Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/2403/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Ткач І.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис"

у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Разіної Т.І., Суліма В.В., Яковлєва М.Л.

від 24.04.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Костенка Ігоря Івановича,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігромир", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Кідс", 3) ОСОБА_5, 4) ОСОБА_6, 5) ОСОБА_7, 6) ОСОБА_8, 7) ОСОБА_9

про визнання зобов'язань припиненими

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оазис" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Костенка Ігоря Івановича про визнання припиненими зобов'язань: 1) за Генеральним кредитним договором №88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013 та додатків, додаткових договорів до нього; 2) за Кредитним договором №88ВКЛ-13-3 від 11.08.2015, укладеного в межах Генерального кредитного договору № 88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013, 3) за Кредитним договором № 88ВКЛ-13-1 від 24.10.2013, укладеного в межах Генерального кредитного договору № 88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013, 4) за договором поруки № 88ВКЛ-ГЕН-13-П-1 від 24.10.2013, 5) за договором поруки № 88ВКЛ-ГЕН-13-П-2 від 24.10.2013, 6) за договором поруки № 88ВКЛ-ГЕН-13-П-3 від 30.10.2013, 7) за договором поруки № 88ВКЛ-ГЕН-13-П-4 від 08.07.2014, 8) за договором застави товарів в обороті з правом їх використання № 88ВКЛ-ГЕН-13-3-1 від 24.10.2013, 9) за договором застави майнових прав на кошти на вкладеному рахунку № 88ВКЛ-ГЕН-13-3-2 від 24.10.2013, 10) за договором застави товарів в обороті з правом їх використання № 88ВКЛ-ГЕН-13-3-4 від 08.07.2015, 11) за договором застави майнових прав № 88ВКЛ-ГЕН-13-3-6 від 04.02.2016, 12) за договором застави майнових прав на кошти на вкладеному рахунку № 88ВКЛ-ГЕН-13-3-3 від 26.03.2015, 13) за договором застави автотранспортного засобу № 88ВКЛ-ГЕН-13-3-5 від 15.07.2015.

Господарський суд міста Києва рішенням від 03.10.2017 у справі №910/2403/17 у задоволенні позову відмовив повністю.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазис" подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва рішенням від 03.10.2017 у справі № 910/2403/17, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо: 1) визнання припиненими зобов'язання за генеральним кредитним договором № 88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013 та додатків, додаткових договорів до нього; 2) визнання припиненими зобов'язання за кредитним договором № 88ВКЛ-ГЕН-13-3 від 11.08.2015, укладеного в межах генерального кредитного договору № 88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013; 3) визнання припиненими зобов'язання за кредитним договором № 88ВКЛ-ГЕН-13-1 від 24.10.2013, укладеного в межах генерального кредитного договору № 88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у вищевказаних частинах.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2018 у справі № 910/2403/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис" залишено без руху, надано 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків, а саме подання заяви у якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі № 910/2403/17 Товариству з обмеженою відповідальністю "Оазис" відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва рішенням від 03.10.2017.

25.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оазис" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 910/2403/17.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом в порушення вимог частини першої статті 119, частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, статті 129 Конституції України, частини першої та третьої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не враховано, що позивач з повним текстом рішення суду першої інстанції ознайомлений не був, копія рішення йому не вручалась і не направлялась, що є доказом усунення позивача від правосуддя.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.06.2018 у справі визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. (головуючий суддя), судді: Ткач І.В., Студенець В.І.

Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 910/2403/17 та призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому провив відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис", ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 910/2403/17 залишити без змін. Зазначив, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законно сили, є порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 03.10.2017, за участю представників: позивача Носкової Н.М., відповідача Пиріг О.В., третьої особи-2 ОСОБА_12, проголошено вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/2403/17 (суддя Ярмак О.М.), повне рішення складено 12.10.2017.

Відповідно до положень частини першої статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Таким чином останній день на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/2403/17 є 23.10.2017 (22.10.2017 - неділя).

Апеляційна скарга була подана позивачем 23.02.2018 через суд першої інстанції та містила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст рішення на адресу апелянта на день складання скарги не надходив.

Відповідно до положень частини першої статті 87 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017) повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Оскільки представник скаржника - Носкова Н.М. була присутня у судовому засіданні 03.10.2017, враховуючи положення статті 87 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017), згідно яких місцевий господарський суд не є зобов'язаним надсилати стороні, представник якої був присутній в судовому засіданні копію рішення, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість клопотання.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підтверджено, що судове рішення, яке оскаржується було оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.10.2017, а відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазис» було ознайомлено з повним текстом рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі № 910/2403/17.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 89 - 90). Особи, які брали участь у справі, без сумніву мають дотримуватися таких строків, і за їх клопотанням строки на апеляційне оскарження не можуть бути поновлені зі спливом значного періоду часу, зокрема, з причин неотримання копії рішення, оскільки особи повинні в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що також зазначав Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (пункти 41-42 Рішення).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Оазис» не надано доказів неможливості реалізувати своє право звернутися до Господарського суду міста Києва в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії оскаржуваного рішення чи про направлення належним чином завіреної копії рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі № 910/2403/17 на його адресу.

Безпідставними є і посилання позивача в касаційній скарзі на положення частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017), оскільки відповідно до підпункту 13 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення цього Кодексу судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За таких обставин ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням вимог процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі №910/2403/17 залишити без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді В. Студенець

І. Ткач