Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2229/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - Пінчук В.І.) від 26.10.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду (головуючий - Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Іоннікова І.А.) від 01.02.2018

за позовом Управління поліції охорони у Харківській області

до Харківської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Зміївської районної державної адміністрації

про зобов'язання вчинити певні дії та визнання додаткової угоди укладеною.

Учасники справи:

представник позивача - не з'явилися,

представник відповідача - не з'явилися,

представник третьої особи 1 - не з'явилися,

представник третьої особи 2 - не з'явилися.

Короткий зміст позовних вимог

1. 14.09.2017 Управління поліції охорони у Харківській області (далі - Позивач) подало позовну заяву про визнання Харківської обласної державної адміністрації (далі -Відповідач) стороною - орендодавцем, а Позивача стороною -орендарем, за договором від 22.09.2005 оренди земельної ділянки, укладеного стосовно земельної ділянки площею 0, 9955 га по вул. Набережній, 2-А у с. Коропове Задонецької селищної ради Зміївського району Харківської області, та визнання укладеною між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (далі - Третя особа 1), Позивачем та Відповідачем додаткової угоди про заміну сторони в договорі оренди земельної ділянки від 22.09.2005, укладеного стосовно вказаної земельної ділянки в редакції, відповідно до якої з 01.12.2016 усі права та обов'язки орендаря (Третьої особи 1) переходять до нового орендаря - Позивача.

2. Позовна заява мотивована тим, що є протиправними дії Відповідача щодо відмови від укладення з Позивачем додаткової угоди до договору від 22.09.2005 оренди земельної ділянки з приводу заміни орендаря (Третьої особи 1) на нового орендаря - Позивача через зміни у законодавстві, внаслідок яких Позивач став правонаступником прав та обов'язків Третьої особи 1, у тому числі за вказаним договором оренди, та з приводу заміни орендодавця - Зміївської районної державної адміністрації (далі - Третя особа 2) на Відповідача (до якого перейшли повноваження щодо розпорядження землями рекреаційного призначення), оскільки Позивач, відмовляючись внести відповідні зміни шляхом укладення додаткових угод, незаконно та за відсутності для цього законних підстав, примушує Позивача здійснити за Відповідача оформлення нової технічної документації на відведення земельної ділянки за договором оренди, здійснення її нової грошової оцінки та реєстрацію Позивачем права власності на земельну ділянку за державою в особі Відповідача. Також Позивач вказує, що через правонаступництво інші істотні умови договору оренди не змінюються, право користування Третьою особою 1 земельною ділянкою згідно з договором оренди було зареєстровано у встановленому законом порядку, а перешкоди для укладення Відповідачем додаткових угод відсутні. Крім цього Позивач зазначив, що в результаті правонаступництва він став фактичним користувачем земельної ділянки за договором оренди та балансоутримувачем нерухомого майна на цій земельній ділянці (14 об'єктів - літні будиночки для відпочинку та господарські споруди загальною площею 352, 7 кв. м), а тому має сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою. До викладеного Позивач додав, що процедура припинення Третьої особи 1 шляхом ліквідації не завершена.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 26.10.2017 Господарський суд міста Києва вирішив позов задовольнити частково: визнати Відповідача стороною - орендодавцем за договором від 22.09.2005 оренди земельної ділянки, що укладений стосовно земельної ділянки площею 0, 9955 га по вул. Набережній, 2-А у с. Коропове Задонецької селищної ради Зміївського району Харківської області; визнати Позивача стороною - орендарем за вказаним договором; а в іншій частині позову відмовити.

Суд встановив, що в результаті прийняття низки нормативних актів та проведеної Кабінетом Міністрів України та Міністерством внутрішніх справ України реформи правоохоронних органів держави було створено Національну поліцію, у складі якої функціонує поліція охорони, структурним підрозділом якої є Позивач, до якого, як до правонаступника перейшли повноваження, права та обов'язки Третьої особи 1 (яка ліквідується). У тому числі перейшли і права на передане (згідно з актом приймання-передачі, затвердженим наказом МВС України та Національної поліції України від 01.06.2016 № 451/459) в процедурі безоплатної передачі з балансу Третьої особи 1 на баланс Позивача нерухоме майно по вул. Набережній, 2-А у с. Коропове Задонецької селищної ради Зміївського району Харківської області, що є державною власністю та перебуває у Позивача на праві оперативного управління та про що 12.10.2016 відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В результаті правонаступництва до Позивача також перейшли права та обов'язки за всіма укладеними Третьою особою 1 договорами, у тому числі і за укладеним між третіми особами 22.09.2005 договору оренди земельної ділянки площею 0,9955 під визначеним вище переданим Позивачу нерухомим майном.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що проведення Позивачем оплати за договором оренди земельної ділянки від 22.09.2005 без внесення змін до нього про заміну сторони орендаря з Третьої особи 1 на Позивача (з одночасним припиненням проведення оплат за договором від імені Третьої особи 1) призведе до розбіжностей з податковими органами щодо правомірності вчинення таких дій та застосування податковим органом фінансових санкцій до Третьої особи 1 за несвоєчасні платежі за договором. А Позивач вимушений перераховувати суми орендної плати на рахунок Третьої особи 1 для здійснення відповідних платежів за договором оренди. Також суд вказав, що є незаконним примушення Позивача здійснити за Відповідача оформлення нової технічної документації на відведення земельної ділянки за договором оренди, здійснення її нової грошової оцінки та реєстрацію Позивачем права власності на земельну ділянку за державою в особі Відповідача, а Відповідач як фактичний орендодавець за договором оренди не позбавлений можливості самостійно замовити і виготовити необхідні технічні документи на земельну ділянку, якщо виготовлення таких документів є дійсно необхідним, та зареєструвати у відповідному державному реєстрі право власності на цю земельну ділянку. Щодо відмови у задоволенні вимог про визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди від 22.09.2005 суд зазначив про відсутність підстав для заміни сторони у договорі оренди через визнання за даним рішенням суду Позивача орендарем за вказаним договором оренди як правонаступника Третьої особи 1.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. 01.02.2018 Київський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 - без змін. Рішення апеляційного суду мотивоване тими ж аргументами, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 02.03.2018 Відповідач подав касаційну скаргу. У касаційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 в повному обсязі і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Законодавством встановлений порядок (у тому числі визначений перелік документів) для внесення змін до умов договору оренди землі, який Позивачем в частині надання необхідного переліку документів на підтвердження обставин правонаступництва Позивача за договором оренди земельної ділянки від 22.09.2005 дотриманий не був, тобто Позивач своєю бездіяльністю відмовлявся усувати недоліки, на які йому було вказано згідно листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 19.08.2016, а суди здійснюючи заміну сторін у договорі оренди також порушують визначену законодавством процедуру внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Земельна ділянка за договором оренди від 22.09.2005 не сформована в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, з присвоєнням їй кадастрового номеру та державною реєстрацією права на неї, тоді як вирішення питання щодо внесення змін до договору оренди цієї земельної ділянки в частині зміни орендаря та орендодавця можливе після внесення відомостей про формування земельної ділянки до Державного земельного кадастру та державної реєстрації права користування (оренди) цієї ділянки. Обов'язок з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою покладається на заінтересовану сторону - землекористувача. Відповідач не заперечує проти укладення додаткової угоди з Позивачем про заміну сторін у договорі оренди земельної ділянки від 22.05.2009, але тільки після приведення Позивачем документації у відповідність до норм діючого законодавства. Відповідачем рішення про відмову в укладенні додаткової угоди з Позивачем про заміну сторін не приймалось.

7. У спорах з органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування з питань надання земельних ділянок у власність чи у користування тощо суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, надання земельних ділянок у власність чи користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди, внесення змін до таких договорів, тоді як внесення змін до договору оренди від 22.05.2009 належить до компетенції Відповідача, а суд, задовольняючи вимоги, вийшов за межі повноважень.

Позиція Верховного Суду

Щодо заміни сторони договору оренди земельної ділянки внаслідок правонаступництва

8. Суть заперечень скаржника зводиться до недотримання Позивачем порядку внесення змін до договору оренди земельної ділянки та умови щодо внесення відомостей про формування земельної ділянки до Державного земельного кадастру та державної реєстрації права користування (оренди) цієї ділянки (пункт 6). Суд не погоджується з вказаними запереченнями, оскільки норми діючого законодавства не встановлюють заборону на заміну сторони договору оренди земельної ділянки внаслідок правонаступництва поза межами порядку внесення змін до договору оренди земельної ділянки з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що до Позивача як до правонаступника Третьої особи 1, перейшли серед інших також права на нерухоме майно, що є державною власністю, а також права та обов'язки за договором оренди земельної ділянки площею 0,9955 під переданим Позивачу нерухомим майном.

Згідно з частиною 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Отже, якщо сторони договору оренди передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування) або реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для внесення змін до умов договору, при настанні таких змін необхідним є внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи в пункті 38 договору від 22.09.2005 сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або припинення договору.

Згідно з частиною 1 статі 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Позивач згідно з позовними вимогами просить здійснити заміну сторони договору оренди земельної ділянки та визнати Позивача та Відповідача сторонами цього договору, однак не просить внести зміни до його умов відповідно до частини 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та згідно з пунктом 38 договору від 22.09.2005.

Настання формальних змін не має наслідком внесення змін або переоформлення договору оренди, тоді як настання матеріальних змін є підставою внесення змін до умов договору оренди або його припинення у разі, якщо сторони погодили таку умову у договорі оренди землі.

З наведеного слід зробити висновок про те, що правонаступництво Позивача за Третьою особою 1 не є підставою для внесення змін до умов договору оренди від 22.09.2005 в порядку, визначеному законодавством щодо внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки (який також наведений скаржником в касаційній скарзі), однак є підставою заміни сторони цього договору - орендаря, про що, зокрема були ухвалені оскаржувані судові рішення - шляхом визнання Позивача стороною договору оренди, і заміна сторони договору оренди у такий спосіб не порушує порядок внесення змін до договору оренди, на який посилається скаржник (пункт 6).

Ухилення Відповідача від вчинення відповідних дій на вимогу Позивача без достатніх для цього правових підстав та покладення на Відповідача додаткових обов'язків як передумови для заміни сторони за договором оренди земельної ділянки не відповідає наведеним нормам законодавства та порушує права Позивача, як правонаступника сторони вказаного договору оренди, у зв'язку із чим слід відхилити протилежні аргументи Відповідача (пункт 6).

Аналогічний висновок слід зробити і в частині визнання Відповідача стороною -орендодавцем за договором оренди від 22.09.2005 внаслідок переходу до Відповідача від Третьої особи 2 прав та обов'язків останнього, як орендодавця через внесені законодавчі зміни (статтю 122 Земельного кодексу України) щодо передачі Відповідачу повноважень з розпорядження землями рекреаційного призначення, що перебуває в оренді згідно з договором.

Дійшовши вказаного висновку Суд погоджується із висновком місцевого суду, який правомірно підтриманий апеляційним судом, про відсутність матеріально-правових підстав для задоволення позовних вимог щодо укладення додаткової угоди про заміну сторони в договорі оренди земельної ділянки від 22.09.2005, а також враховує викладену в касаційній скарзі позицію Відповідача про незаперечення ним проти заміни сторін у договорі оренди земельної ділянки від 22.05.2009 (пункт 6).

9. Враховуючи викладене, Суд відхиляє доводи скаржника, що вирішуючи спір, суд перебрав на себе виключні повноваження органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань надання земельних ділянок у власність чи у користування (пункт 7), оскільки задовольняючи вимоги Позивача про визнання останнього та Відповідача сторонами договору оренди земельної ділянки, Суд не вирішував питання про передачу земельної ділянки у користування.

10. Таким чином доводи скаржника щодо незаконності визнання Позивача та Відповідача сторонами (орендарем та орендодавцем) договору оренди земельної ділянки від 22.05.2009 не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи.

11. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про часткове задоволення позовних вимог зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статей 11, 177, 178, 626, 628, 759 ЦК України, статті 122 Земельного кодексу України, та статей 13, 15, 16, 32 Закону України "Про оренду землі" та відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

12. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та рішення місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

13. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 у справі № 922/2229/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак