Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.01.2018 року у справі №910/9263/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/9263/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Привалов А.І.)

від 13.07.2017,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.)

від 23.11.2017

за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс",

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта",

про відшкодування шкоди в сумі 36 730 грн,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення 36 730 грн. сплаченого страхового відшкодування.

Позов мотивовано тим, що внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди на підставі договору страхування автотранспортних засобів № 1052195 від 25.01.2017 Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки "Fiat", державний номер НОМЕР_2. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "ВАЗ", державний номер НОМЕР_3, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", останній має відшкодувати суму страхової виплати.

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 27 Закону України "Про страхування", статей 22, 29, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 22, 993, 1166, 1191, 1188 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 позов задоволено повністю. Суд стягнув Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" суму відшкодування в розмірі 36 730 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 - без змін з тих же мотивів.

При розгляді справи суди попередніх інстанцій виходили з таких обставини та висновків:

- відповідно до постанови Обухівського районного суду Київської області від 09.02.2017 у справі № 372/286/17, 30.01.2017 о 08 год. 20 хв., ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1, в с. Великі Дмитровичі по вул. Л. Українки, 28А, не був уважним, не врахував погодні умови та стан проїзної частини, не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки "Fiat", державний номер НОМЕР_2.

- даною постановою суду ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.;

- внаслідок вказаної ДТП пошкоджено автомобіль марки "Fiat", державний номер НОМЕР_2, та власнику автомобіля завдано шкоду, визначену на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку № 16/17 від 07.02.2017;

- пошкоджений автомобіль застрахований у Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на підставі Договору страхування автотранспортних засобів № 1052195 від 25.01.2017;

- Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" було складено страховий акт № 185/17/50/ТР25/00/2 від 15.02.2017, згідно якого подію визнано страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 36 730,00 грн;

- кошти в розмірі 36 730,00 грн. були перераховані Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" згідно платіжних доручень № 1729 від 06.03.2017 та № 01783 від 03.09.2015 на рахунок ПП Ройтберг В.В., який здійснював ремонт пошкодженого транспортного засобу;

- цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Fiat", державний номер НОМЕР_2, застрахована у відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2165844, за умовами якого, страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в розмірі 100000,00 грн., розмір франшизи встановлено в сумі 0,00 грн.

- у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи, оскільки до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

- оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1, застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2165844, то обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу, покладається на відповідача у справі - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта".

Судові рішення обґрунтовані нормами статей 9, 16, 20, 27 Закону України "Про страхування", статей 5, 12, 22, 29, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 11, 22, 993, 979, 1166, 1191, 1187, 1188 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2017, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована нікчемністю полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2165844, виданого Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", оскільки страхувальник не виконав вимог статті 989 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо повідомлення страховика про інші договори страхування.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. (головуючий), Вронської Г.О. і Баранця О.М. 11.01.2018 передано касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/9263/17.

Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до пункту 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 17.01.2018 касаційну скаргу прийнято до письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" не скористалося правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, що в силу частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд з наступних підстав.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Згідно з абзацом першим частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 981 Цивільного кодексу України передбачає, що договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України, страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується (аналогічні положення містяться в пункті 17.3. статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об'єкта з різними страховиками. У разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об'єкта від тих саме ризиків, страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов'язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України).

Місцевий і апеляційний господарські суди, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, у прийнятті останніх виходили з того, що відповідальність за спричинення шкоди покладається на страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2165844 (Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта").

Однак, в апеляційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" звертало увагу суду на те, що транспортний засіб марки "ВАЗ 21063" державний номер НОМЕР_1, який є предметом полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2165844, є предметом також й іншого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8684362, стороною якого виступає інша особа - Приватне акціонерне товариство "Страхова група" ТАС".

У зв'язку з цим, попередні судові інстанції мали з'ясувати (але не з'ясували) обставин, пов'язаних з повідомленням страхувальником страховика за договором (полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2165844) про укладення іншого (попереднього) договору страхування.

Не встановивши обставин, які входять до предмета доказування у даній справі та мають істотне значення для її розгляду (зокрема, з точки зору дійсності договору страхування), попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відтак у колегії суддів відсутні підстави для висновку про правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, в тому числі Цивільного кодексу України та Законів України "Про страхування" і "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій не дали оцінки зібраним у справі доказам, зокрема, наявності двох полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2165844 (стороною якого виступає Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта") та № АІ/8684362 (стороною якого виступає Приватне акціонерне товариство "Страхова група" ТАС"), предметом страхування яких є транспортний засіб марки "ВАЗ 21063" державний номер НОМЕР_1, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308-310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/9263/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська