Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.09.2018 року у справі №910/4923/14
Ухвала КГС ВП від 03.07.2019 року у справі №910/4923/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 910/4923/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

від прокуратури - Гудименко Ю.В.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007"

представник позивача - не з'явився

відповідач - Державне підприємство "Адміністрація річкових портів"

представник відповідача - Сербулов О.В.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство інфраструктури України

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Новак А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Пашкіної С.А. - головуючого, Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф. від 22 серпня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Пукшина Л.Г. від 28 січня 2015 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007" (далі - ТОВ "Фрамар") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (далі - ДП "Адміністрація річкових портів") щодо відшкодування позивачеві вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна, а саме теплоходів "Яков Задорожний" та "Каштан-26" у розмірі 935 860,38 грн.

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

2.1. 11.12.2007 між ДП "Адміністрація річкових портів", як орендодавцем, та ТОВ "Фрамар 2007", як орендарем, укладено договір оренди № 80-ОР/01-12, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування теплохід "Яков Задорожний", вартість якого дорівнює 348 000,00 грн., згідно з незалежною оцінкою станом на 12.10.2007 рік. Майно передається в оренду з метою здійснення перевезень пасажирів, без права суборенди.2.2. 01.01.2008 відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, а саме: теплохід "Яков Задорожний".

2.3. 20.12.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №79-ОР/01-12, предметом якого є передача в строкове платне користування теплоходу "Каштан-26", вартість якого дорівнює 367 000,00 грн., згідно з незалежною оцінкою станом на 12.10.2007 рік. Майно передається в оренду з метою здійснення перевезень пасажирів, без права суборенди.

2.4. 01.01.2008 відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, а саме: теплохід "Каштан-26".

2.5. Вказані договори містять ідентичні умови, зокрема:

2.6. у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4 договорів);

2.7. сторони підтверджують, що на момент підписання цього договору теплохід потребує ремонту (п.3.1 договорів);

2.8. сторони узгодили, що до початку експлуатації теплоходу за цільовим призначенням, в зв'язку з його технічно несправним станом, орендар зобов'язується провести відновлювальний ремонт теплоходу, його дообладнання та доукомплектування у відповідності з вимогами Регістра судноплавства України, за ініціативою орендаря за згодою орендодавця вартість відновлювального ремонту, дообладнання та доукомплектування теплоходу може бути зарахована в рахунок орендної плати або компенсовано відповідно до п.11.6 цього договору. Закінчення робіт з приведення теплоходу до експлуатації підтверджується двохстороннім актом здачі теплоходу в експлуатацію (п.3.2 договорів);

2.9. орендар може проводити поліпшення майна тільки за згодою орендодавця (п.3.3 договорів).

2.10. Відповідно до Розділу 6 договорів орендар зобов'язаний після приведення теплоходу в експлуатаційний стан у відповідності з розділом 3 даного договору своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний та інші види ремонтів орендованого майна, у разі припинення або розірвання договору оренди повернути орендодавцеві орендоване майно в термін 10 днів у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

2.11. Відповідно до п.11.1 договору оренди № 80-ОР/01-12 цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 01.12.2007 до 01.12.2012 включно. Строк дії договорів, за згодою сторін, було продовжено на той самий термін.

2.12. Відповідно до п. 11.6 договорів у разі припинення або розірвання договору орендар вправі залишити за собою проведені за рахунок його власних коштів поліпшення орендованого майна, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди. Вартість поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем за власний рахунок, які не можна відокремити без шкоди для майна, у разі припинення дії цього договору або його розірвання, підлягають компенсації орендодавцем відповідно до вимог чинного законодавства.

2.13. Листом від 17.01.2008 вих.№01/05-32 відповідач надав згоду позивачу на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, а саме теплоходів "Яков Задорожний", "Каштан-26".

2.14. Листом від 27.10.2012 року № 27/10 позивач направив відповідачу документи, які підтверджують вартість проведених орендарем ремонтних робіт теплоходів "Яков Задорожний", "Каштан-26".

2.15. Листом від 19.09.2013 року відповідач звернувся до позивача з пропозицією розірвати договори оренди № 80-ОР/01-12 та № 79-ОР/01-12 з 23.09.13 та повернути орендоване майно за актом приймання-передачі.

2.16. Позивач листом від 20.09.2013 №20-09/1 повідомив відповідача про свою згоду на розірвання вказаних договорів оренди.

2.17. 23.09.2013 позивач передав, а відповідач прийняв зі строкового платного користування державне індивідуально визначене майно теплоходи "Яков Задорожний" та "Каштан-26" в задовільному технічному стані, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

2.18. Спір виник внаслідок відмови відповідача відшкодувати позивачеві вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна, а саме теплоходів "Яков Задорожний" та "Каштан-26", в розмірі 935 860,38 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018, позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з ДП "Адміністрація річкових портів" на користь ТОВ "Фрамар 2007" вартість поліпшень орендованого майна в розмірі 935 860грн. 38коп.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

5.1. Суд не взяв до уваги і не застосував Порядок надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна затвердженого наказом ФДМУ від 03.10.2006 № 1523 (Зареєстровано в Мін'юст 18 жовтня 2006 р. за № 1123/12997) (далі - Порядок). В матеріалах справи відсутні документи, що за формою та змістом відповідають вказаному Порядку.

5.2. Суд не застосував ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно якої невід'ємні поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Скаржник зазначає, що:

- на момент укладання договору оренди від 20.12.2007 № 80-ОР/01-12 вартість теплоходу «Яков Задорожній», згідно незалежної оцінки була визначена в розмірі 348 000 грн. (п.1.1 Договору), а на момент підписання додаткової угоди від 28.12.2012р. - 539 167 грн. Різниця становить 191 167 грн.

- на момент укладання договору оренди від 20.12.2007 № 79-ОР/01-12 вартість теплоходу «Каштан-26» згідно незалежної оцінки була визначена в розмірі 367 000 грн. (п.1.1 Договору), а на момент підписання додаткової угоди від 28.12.2012р. - 579 167 грн. Різниця становить 212 167грн.

5.3. Отже, з урахуванням вищевказаних положень Закону, компенсації підлягають кошти, в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, тобто, 403 334 грн., а не 935 860,38 грн., які були задоволені судом.

5.4. Судом першої інстанції порушено процесуальні норми, які регламентують порядок проведення експертизи:

- висновок експерта містить невідповідність сум, вказаних у копіях документів, на які він посилається;

- експерт самостійно отримував у позивача інформацію та документи, всупереч положенням ст.13 Закону України «Про судову експертизу», п. 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень;

- в основу висновку експерта, серед іншого, покладено копії документів TOB «Експрес-Технології Будівництва», які не пов'язані із орендованим майном та/або відповідачем (не містять посилань на теплоходи та, або договори оренди);

5.5. В мотиваційній частині рішення суду наведено докази, оригінали яких відсутні, не оглядались у судовому засіданні і заперечувались відповідачем, що підтверджується звукозаписом, який здійснювався під час судового розгляду.

5.6. Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повідомив про неможливість виконання судової товарознавчої експертизи, у зв'язку з відмовою у задоволені клопотання експерта про залучення фахівців з відповідної галузі знань, в свою чергу, зазначене відноситься до компетенції суду, який дане питання не вирішив.

Позиція Міністерства інфраструктури України, викладена у поясненнях до касаційної скарги

6.1. Міністерство інфраструктури України підтримує доводи, викладені у касаційній скарзі ДП "Адміністрація річкових портів", оскільки вважає, що оскаржувані рішення Господарського суду м. Києва від 28.01.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 у справі №910/4923/14 є такими, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи, викладені у поясненнях Міністерства, аналогічні доводам касаційної скарги ДП "Адміністрація річкових портів".

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

7.1. Верховний Суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції судом касаційної інстанції, згідно з положеннями ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем укладено договори оренди теплоходів "Яков Задорожний" та "Каштан-26", умовами якого сторони узгодили, що до початку експлуатації теплоходу за цільовим призначенням, у зв'язку з його технічно несправним станом, орендар зобов'язується провести за згодою орендодавця відновлювальний ремонт теплоходу, його дообладнання та доукомплектування у відповідності з вимогами Регістра судноплавства України.

7.3. В подальшому позивач, за згодою відповідача, здійснив поліпшення орендованого майна та направив відповідачу документи, які підтверджують вартість проведених орендарем ремонтних робіт. Після розірвання вказаних договорів оренди та прийняття відповідачем зі строкового платного користування державного майна - теплоходів "Яков Задорожний" та "Каштан-26" в задовільному технічному стані, відповідач відмовився відшкодувати позивачеві вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна, а саме теплоходів "Яков Задорожний" та "Каштан-26" в розмірі 935 860,38 грн.

7.4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, мотивували своє рішення тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договорами оренди № 80-ОР/01-12 та № 79-ОР/01-12 щодо відшкодування позивачу вартості невід'ємних поліпшень теплоходів "Яков Задорожний" та "Каштан-26", безпідставно не відшкодовував позивачу вартість ремонтних робіт та товарно-матеріальних цінностей, що були використані для проведення ремонтних робіт, які призвели до невід'ємних поліпшень орендованого майна на суму 935 860,38 грн.

7.5. Вищезазначена сума є вартістю фактично виконаних на теплоходах робіт з їх відновлювального ремонту та поліпшень (дообладнання та доукомплектування, реконструкції, технічного переоснащення, модернізації, оздоблення) на час їх завершення та підтверджується висновком експерта № 17-11-14, складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

7.6. Верховний Суд не погоджується з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій та вважає, що вони прийняті із неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ч.2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов договорів оренди теплоходів. Верховний Суд зазначає наступне.

7.7. Пунктом 3.2 договорів оренди теплоходів сторони узгодили, що до початку експлуатації теплоходів за цільовим призначенням, у зв'язку з їх технічно несправним станом, орендар зобов'язується провести відновлювальний ремонт останніх, їх дообладнання та доукомплектування у відповідності з вимогами Регістра судноплавства України, за ініціативою орендаря за згодою орендодавця вартість відновлювального ремонту, дообладнання та доукомплектування теплоходу може бути зарахована в рахунок орендної плати або компенсовано відповідно до п.11.6 цього договору. Закінчення робіт з приведення теплоходу до експлуатації підтверджується двохстороннім актом здачі теплоходу в експлуатацію.

7.8. Відповідно до п. 11.6 договорів у разі припинення або розірвання договору орендар вправі залишити за собою проведені за рахунок його власних коштів поліпшення орендованого майна, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди. Вартість поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем за власний рахунок, які не можна відокремити без шкоди для майна, у разі припинення дії цього договору або його розірвання, підлягають компенсації орендодавцем відповідно до вимог чинного законодавства.

7.9. Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов договорів та чинного законодавства.

7.10. Згідно з приписами ч.2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

7.11. Отже, предметом доведення у даній справі є юридичний склад, що включає факт збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень, а не загальна вартість відновлювального ремонту. При цьому зазначена вартість має бути визначена в установленому законодавством порядку.

7.12. Розмір витрат орендаря на проведення капітального ремонту не є тотожним поняттю розміру поліпшення орендованого майна, який орендодавець зобов'язаний компенсувати. Компенсації підлягає лише збільшена в результаті таких поліпшень вартість орендованого майна. Вартість майна визначається ринковими показниками на подібне майно у певний час. Складовою такої вартості є витрати на поліпшення майна. Поряд з цим на вартість майна можуть впливати інші показники, наприклад, пропозиція і запит.

7.13. Тобто, розглядаючи справу по суті, суди мали встановити початкову вартість орендованого майна на момент його прийняття позивачем - 01.01.2008 та його вартість на момент припинення договорів оренди - 23.09.2013 та відповідно компенсувати різницю між зазначеними показниками.

7.14. Враховуючи вищенаведене, господарськими судами використано не у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом, щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи в частині з'ясування вартості орендованого майна в межах збільшення в результаті зроблених орендарем поліпшень, які мають бути компеносовані.

7.15. Інші доводи касаційної скарги зводяться до вимог про переоцінку доказів і встановлення обставин справи, що виходить за межі перегляду справи судом касаційної інстанції та мають бути переглянуті судом про новому розгляді справи.

7.16. Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

7.17. Відповідно до ст. 300 ГПК України Верховний Суд розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

7.18. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд суду першої інстанції.

7.19. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково, а справа має бути передана на нових розгляд, згідно ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат зі справи має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

7.20. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28 січня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2018 року у справі №910/4923/14 скасувати.

3. Справу № 910/4923/14 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.