Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.04.2018 року у справі №910/19151/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/19151/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - Пипченка Б.Ю.,

відповідача - Жулідової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця",

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Чебикіна С.О.)

від 13.12.2017,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Мартюк А.І., судді - Зеленін В.О., Кропивна Л.В.)

від 13.03.2018,

за позовом приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця",

до публічного акціонерного товариства "Науково - виробничий центр "Борщагівський хіміко -фармацевтичний завод",

про визнання недійсним наказу,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним наказу генерального директора ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" № 137 від 30.12.2011 "Про затвердження Положення про комерційну таємницю ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ генерального директора ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" № 137 від 30.12.2011 "Про затвердження Положення про комерційну таємницю ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ" є актом, що суперечить ст. ст. 75, 78 Закону України "Про акціонерні товариства"; виданий генеральним директором з перевищенням повноважень, визначених статутом; порушує права та законні інтереси позивача, як акціонера, а тому є недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018, у задоволенні позову відмовлено.

30.03.2018 позивач ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" подало касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає те, що наказ генерального директора ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" № 137 від 30.12.2011 "Про затвердження Положення про комерційну таємницю ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ" є таким, що прийнятий директором з перевищенням повноважень, визначених статутом відповідача. Вказує на те, що поза увагою господарських судів залишилося те, що постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1682-ЦД-1-Е від 03.10.2017 на відповідача було накладено санкції у вигляді попередження за порушення вимог законодавства про цінні папери.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує, що прийняття будь-якого рішення, пов'язаного з господарською діяльністю товариства, яке не віднесено законом або статутом товариства до виключної компетенції інших органів управління, належить до компетенції саме виконавчого органу. Зі змісту Положення про комерційну таємницю ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ" вбачається, що цей внутрішній документ товариства розроблено і впроваджено на підприємстві з метою належного врегулювання питання захисту відомостей, що становлять комерційну таємницю ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та іншу конфіденційну інформацію згідно з п. 1 ст. 36, ст. 162 ГК України, ст. ст. 420, 505-508 ЦК України, ст. ст. 16-19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", п. 13.7.5. Статуту товариства. Посилається на те, що в силу п. 2.2.9. контракту від 15.12.2011 генеральний директор зобов'язаний забезпечувати збереження комерційної та конфіденційної інформації в товаристві та затвердити наказом оновлене Положення про комерційну таємницю. Не містить і Статут відповідача положення про заборону щодо прийняття рішення про затвердження положення про комерційну таємницю на підприємстві. Факт відсутності порушення прав позивача встановлений господарськими судами не лише при розгляді цієї справи, а й в інших справах між тими ж сторонами.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову відповідно до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального права.

Щодо доводів позивача про те, що наказ генерального директора ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" № 137 від 30.12.2011 "Про затвердження Положення про комерційну таємницю ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" є таким, що прийнятий директором з перевищенням повноважень, визначених Статутом відповідача, то вони були предметом розгляду господарських судів, які правомірно вказали таке.

Відповідно до п. 13.1. Статуту ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" одноосібним виконавчим органом, який здійснює управління поточною діяльністю відповідача є генеральний директор.

Генеральний директор в межах власної компетенції видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства (п. 13.7.5 Статуту).

Пунктом 13.6. цього Статуту визначено, що з генеральним директором укладається контракт, яким визначаються умови здійснення ним власних обов'язків, розмір та порядок виплати винагороди, гарантії та компенсації тощо. Від імені товариства контракт підписує голова Наглядової ради чи особа, уповноважена на це Наглядовою радою.

15.12.2011 між ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" і Безпалько Людмилою Василівною, яка обрана генеральним директором відповідача рішенням загальних зборів акціонерів товариства, укладено контракт, за п. 2.2.9 якого генеральний директор зобов'язаний забезпечувати збереження комерційної таємниці та конфіденційної інформації в товаристві та затвердити наказом оновлене Положення про комерційну таємницю.

Врахувавши умови Статуту відповідача, дослідивши наявний у матеріалах справи контракт з генеральним директором від 15.12.2011 (а.с. 92-95, т. 1), господарські суди прийшли до висновку, що Статут відповідача не містить жодних заборон щодо прийняття генеральним директором оспорюваного наказу, а згідно з контрактом від 15.12.2011 - це є обов'язком генерального директора.

Отже, судами було встановлено, що позивачем відповідно до вимог ст. ст. 33 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) та ст. 74 ГПК України (в редакції з 15.12.2017) не доведено, що оспорюваний наказ видано генеральним директором з перевищенням повноважень, визначених статутом.

Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом відповідача як суб'єкта господарювання, виданим генеральним директором в межах своїх повноважень.

Щодо доводів позивача про те, що поза увагою господарських судів залишилося те, що постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1682-ЦД-1-Е від 03.10.2017 на відповідача було накладено санкції у вигляді попередження за порушення вимог законодавства про цінні папери, то необхідно зазначити, що згідно з вимогами ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд вважає, що рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції прийняті відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому їх необхідно залишити в силі з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди правильно виходили з того, що позивачем не було доведено, що наказ № 137 від 30.12.2011 суперечить вимогам чинного законодавства та що цим наказом порушуються права і законні інтереси позивача, з огляду на таке.

Згідно з ст. ст. 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

При вирішенні такого спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Судами встановлено, що ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" є власником цінних паперів (простих акцій), що складає 30,77 % статутного капіталу ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".

Відповідно до наказу генерального директора ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" № 137 від 30.12.2011 з метою належного врегулювання питань захисту відомостей, що становлять комерційну таємницю ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та іншої конфіденційної інформації, на підставі п. 1 ст. 36, ст. 162 ГК України, ст. ст. 420, 505-508 ЦК України, ст.ст. 16 -19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", керуючись п. 13.7.5. Статуту товариства було затверджено та введено в дію Положення про комерційну таємницю ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Здійснивши аналіз умов статуту відповідача, врахувавши вимоги чинного законодавства, а також взявши до уваги встановлені у справі № 910/12345/16 обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшли до правильного висновку про недоведеність позивачем, що спірний наказ прийнятий генеральним директором відповідача з перевищенням повноважень, що він суперечить вимогам чинного законодавства та порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, та з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин рішення господарських судів постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового немає, то судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до правил ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2018 року у справі за № 910/19151/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді В. Студенець

І. Ткач