Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.04.2018 року у справі №904/5702/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/5702/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Ткач І.В., Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2018

(головуючий - Коваль Л.А., судді: Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.)

та на додаткову постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2018

у справі №904/5702/16 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 11"

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення №521 від 09.10.2013 у загальному розмірі 209 291,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У липні 2016 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - КП "Кривбасводоканал") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 11" (далі - ОСББ "Рязанова 11") про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення №521 від 09.10.2013 у загальному розмірі 209 291,69 грн, а саме: 160 492,85 грн - основний борг; 18 811,79 грн - пеня; 26 751,97 грн - інфляційні втрати; 3 235,08 грн - 3% річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення №521 від 09.10.2013 в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем в період з січня 2014 року по квітень 2016 року послуг та, відповідно, наявністю боргу у сумі 160 492,85 грн. За прострочення виконання зобов'язання позивач на підставі пункту 5.5 договору нарахував відповідачу пеню за період прострочення з 21.05.2015 по 04.05.2016 та на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з січня 2014 року по лютий 2016 року та 3% річних за період прострочення з 21.02.2014 по 04.05.2016.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 09.10.2013 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (виробник) та ОСББ "Рязанова 11" (споживач) укладений договір про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення №521 (далі - договір), відповідно до умов якого виробник зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах договору згідно з наданою заявкою орієнтовно в обсязі 15 237,62 куб.м/рік, у тому числі:

- населення - 15 147 куб.м/рік;

- власні потреби - 90,62 куб.м/рік;

та водовідведення - 15 210,02 куб.м/рік, в тому числі по групам:

- населення - 15 147 куб.м/рік;

- власні потреби - 63,02 куб.м/рік (пункт 1.1 договору).

Зміни договірного об'єму питної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно з довідкою споживача про кількість мешканців (в тому числі пільгова категорія населення), орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об'єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).

Згідно з п. 1.5 договору питна вода подається виробником споживачу згідно з показниками засобів обліку. У разі відсутності на вводі до будинку приладу обліку, плата за послуги проводиться згідно з установленими нормативами (нормами) водоспоживання та водовідведення (при наявності), з розрахунку на кількість мешканців, на ведення індивідуального підсобного господарства та на господарську діяльність. Показання будинкових засобів обліку знімаються виробником один раз на місяць у присутності представника споживача.

На вводі до будинку прилади обліку не встановлювалися. Проте, частиною мешканців будинку встановлено квартирні засоби обліку.

Відповідно до п. 1.6 договору для контролю витрати води у споживача, який не має засобів обліку, а також для перевірки показників встановлених засобів обліку виробник встановлює на вводах технічні засоби, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, показання яких є підставою для розрахунків до встановлення споживачем засобу обліку. Вимірювання виконують цілодобово упродовж двох тижнів характерні для обсягів водоспоживання періоди (літо, зима, періоди відсутності подавання гарячої води).

Відповідно до п. 1.6 договору вказані технічні засоби для вимірювання витрат води виробником не встановлювалися.

Кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показанням засобів обліку, а при їх відсутності по нормам споживання (пункт 1.8 договору).

Відповідно до п. 1.9 договору споживач для узгодження акта про кількість отриманих послуг направляє свого представника для складання та підписання акта у відділ водозбуту виробника не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув у встановлений термін або відмовився від підписання акта, виробник на підставі даних приладів обліку води або норм споживання у односторонньому порядку складає акт, який є підставою для оплати його споживачем, один примірник акта в триденний строк направляється споживачу.

Проте, відсутність актів, зазначених у п. 1.9 договору, а також доказів їх направлення відповідачу не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати спожиті в спірний період послуги з водопостачання та водовідведення.

Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виробника до споживача, зазначені у актах розмежування балансової та експлуатаційної належності, які є невід'ємною частиною договору - це місце підключення мереж будинку до мереж виробника (п. 6.1 договору).

У розділі ІІ договору сторони визначили тарифи на послуги.

У розділі ІІІ договору сторони визначили умови щодо оплати наданих послуг.

Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що договір діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення з моменту його підписання і до 31.12.2016, а в частині здійснення розрахунків за наданні послуги - до повного погашення заборгованості.

Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 9.2 договору).

2.2. Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку-заявки на водоспоживання та водовідведення по ОСББ "Рязанова 11" в 2010 році, у ньому зазначено кількість квартир та мешканців, осіб, які мають пільги на оплату послуг.

У спірний період з січня 2014 року по березень 2016 року позивачем відповідачу виставлені рахунки на оплату послуг на водопостачання та водовідведення на загальну суму 226 644,86 грн.

Розрахунок кількості спожитої води здійснено згідно з встановленими нормативами водоспоживання та водовідведення.

На підтвердження вручення/надсилання рахунків відповідачу позивачем надані копії поштових документів: фіскальні чеки, описи вкладення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 26 вересня 2016 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСББ "Рязанова 11" на користь КП "Кривбасводоканал" 160 492,85 грн основного боргу, 2 407,39 грн витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Повернуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" надмірно сплачений судовий збір у сумі 2,15 грн, перерахований згідно з платіжним дорученням №3891 від 20.05.2016.

3.1.1. Приймаючи таке рішення, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором щодо оплати у встановлений договором строк вартості наданих позивачем відповідачу послуг у період з 01.01.2014 по 01.04.2016; наявності боргу відповідача за надані послуги у сумі 160 492,85 грн. Місцевий господарський суд відмовив в задоволенні вимог щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з тим, що у період, за який позивачем заявлені до стягнення пеня, інфляційні втрати та 3% річних (з 21.05.2015 по 04.05.2016) прострочення з оплати наданих у період з січня 2014 року по березень 2016 року послуг з водопостачання та водовідведення відсутнє, оскільки відповідно до наданих позивачем поштових документів як докази направлення відповідачу рахунків на оплату наданих послуг за період надання послуг з січня 2014 року по березень 2016 року, позивачем відповідні рахунки на адресу відповідача були направлені лише 30.05.2016. Належних доказів направлення рахунків за період надання послуг з січня 2014 року по березень 2016 року на загальну суму 226 644,86 грн позивачем не подано. При цьому за умовами договору споживач здійснює розрахунки за надані послуги протягом п'яти банківських днів після пред'явлення виробником платіжної вимоги, рахунку або квитанції.

3.2. 29 січня 2018 року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2016 змінено та викладено абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції: "Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 11" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" основний борг у сумі 51 273,52 грн та судовий збір за подання позовної заяви у сумі 769,10 грн". В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2016 залишено без змін. Здійснено розподіл судового збору.

3.2.1. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що для перевірки обґрунтованості позовних вимог та правильності розрахунків заборгованості за надані позивачем у період з 01.01.2014 по 01.04.2016 послуги з водопостачання та водовідведення, та з урахуванням тих обставин, що частина мешканців будинку мають встановлені квартирні засоби обліку, а також пільги з оплати вказаних послуг, апеляційний господарський суд ухвалою від 16.02.2017 призначив у справі судову експертизу, проведення якої доручив Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судової експертизи поставлені такі питання:

1) Чи підтверджується документально розмір заявленої позивачем заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, надані споживачам (мешканцям) будинку за адресою: вул. Рязанова, 11, м. Кривий Ріг, та Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 11", з урахуванням даних встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку, у період з 01.01.2014 по 01.04.2016;

2) В якому об'ємі та на яку суму позивачем надано послуги з водопостачання та водовідведення споживачам (мешканцям) будинку за адресою: вул. Рязанова, 11, м. Кривий Ріг, та Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 11", з урахуванням даних встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку, у період з 01.01.2014 по 01.04.2016.

Відповідно до висновку експерта №1059/1060-17 за результатами проведення судово-економічної експертизи по справі від 31.10.2017:

- по першому питанню за даними дослідження документально розмір заявленої позивачем заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, надані споживачам (мешканцям) будинку за адресою: вул. Рязанова, 11, м. Кривий Ріг та Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 11", з урахуванням даних встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку, у період з 01.01.2014 по 01.04.2016 не підтверджується. Розмір заявленої позивачем заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, надані споживачам (мешканцям) будинку за адресою: вул. Рязанова, 11, м. Кривий Ріг та Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 11", з урахуванням даних встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку, у період з 01.01.2014 по 01.04.2016 становить 51 273,52 грн, сума пені 8 254,37 грн, сума 3% річних 1 278,78 грн, сума інфляційних втрат 10 053,54 грн, всього 70 860,21 грн;

- по другому питанню в об'ємі наданих документів, позивачем надано послуги з водопостачання та водовідведення споживачам (мешканцям) будинку за адресою: вул. Рязанова, 11, м. Кривий Ріг та Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 11", з урахуванням даних встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку, у період з 01.01.2014 по 01.04.2016 в об'ємі 27 837,88 куб.м, на суму 137 020,00 грн.

3.2.2. Враховуючи висновок проведеної у справі судово-економічної експертизи та встановлену ним суму заборгованості, умови договору (п. 3.1), факт направлення рахунків на оплату за спірний період на адресу відповідача разом із позовною заявою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що строк оплати наданих позивачем відповідачу послуг у сумі 51 273,52 грн є таким, що настав.

Відповідач у визначені строки отримані послуги не оплатив, чим допустив порушення своїх зобов'язань за договором.

3.2.3. При цьому, апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо неприйняття як належних доказів відправки відповідачу рахунків, наданих позивачем фіскальних чеків, описів вкладення, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, з яких неможливо встановити, які саме документи були направлені у вказаних поштових відправленнях. Також господарський суд апеляційної інстанції не взяв до уваги частину наданих позивачем описів вкладення до поштових відправлень, які адресовані не відповідачу, а іншим Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

З урахуванням зазначеного, апеляційна інстанція дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у сумі 51 273,52 грн.

3.2.4. Виходячи з приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не досліджував рішення суду першої інстанції в частині відмови у заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, оскільки відповідач подав апеляційну скаргу, в якій оскаржував стягнення суми основного боргу.

3.3. 19 лютого 2018 року додатковою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду стягнуто з КП "Кривбасводоканал" на користь ОСББ "Рязанова 11" судові витрати за проведення експертизи у сумі 11 216,28 грн.

3.3.1. Приймаючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз виставлено рахунок на попередню оплату експертизи №243 від 09.03.2017 у сумі 14 856,00 грн, яка оплачена відповідачем у справі.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, апеляційна інстанція поклала витрати за проведення експертизи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 01 березня 2018 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2018, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2016 залишити без змін. Скасувати додаткову постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 щодо розподілу судових витрат.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

4.2.1. Судом апеляційної інстанції всебічно не досліджено фактичні обставини справи, зроблено помилкові висновки при дослідженні умов господарського договору, не дано оцінку судом на відповідність висновків та досліджень бухгалтерсько-економічній експертизі, висновки якої не відповідають правовому змісту господарських відносин між сторонами - договору, що в своїй сукупності зумовило прийняття невірного судового рішення.

4.2.2. Стаття 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає, що предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, "сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг", для чого ОСББ статтями 10, 16, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" надано право укладати відповідні договори з суб'єктами, що надають послуги.

Таким чином, з визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги" переліку учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник) ОСББ може виступати лише у ролі споживача - як колективний замовник (абонент).

4.2.3. На думку скаржника, апеляційним судом не досліджено фактів сплати (добровільного погашення) виставленої до оплати суми за послуги по нормативам за дані 6 місяців (період), при наявності показань квартирних лічильників та пільг, тобто під сумнів можна поставити взагалі висновки експертизи, на які посилається суд як на досліджені та документально підтверджені. При цьому висновки експертизи мають недоліки, неточності, помилки.

4.2.4. Відповідно до частин 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору.

У зв'язку з тим, що за спірний період відповідач як споживач недобросовісно виконував взяті на себе зобов'язання за договором, не оплачував в повному обсязі отримані послуги, та умисно ухилявся від отримання і підписання актів приймання-передачі послуг - були порушені умови договору, внаслідок чого утворилася значна сума заборгованості.

4.3. 28 квітня 2018 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційної інстанцій залишити без змін.

4.3.1. Відзив мотивовано тим, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та були предметом дослідження господарським судом апеляційної інстанції.

4.3.2. Відповідно до Типового договору, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, позивач повинен був укласти такі договори з власниками житлових приміщень, а не вимагати від відповідача оплати за спожиту воду і стоки, які використані співвласниками.

4.3.3. КП "Кривбасводоканал" при нарахуванні сум за водопостачання та водовідведення порушив умови договору №521 від 09.10.2013, а саме п. 1.6, в якому зазначається, що: "Для контролю витрати води у "споживача", який не має засобів обліку, а також для перевірки показників встановлених засобів обліку "виробник" встановлює на вводах технічні засоби, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, показання яких є підставою для розрахунків до встановлення "споживачем" засобу обліку".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.3. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про неправильну оцінку судом апеляційної інстанції документів, що містяться у матеріалах справи, необхідність надання оцінки доказам у справі та повторного встановлення фактичних обставин справи.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується стягнення суми основної заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат та пені у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг за договором про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення №521 від 09.10.2013.

5.2.2. З урахуванням приписів ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Враховуючи, що в суді апеляційної інстанції рішення господарського суду не переглядалося в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені, то ці вимоги не можуть бути і предметом перегляду в суді касаційної інстанції.

Отже, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги переглядає судові рішення в частині стягнення суми основного боргу.

5.2.3. Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.2.4. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини другої ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з частинами 2, 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

5.2.5. ОСББ не є власником будинку чи окремих приміщень і обладнання в ньому та не підпадає під визначення "власника" відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об'єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб'єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

5.2.6. Споживачем у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є "фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу".

Стаття 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлює, що предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, "сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг", для чого ОСББ статтями 10, 16, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" надано право укладати відповідні договори з суб'єктами, що надають послуги.

Втім, ОСББ як юридична особа не потребує житлово-комунальних послуг - їх потребують члени об'єднання. У зв'язку з цим статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об'єднання "за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг".

При цьому, судом апеляційної інстанції зауважено, що за новою термінологією, запровадженою Законом України "Про житлово-комунальні послуги", терміну "постачальник" комунальних послуг відповідають терміни "виконавець" та "виробник", а терміну "замовник (абонент)" - термін "споживач".

Отже, з визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги" переліку учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник) ОСББ може виступати лише у ролі споживача - як колективний замовник (абонент).

У той же час, виступати колективним замовником (абонентом) комунальних послуг є правом, а не обов'язком ОСББ.

5.2.7. При цьому редакція статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинна на момент укладення договору та яка діяла до 01.07.2015, передбачала, що кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні послуги, можуть згідно з укладеними договорами надходити на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги. Перерахування коштів підприємствам, організаціям, які надають послуги, здійснюється щомісячно у визначений день відповідно до договору між об'єднанням і цими підприємствами, організаціями. У разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за спірним договором відповідач є і самостійним споживачем (в частині власного водопостачання та водовідведення), і колективним споживачем (замовником) таких послуг відносно мешканців будинку.

За умовами договору передбачалось як водоспоживання/водовідведення для власних потреб відповідача, так і водоспоживання/водовідведення мешканців будинку.

5.2.8. За положеннями п. 10.2 договору виробник та споживач будують свої відносини на основі даного договору, законодавства, зазначеного у преамбулі даного договору, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері централізованого постачання питної води і водовідведення.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила), регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Згідно з п. 9 Правил у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

Відповідно до п. 10 Правил оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця (п. 14 Правил).

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Правил).

Згідно з п. 21 Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником. У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу (п. 22 Правил).

5.2.9. Пунктом 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

В окремих випадках (сезонне водоспоживання, недоцільність установки засобів обліку тощо) розрахунок витрат води споживачами, що не мають засобів обліку, за розрахунковий період за погодженням з виробником здійснюється за нормативами питного водоспоживання, затвердженими у встановленому порядку (п. 3.5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України).

Згідно з п. 3.9 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам. Якщо субспоживач має особисті рахунки, то він розраховується за питну воду та скидання стічних вод з виробником. Розподіл суми рахунку між субспоживачами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюється споживачами самостійно. У випадках, коли засоби обліку на вводах субспоживачів відсутні, розрахунки за воду проводяться за нормами водоспоживання, при цьому обсяг стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу водоспоживання.

5.2.10. Судом апеляційної інстанції встановлено, що частиною мешканців багатоквартирного будинку, у якому створено ОСББ "Рязанова 11", встановлено квартирні лічильники. При цьому, вказана інформація щодо встановлення лічильників доводилась до відома позивача. Відповідачем щомісячно фіксувалися показники вказаних квартирних лічильників та виходячи з них розраховувалася плата за водоспоживання. Крім того, частина мешканців будинку користувалися пільгами з оплати водопостачання та водовідведення. Відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою здійснити перерахунок здійснених позивачем нарахувань плати за водоспоживання та водовідведення з урахуванням показань встановлених лічильників, наявних у мешканців пільг та субсидій, здійснити звірку розрахунків.

5.2.11. Водночас позивач здійснив нарахування вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення згідно з встановленими нормативами водоспоживання та водовідведення без урахування наявних у мешканців будинку пільг та даних встановлених поквартирних засобів обліку, які подавалися відповідачем позивачу.

Необхідність врахування показань поквартирних лічильників та пільг мешканців будинку встановлена як п.п. 10, 22 Правил, так і п. 1.2 договору, згідно з яким зміни договірного об'єму питної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно довідки споживача про кількість мешканців (в тому числі пільгова категорія населення), орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об'єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід'ємною частиною договору.

При цьому, господарським судом апеляційної інстанції правильно зауважено на тому, що нарахування споживачам плати за послуги з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, без врахування показань лічильників призведе до ущемлення прав та інтересів споживачів (ОСББ та безпосередньо мешканців будинку) та до значного необґрунтованого зростання витрат на ці послуги.

5.2.12. Отримання позивачем плати за послуги, які фактично не надавалися та не споживалися (з урахуванням даних приладів обліку), так само як і сплата за пільгові категорії громадян у повному обсязі без врахування пільг (зважаючи на те, що суми пільг підлягають відшкодуванню позивачу у порядку, визначеному законодавством), призводить до безпідставного збагачення позивача за рахунок іншої особи (відповідача та мешканців будинку).

Враховуючи, що господарськими судами визнані неналежними доказами подані позивачем фіскальні чеки, описи вкладення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень щодо відправки відповідачу рахунків, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено надання відповідачу послуг у заявленому у позові розмірі.

5.2.13. Таким чином, Верховний Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 51 273,52 грн, ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених в сукупності доказах (умовах договору, наявних матеріалах справи, висновку експертизи) та повністю узгоджуються з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до ст. 300 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

5.2.14. У зв'язку з викладеним, Верховний Суд вважає обґрунтованою додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 19.02.2018 щодо розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрат на проведення судової експертизи у справі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень під час прийняття рішень, що оскаржуються, не встановлено, а касаційна скарга фактично зводиться до переоцінки обставин справи та необхідності повторного дослідження наявних у справі доказів, суд касаційної інстанції вважає її необґрунтованою, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню судом.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову обґрунтованим. Скаржником не доведено, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" без задоволення, а постанов, що оскаржуються, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 та додаткову постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі №904/5702/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець