Історія справи

Постанова КГС ВП від 06.04.2020 року у справі №910/17626/18
Ухвала КГС ВП від 03.02.2020 року у справі №910/17626/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/17626/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Укрхімтрансаміак"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Головіної К. І.

від 01.08.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Яковлєв М. Л., Кравчук Г. А., Куксов В. В.

від 27.11.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжиніринг-Діагностика"

до Державного підприємства "Укрхімтрансаміак"

про стягнення 451 412,65 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінжиніринг-Діагностика" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" про стягнення 414 113,57 грн основного боргу, 27 599,06 грн інфляційних втрат, 9 700,02 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 20.11/17 від 20.11.2017 у частині оплати виконаних позивачем робіт.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

20 листопада 2017 року між Державним підприємством "Укрхімтрансаміак" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінжиніринг-Діагностика" (надалі - Виконавець) було укладено договір №20.11/17 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується провести режимні спостереження та дослідження на зсувних ділянках у районах проходження магістрального аміакопроводу на території Придніпровського управління магістрального аміакопроводу та проведення досліджень зсувної дільниці в районі переходу аміакопроводу через Тілігульський лиман на території Миколаївського управління магістрального аміакопроводу (3 цикла спостережень), а саме: режимні інструментальні спостереження за зрушенням земної поверхні для встановлення деформації аміакопроводу на ділянках: ГПС14Ц5-153 км.; НС-9 - 1435 км.; схил балки - 1 443 км. (ділянка 9Ц1, с. Моначинівка), РС-27-1 553 км.; схил балки річки "Берека" - 1 562 км.; дослідження динаміки потенційно-зсувного схилу в районі переходу аміакопроводу через Тілігульський лиман, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Виконавець повинен виконати роботи відповідно до технічних вимог та переліку документації, які вказані в технічному завданні. Виконавець зобов`язується використовувати для виконання робіт якісні та сучасні матеріали, конструкції та устаткування, що відповідають державним стандартам, технічним умовам та за умови наявності необхідних сертифікатів, технічних паспортів чи інших документів, що засвідчують їх якість.

Згідно з пунктами 3.1, 3.3 Договору загальна вартість робіт становить 1315501,91 грн разом з ПДВ. Вартість конкретних видів робіт визначається кошторисами № 1, № 2, що є додатками до Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата робіт здійснюється Замовником по факту виконання робіт, протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами акта виконаних робіт, при наявності коштів на розрахунковому рахунку Замовника.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Договору роботи за Договором виконуються на території Придніпровського та Миколаївського управлінь магістрального аміакопроводу Державного підприємства "Укрхімтрансаміак". При цьому конкретні ділянки аміакопроводу (їх конкретні межі, довжина, тощо), на яких мають виконуватись роботи визначаються у технічному завданні. Виконавець зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 3 днів з моменту укладення Договору та виконати ці роботи у строк, встановлений у календарному графіку виконання робіт.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що Замовник може у разі необхідності прийняти рішення про зупинення виконання робіт, а Виконавець зобов`язаний виконати таке рішення Замовника.

Згідно з пунктом 5.5 Договору датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття Замовником за актом приймання передачі.

Відповідно до пункту 6.9 Договору приймання-здача виконаних робіт по кожному акту оформлюється актом приймання-здачі робіт. На підтвердження виконання відповідного обсягу робіт за Договором Виконавець передає Замовнику два примірника акта приймання-здачі виконаних робіт, підписаних Виконавцем та скріплених печаткою. До моменту надання актів приймання-передачі виконаних робіт Виконавець зобов`язується передати Замовнику технічну документацію визначену технічним завданням.

Згідно з пунктом 6.10 Договору Замовник протягом десяти робочих днів з дня отримання від Виконавця документів, передбачених п. 6.9 Договору, аналізує отриману документацію, і здійснює у цей же строк одну з таких дій: відправляє Виконавцю підписаний акт приймання-здачі виконаних робіт та акт приймання-передачі технічної документації, що свідчить про прийняття Замовником від Виконавця відповідних робіт за Договором або надає письмові зауваження до виконаних за Договором робіт.

Додатками № 1, № 2, № 3, № 4 до Договору сторони погодили договірну ціну робіт, яка становить 1 315 501,91 грн, технічне завдання на проведення режимних спостережень та досліджень, зведений кошторис і календарний графік виконання робіт.

Календарним графіком робіт визначено 3 цикли робіт та їх тривалість: І цикл - протягом 4 тижнів від дати укладання Договору до кінця 2017 року; ІІ цикл робіт - з квітня 2018 року по травень 2018 року; ІІІ цикл робіт - з жовтня 2018 року по листопад 2018 року.

На виконання умов Договору Виконавцем виконано роботи по І циклу робіт на суму 462524,52 грн.

Виконання Виконавцем робіт по І циклу Замовником прийнято без зауважень, що підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт №ПД-0000001 від 28.12.2017 та актом приймання-передачі документації №20.11/17-1 від 28.12.2017, підписаними обома сторонами без зауважень. Вказані роботи по І циклу Замовником оплачено у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення від 12.01.2018 №37 та не оспорюється сторонами.

На виконання умов Договору Виконавцем виконано роботи по ІІ циклу робіт на суму 414 113,57 грн.

Так, з метою виконання робіт за Договором, зокрема, ІІ циклу робіт, 18.04.2018 та 27.04.2018 Виконавець листами №1804-1, №2404-1, звертався до Замовника з проханням забезпечити допуск своїх працівників на об`єкти, які знаходяться на території Придніпровського управління магістрального аміакопроводу.

Для виконання вказаних робіт по ІІ циклу робіт Виконавець направив на відповідні об`єкти аміакопроводу своїх працівників, що підтверджується, зокрема, копіями посвідчень на відрядження №№ ПД-0000028, ПД-0000029, ПД-0000030, ПД-0000031 від 19.04.2018, наказом №17-В/18 від 24.04.2018.

З працівниками Виконавця було проведено вступний інструктаж, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вступного інструктажу Придніпровського управління магістрального аміакопроводу.

Згідно з технічним звітом за ІІ циклом досліджень, Виконавцем були проведені режимні спостереження та дослідження на зсувних ділянках в районах проходження магістрального аміакопроводу Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" (ПУМА), здійснено роботи по дослідженню зсувної ділянки в районі переходу аміакопроводу через Тілігульський лиман Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства "Укрхімтрансаміак".

31 травня 2018 року Виконавцем направлено на адресу Замовника лист №3105-1 про виконання робіт ІІ циклу робіт на суму 414 113,57 грн, а також направлено акт приймання-здачі виконаних робіт №ПД-0000007, рахунок-фактуру №ПД-0000007, акт №20.11/17-2 приймання-передачі документації у 2-х примірниках та звітні матеріали за переліком, вказаному в акті приймання-передачі документації, для погодження та підписання.

Проте, зазначені акти Замовник не підписав, вартість робіт згідно з цими актами не сплатив.

У строк, передбачений пунктом 6.10 Договору Замовник заперечень до вказаних актів (ІІ циклу робіт) не надав, а також не вчинив жодних дій, направлених на реалізацію пункту 6.10 Договору.

Листом від 29.05.2018 №626 Замовник повідомив Виконавця про прийняте ним рішення щодо зупинки виконання робіт за Договором.

Виконавець листом від 14.06.2018 № 1406-3 надав детальне обґрунтування щодо належного виконання ІІ циклу робіт та наголосив про необхідність Замовника здійснити підписання отриманих актів та оплату за ними.

Замовник листом від 26.07.2018 №911 запропонував Виконавцю з`явитись на засідання робочої групи Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" для прийому результатів робіт за Договором, на якому було прийняте рішення, оформлене протоколом від 31.07.2018, яким сторони домовились провести коригування розглянутої технічної документації та зобов`язано Виконавця надати обґрунтування необхідності проведення ІІІ циклу робіт за Договором.

10 серпня 2018 року Замовник листом №981 направив Виконавцю зауваження до переданої йому за актом № 20.11/17-2 технічної документації по ІІ циклу робіт.

Виконавець у листі від 10.08.2018 №1008-1 надав Замовнику відповідні роз`яснення щодо ІІ циклу робіт.

Натомість, відповідачем акт приймання-здачі виконаних робіт № ПД-0000007 та акт приймання-передачі документації № 20.11/17-2 щодо ІІ циклу робіт так і не підписано, вартість роботи згідно з цими актами не сплачено.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі №910/17626/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжиніринг-Діагностика" 414 113,57 грн основного боргу, 27 599,06 грн інфляційних втрат, 9 292,03 грн 3% річних. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що:

- роботи щодо ІІ циклу робіт за актами приймання-здачі виконаних робіт та приймання-передачі документації були прийняті Замовником у повному обсязі, оскільки у строк, передбачений пунктом 6.10 Договору відповідач заперечень до вказаних актів щодо ІІ циклу робіт не надав, а також не вчинив жодний дій, направлених на реалізацію пункту 6.10 Договору;

- відповідачем не надано доказів сплати позивачу заборгованості в сумі 414 113,57 грн;

- при здійсненні розрахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, позивачем не були враховані пункти 4.1, 6.10 Договору щодо відстрочення оплати робіт.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- суди попередніх інстанцій невірно застосовано до правовідносин між сторонами положення частин 1, 2 статті 853, частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення;

- висновки судів про те, що роботи за Договором прийняті відповідачем без зауважень та неоплачені без наявних на те причин, не відповідають дійсним обставинам справи;

- судом неправомірно відмовлено у призначенні експертизи, що призвело до неповного встановлення обставин у справі.

6. Доводи інших учасників справи

Позивач подав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

За змістом положень статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акта.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 05.05.2020 у справі № 904/2082/19.

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12, Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання умов Договору, зокрема, щодо ІІ циклу робіт, Виконавцем були проведені режимні спостереження та дослідження на зсувних ділянках в районах проходження магістрального аміакопроводу Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" (ПУМА), здійснено роботи по дослідженню зсувної ділянки в районі переходу аміакопроводу через Тілігульський лиман Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства "Укрхімтрансаміак".

Натомість, відповідачем не спростовано, що виконані позивачем роботи не відповідають вимогам, встановленим Договором.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, надання письмових зауважень до виконаних за Договором робіт протягом 10 робочих днів з дня отримання від Виконавця відповідних документів (пункт 9.10 Договору) законом покладений саме на Замовника.

Проте, відповідач свої обов`язки з прийняття спірних робіт не виконав, відповідні акти залишив непідписаними без надання належних пояснень, у строк, передбачений Договором.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли обґрунтованого висновку про те, що Виконавцем були виконано роботи за Договором щодо ІІ циклу робіт, а Замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухилився від прийняття таких робіт, оскільки, у строк, визначений Договором не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, та у порушення умов Договору їх не оплатив.

Таким чином встановивши, що відповідач не оплатив роботи за Договором у розмірі 414 113,57 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у вказаній сумі, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

Так за частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши прострочення відповідачем грошового зобов`язання та здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних і виявивши неврахування позивачем при здійсненні розрахунку зазначених сум пунктів 4.1, 6.10 Договору, дійшли обґрунтованих висновків про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 27 599,06 грн та 3% річних у розмірі 9 292,03 грн.

Суд касаційної інстанції відхиляє аргументи скаржника про порушення судами приписів частин 1, 2 статті 853, частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що відповідач свої обов`язки з прийняття спірних робіт не виконав, відповідні акти залишив непідписаними без надання належних пояснень, у строк, передбачений Договором.

Суд касаційної інстанції також відхиляє аргументи скаржника про те, що судом неправомірно відмовлено у призначенні експертизи, що призвело до неповного встановлення обставин у справі, оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач заявляв клопотання про призначення у справі судової експертизи у сфері інтелектуальної власності з метою встановлення, чи мало місце повне або часткове відтворення технічного звіту виконаних Виконавцем ІІ циклу робіт за Договором у 2018 році, технічному звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнтєк - Єкогеодинаміка" за 2013 рік та відповідач на підтвердження необхідності проведення зазначеної експертизи не надав відповідних матеріалів та документів, які б свідчили про необхідність та доцільність проведення даного експертного дослідження в рамках даної справи. Суд касаційної інстанції зазначає, що призначення у даній справі судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, про яку просив відповідач, не є тією експертизою, яка може бути призначена у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин.

Всі інші доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України. Тому не беруться до уваги судом касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

10. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 910/17626/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець