Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.01.2018 року у справі №910/4704/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/4704/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі"

представник позивача - Острянко Б.І.

відповідачі - (1) публічне акціонерне товариство "Томак"; (2) компанія "Фравега Трейд Інк"; (3) компанія "Зогріф Бізнес ЛТД"; (4) Міністерство юстиції України; (5) компанія "Лакресон Сервісез ЛТД"

представник відповідача-1 - Хромеєв Д.С.

представник відповідача-2 - Дячок І.О.

представник відповідача-3 - Дячок І.О.

представник відповідача-4 - не з'явився

представник відповідача-5 - Кириченко Р.Ю.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - (1) публічне акціонерне товариство "Фідобанк"; (2) товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард"

представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з'явився

представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з'явився

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - (1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Виходцев Ігор Анатолійович; (2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна; (3) товариство з обмеженою відповідальністю "Поларі"; (4) публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень"

представник третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з'явився

представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з'явився

представник третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з'явився

представник третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу компанії "Лакресон Сервісез ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва у складі Спичака О.М. від 30 січня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Пономаренка Є.Ю. - головуючого, Руденко М.А., Дідиченко М.А. від 22 листопада 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" (далі - позивач) звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства "Томак" (далі - відповідач-1); компанії "Фравега Трейд Інк" (далі - відповідач-2); компанії "Зогріф Бізнес ЛТД" (далі - відповідач-3); Міністерства юстиції України (далі - відповідач-4); компанії "Лакресон Сервісез ЛТД" (далі - відповідач-5) про:

1) Відновлення становища, яке існувало до прийняття висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 22.02.2016 за результатами розгляду скарги ПАТ "Томак" від 25.01.2016, а також скарги у сфері державної реєстрації компанії "Лакресон Сервісез ЛТД" від 08.02.2016 та наказу Міністерства юстиції України № 608/5 від 03.03.2016 "Про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Томак" та скарги Компанії "Лакресон Сервісез ЛТД", прийнятого на підставі вказаного висновку, а саме зобов'язання Міністерства юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України:

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №13608073 від 09.03.2016, вчинений приватним нотаріусом Виходцевим I.A., індексне рішення №28642830, підстава - договір купівлі-продажу №377 від 09.03.2016;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №13609433 від 09.03.2016 р., вчинений приватним нотаріусом Виходцевим I.A., індексне рішення 28643260, підстава - договір купівлі-продажу №374 від 09.03.2016;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №13609428 від 09.03.2016 р., вчинений приватним нотаріусом Виходцевим I.A., індексне рішення 28643116, підстава - договір купівлі-продажу №376 від 09.03.2016;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №13645571 від 11.03.2016 р., вчинений приватним нотаріусом Малаховською І.В, індексне рішення 28686538 та закрити відповідний розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 872417680385 та скасувати реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87241768038;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №13645254 від 11.03.2016р., вчинений приватним нотаріусом Малаховською І.В, індексне рішення 28682456 та закрити відповідний розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 872277480385;

- відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №12452987 про право власності позивача на нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15/6 літ.2;

- відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №12453123 про право власності позивача на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15;

- відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 12462882 про обтяження належного позивачу нерухомого майна - колишнього наземного складу з підвалом ЦО, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15/6 та відновити запис №12462449 про іпотеку вказаного майна на підставі договору іпотеки №1092015-Ю/2 від 10.12.2015;

- відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №12464473 про обтяження належного позивачу нерухомого майна - майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15, та відновити запис №12463378 про іпотеку вказаного майна на підставі договору іпотеки №1092015-Ю/1 від 10.12.2015;

2) Зобов'язання компанії "Зогріф Бізнес ЛТД", компанії "Фравега Трейд Інк", ПАТ "Томак" передати позивачу в натурі нерухоме майно, а саме: нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, площею 2 174,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, буд.15/15/6 (літ 2); майновий комплекс загальною площею 33 565,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд.15/15;

3) Зобов'язання компанії "Зогріф Бізнес ЛТД", компанії "Фравега Трейд Інк", ПАТ "Томак" усунути будь-які перешкоди позивачу у володінні, користуванні, розпорядженні вказаним нерухомим майном.

4) Визнання недійсними: договору купівлі-продажу №377 від 09.03.2016, укладеного між компанією "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД; договору купівлі-продажу №374 від 09.03.2016, укладеного між компанією "Фравега Трейд Інк" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД; договору купівлі-продажу №376 від 09.03.2016, укладеного між компанією "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД".

5) Визнання за ТОВ "Вайт Енерджі" права власності на нерухоме майно: нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, площею 2174,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, 15/15/6 літера 2 (далі - нежилий будинок) та майновий комплекс загальною площею 33 565,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, до складу якого входить майно згідно переліку, вказаного в позовній заяві (далі - майновий комплекс).

2. Позов мотивований тим, що право власності позивача на спірне майно - нежилий будинок та майновий комплекс ґрунтується на договорах купівлі-продажу від 09.12.2015, укладених між ним та ПАТ "Фідобанк", яке у свою чергу набуло це майно у власність від заставодавця - ПАТ "Томак" шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку". Одночасно вказане майно у 2013 році з дозволу ПАТ "Фідобанк" було передано ПАТ "Томак" також у наступну іпотеку Компанії "Лакерсон Сервізес ЛТД", право застави якої припинилось в момент набуття майна у власність першим іпотекодержателем в силу статті 37 Закону України "Про іпотеку ".

3. Проте на підставі рішення Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 22.02.2016 за результатами розгляду скарг ПАТ "Томак" та компанії "Лакресон Сервісез ЛТД" скасовано державну реєстрацію права власності ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Вайт Енерджі" на вищевказане нерухоме майно шляхом скасування відповідних реєстраційних записів та одночасно поновлено право власності на це майно ПАТ "Томак" шляхом, відповідно, поновлення відповідних реєстраційних записів.

4. Скориставшись цим, ПАТ "Томак", як іпотекодавець, 05.03.2016 уклало з наступним іпотекодержателем спірного майна - компанією "Лакресон Сервізес ЛТД" договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким остання набула права власності на спірні майновий комплекс та нежилий будинок у порядку статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку". У свою чергу компанія "Лакресон Сервізес ЛТД" на підставі договорів купівлі-продажу від 09.03.2016 № 377, № 376, № 374 відчужила згадане майно на користь компанії "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанії "Фравега Трейд Інк", які у встановленому порядку здійснили подальший поділ між собою та державну реєстрацію набутого права власності на нерухоме майно у відповідних частинах.

5. Таким чином позивач, який у встановленому законом порядку набув право власності на спірне майно за відплатними та ніким не оспореними, тобто чинними, договорами купівлі-продажу від 09.12.2015, був протиправно позбавлений права власності внаслідок прийняття завідомо протиправного рішення Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації - органом, який з перевищенням наданих повноважень фактично вирішив спір про право між юридичними особами, а не розглянув скаргу на дії державного реєстратора щодо законності вчинення реєстраційних дій.

6. У результаті цього належне позивачу майно вибуло з володіння останнього поза його волею та було незаконно відчужено на користь компанії "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанії "Фравега Трейд Інк", а отже відповідні договори купівлі-продажу, які стали підставою для такого відчуження, підлягають визнанню недійсними відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а відчужене майно має бути витребувано в цих осіб на користь позивача на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України з одночасним визнанням за позивачем права власності на спірне майно.

Короткий зміст оскаржуваного рішення, прийнятого судом першої інстанції

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 січня 2017 року припинено провадження у справі на підставі підпункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) в частині позовних вимог про:

- відновлення становища, яке існувало до прийняття висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 22.02.2016, а саме зобов'язання Міністерства юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів згідно переліку, вказаного в судовому рішенні; закрити відповідні розділи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо права власності позивача на спірне нерухоме майно.

- зобов'язання компанії "Зогріф Бізнес ЛТД", компанії "Фравега Трейд Інк", ПАТ "Томак" передати позивачу в натурі спірний майновий комплекс та нежилий будинок;

- зобов'язання компанії "Зогріф Бізнес ЛТД", компанії "Фравега Трейд Інк", ПАТ "Томак" усунути будь-які перешкоди позивачу у володінні, користуванні, розпорядженні вказаним нерухомим майном.

7.1. У іншій частині позовні вимоги задоволено.

7.2. Визнано недійсними: договір купівлі-продажу №377 від 09.03.2016, укладений між компанією "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД; договір купівлі-продажу №374 від 09.03.2016, укладений між компанією "Фравега Трейд Інк" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД; договір купівлі-продажу №376 від 09.03.2016, укладений між компанією "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД".

7.3. Визнано за ТОВ "Вайт Енерджі" право власності на нерухоме майно: нежилий будинок та майновий комплекс.

8. У частині задоволення позову суд першої інстанції керувався обставинами, встановленими в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 у справі № 826/4149/16, якою задоволено позов ТОВ "Вайт Енерджі", визнані протиправними та скасовані висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 22.02.2016 та наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2016 р. №608/5, які були підставою для поновлення права власності ПАТ "Томак" та дали останньому можливість незаконно відчужити спірне майно.

9. При цьому суд установив, що спірне майно було набуто позивачем на підставі двох укладених з ПАТ "Фідобанк" договорів купівлі-продажу від 09.12.2015, які повністю виконані у тому числі позивачем шляхом сплати визначеної договорами вартості придбаного майна в загальній сумі 131 359 000 грн. Оскільки правомірність правочину презюмується в силу статті 204 Цивільного кодексу України, а вказані правочини ніким не оспорені, недійсними не визнані, а отже є чинними, то позивач є законним власником спірного майна.

10. У той же час дії, які вчиняються відповідачами, а саме компанією "Лакресон Сервізес ЛТД", компанією "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанією "Фравега Трейд Інк" свідчать про невизнання та оспорювання ними набутого у встановленому порядку права власності позивача. Так, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/16025/16 за позовом Компанії Лакресон Сервізес ЛТД" до ПАТ "Томак" про стягнення 138 000,00 грн. за договором субкомісії №0102-11/03/16 від 11.03.2016, з винесених у межах якої процесуальних документів вбачається, що власниками спірного майна вважають себе компанія "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанія "Лакресон Сервісез ЛТД". При цьому скасовані у межах адміністративної справи № 826/4149/16 висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 22.02.2016 та наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2016 №608/5 прийняті у тому числі за скаргою компанії "Лакресон Сервізес ЛТД". Зазначене є підставою для визнання за позивачем оспорюваного іншими особами права власності на спірне майно.

11. Щодо договорів купівлі-продажу №374, №376, №377 від 09.03.2016, то після звернення ПАТ "Фідобанк" стягнення на спірне майно шляхом набуття його у власність наступна іпотека компанії "Лакресон Сервісез ЛТД" припинилась автоматично на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку". Отже, у компанії "Лакресон Сервісез ЛТД" не виникло і не могло виникнути жодних майнових прав на спірне майно, а тому останнє не набуло і права продажу вказаного майна на користь третіх осіб за згаданими правочинами. Зазначене свідчить про недотримання сторонами цих правочинів приписів статей 203, 658 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання їх недійсними.

12. Відносно ж решти позовних вимог позивачем було подано заяву про припинення провадження у справі у цій частині з підстав набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/4149/16, фактичним скасуванням спірних записів у відповідних реєстрах на момент розгляду справи, а також передачу спірного нерухомого майна у фактичне володіння позивача. Вказане свідчить про відсутність предмета спору у відповідній частині позовних вимог.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

13. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №374, №376, №377 від 09.03.2016 з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові. Одночасно суд апеляційної інстанції виклав резолютивну частину судового рішення у власній редакції, з урахуванням його часткового скасування.

14. Судом апеляційної інстанції констатовано скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2017 судових рішень у справі № 826/4149/16, якими керувався суд першої інстанції, з направленням вказаної справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У той же час суд апеляційної інстанції погодився з викладеними у пункті 9, 10 цієї Постанови висновками місцевого суду відносно правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно та наявністю фактів не визнання цього законного права з боку відповідачів та, відповідно, наявності правових підстав для задоволення позову про визнання права власності на спірне майно.

14.1. Також правомірними визнані висновки суду першої інстанції в пункті 12 цієї Постанови стосовно підстав припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог.

14.2. При цьому суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови керувався, як преюдиційними обставинами, встановленими в постанові суду апеляційної інстанції у справі № 910/5680/17 за позовом компанії "Лакресон Сервісез ЛТД" до ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Вайт Енерджі" у межах якої встановлено факт правомірності укладення договору іпотеки від 05.02.2009 між ПАТ "Томак" та ВАТ "Ерсте Банк" (правонаступник ПАТ "Фідобанк"), набуття ПАТ "Фідобанк" права власності на спірне майно та припинення права іпотеки компанії "Лакресон Сервісез ЛТД".

15. Разом з цим, право власності на відчужені компанії "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанії "Фравега Трейд ІНК" об'єкти нерухомості компанія "Лакресон Сервісез ЛТД" набула внаслідок укладення 05.03.2016 договорів з ПАТ "Томак". Однак вимог про визнання недійсними перших у ланцюгу незаконних правочинів - договорів від 05.03.2016 про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ "Томак" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД" позивачем не заявлено. У зв'язку з чим задоволення позовних вимог про визнання недійсними лише договорів від 09.03.2016 не призведе до відновлення порушених прав позивача, тобто позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. У грудні 2017 року компанія "Лакресон Сервісез ЛТД" подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 30 січня 2017 року, прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача-5, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

17. Укладений між ПАТ "Томак" та ВАТ "Ерсте Банк" (правонаступник ПАТ "Фідобанк") договір іпотеки від 05.02.2009 є недійсним в силу статей 5, 6 Закону України "Про іпотеку", оскільки укладений щодо частини нерухомого майна, яке в натурі виділено не було, а отже не могло бути предметом іпотеки. Відповідно, недійсний з моменту укладення договір не міг створювати жодних юридичних наслідків, у тому числі бути підставою для набуття ПАТ "Фідобанк" права власності на спірне майно.

18. ПАТ "Томак" не отримувало вимоги ПАТ "Фідобанк" про погашення боргу за кредитом, яка до того ж підписана неуповноваженою особою, що свідчить про відсутність правових підстав для ініціювання банком передбаченої статтею 37 Закону України "Про іпотеку" процедури звернення стягнення на іпотечне майно.

19. Вартість цілісного майнового комплексу, на який було звернуто стягнення першим, перевищувала розмір боргу ПАТ "Томак", тому підстав для подальшого звернення стягнення на нежилий будинок не було.

20. З огляду на недійсність договору іпотеки від 05.02.2009 та порушення процедури звернення стягнення на майно, спірне майно вибуло з власності ПАТ "Томак" поза його волею, у зв'язку з чим у позивача права власності на спірне майно не виникло.

21. Обставини, встановлені у справі №910/5680/17, не є преюдиційними для даної справи у зв'язку з різним суб'єктним складом сторін. При цьому суд апеляційної інстанції керувався не обставинами, а правовою оцінкою суду щодо обставин справи, що свідчить про порушення вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

22. Рішення суду першої інстанції прийнято без належного повідомлення відповідачів, які є нерезидентами України, про час та дату судового засідання внаслідок допущення помилок в поштових адресах компанії "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанії "Фравега Трейд ІНК".

23. Верховний Суд не приймає до уваги подані відповідачем-5 11.04.2018 додаткові пояснення, які за своєю суттю є доповненням касаційної скарги, як такі, що подані з порушенням встановленого статтею 298 Господарського процесуального кодексу України порядку.

24. Також Верховний Суд відхиляє подані відповідачем-3 та відповідачем-5 тотожні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи № 910/5680/17 з огляду на обмеження повноважень суду касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України, оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень на момент їх прийняття, а зазначені у вказаних клопотаннях підстави стосуються обставин, які відбуваються вже після винесення оскаржуваних судових рішень.

Позиції інших учасників справи

25. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що при зверненні з даним позовом ним належним чином доведено факт правомірного набуття у власність спірного майна, що у тому числі підтверджується судовим рішенням у справі № 910/5680/17, а також порушення внаслідок невизнання та оспорення цього права з боку відповідачів.

26. Відповідач-2 та відповідач-3 у відзивах на касаційну скаргу повністю підтримують її вимоги та доводи та просять задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.

У судових засіданнях суду касаційної інстанції оголошувались перерви: з 28.03.2018 по 04.04.2018, з 04.04.2018 по 11.04.2018, з 11.04.2018 по 02.05.2018.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

27. Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

28. Реалізуючи передбачене статті 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

29. Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

30. Так, за змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

31. Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

32. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Предметом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

33. Отже, рішення суду про визнання права власності, яке приймається за результатами розгляду позову, поданого в порядку статті 392 ЦК України, за своєю суттю є правозахисним актом і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

34. У зв'язку із цим момент виникнення права не залежить від набрання рішенням суду законної сили, оскільки підставою для прийняття рішення є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності. Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності, згідно статті 392 ЦК України, є оспорення або не визнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

35. Як свідчать встановлені у справі обставини, вибуття спірного майна (майновий комплекс та нежитлова будівля) з власності іпотекодавця та первинного власника - ПАТ "Томак" відбувалося двічі: вперше шляхом звернення стягнення на предметі іпотеки на користь первісного іпотекодержателя - ПАТ "Фідобанк", який у свою чергу відчужив його позивачу за договорами купівлі-продажу від 09.12.2015, а вдруге шляхом укладення між ПАТ "Томак" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД" договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.03.2016 у порядку статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку".

36. Задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності на спірне майно, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з встановленої статтею 204 ЦК України презумпції правомірності правочину та зазначив, що спірне майно набуто позивачем на підставі двох укладених з ПАТ "Фідобанк" відплатних договорів купівлі-продажу від 09.12.2015, які виконані його сторонами, ніким не оспорені, недійсними не визнані, а отже є чинними, тому позивач є законним власником спірного майна.

37. Одночасно, відмовляючи в позові про визнання недійсними: договору купівлі-продажу №377 від 09.03.2016, укладеного між компанією "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД; договору купівлі-продажу №374 від 09.03.2016, укладеного між компанією "Фравега Трейд Інк" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД; договору купівлі-продажу №376 від 09.03.2016, укладеного між компанією "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД", суд апеляційної інстанції встановив, що право власності на відчужені компанії "Зогріф Бізнес ЛТД" та компанії "Фравега Трейд ІНК" об'єкти нерухомості компанія "Лакресон Сервісез ЛТД" набула внаслідок укладення 05.03.2016 договорів з ПАТ "Томак", які позивачем у даному провадженні не оспорені.

38. Отже, суд апеляційної інстанції, надавши у даному судовому провадженні оцінку змісту правовідносин між ПАТ "Томак" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД", у той же час при прийнятті рішення по суті позовних вимог ТОВ "Вайт Енерджі" про визнання за ним права власності на майно, не дослідив обставини стосовно чинності правочинів, укладених між ПАТ "Томак" та компанією "Лакресон Сервісез ЛТД", які укладені пізніше та на яких також розповсюджуються положення статті 204 ЦК України.

39. Крім того, відповідно до частини 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 2 статті 331 ЦК України передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

40. При цьому відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону.

41. З урахуванням наведених норм чинного законодавства при вирішенні спору щодо права власності на нерухоме майно дослідженню підлягають також обставини здійснення державної реєстрації відповідного речового права, що судами не було встановлено при вирішенні даного спору.

42. Вищезазначене свідчить, що суди припустились порушення норм процесуального права, не дослідили всі зібрані у справі докази та не оцінили їх в сукупності, що унеможливило встановлення всіх істотних обставин справи. За загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32- 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, із яких суд виходив при вирішенні позовів.

43. Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин, встановлення яких, є необхідним відповідно до норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Допущені судами порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України). Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухваленню нового рішення, в якому необхідно дати висновок про правильність застосування норм матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій обставин відповідно до наданих їм процесуальних повноважень.

45. За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню на підставі частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

46. При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення. Крім того, при новому розгляді справи суду слід врахувати, що постановою Верховного Суду від 02 травня 2018 року були скасовані судові рішення у справі № 910/5680/16 з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу компанії "Лакресон Сервісез ЛТД" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 30 січня 2017 року у праві № 910/4704/16 скасувати.

3. Справу № 910/4704/16 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.