Історія справи
Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №820/4573/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2018 року
Київ
справа №820/4573/16
адміністративне провадження №К/9901/46625/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
на постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 (суддя - Нуруллаєв І.С.)
та Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 (судді - Григоров А.М., Тацій Л.В., Подобайло З.Г.)
у справі №820/4573/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілл-Трейд»
до Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілл-Трейд» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про скасування рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі ДПІ) про розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів та про зобов'язання відповідача визнати чинним та обов'язковим до виконання цей договір та чинними посилені сертифікати електронного цифрового підпису Товариства.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ДПІ безпідставно розірвало в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів, укладений з Товариством.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 адміністративний позов задоволено:
- скасовано рішення ДПІ про розірвання договору № 030620161 від 03.06.2016 року про визнання електронних документів;
- зобов'язано визнати чинним та обов'язковим до виконання договір №030620161 від 03.06.2016 про визнання електронних документів та чинними посилені сертифікати електронного цифрового підпису Товариства до нього;
- визнано наданими своєчасно та належним чином податкові звіти Товариства: податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за травень 2016 року, податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за червень 2016 року, податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за липень 2016 року, податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за серпень 2016 року, податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за вересень 2016 року. податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за жовтень 2016 року, податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за листопад 2016 року, податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за грудень 2016 року, звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року із додатками; звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2016 року із додатками; звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2016 року із додатками; звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року із додатками; звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року із додатками; звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2016 року із додатками; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку 1 ДФ за 2 квартал 2016 року; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку 1 ДФ за 3 квартал 2016 року; податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1-е півріччя 2016 року.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 скасовано постанову суду першої інстанції в частині визнання наданими своєчасно та належним чином звітів Товариства та відмовлено в задоволенні цієї частини позовних вимог. Скасовано рішення в частині стягнення судового збору. В іншій частині постанову залишено без змін. Стягнуто на користь Товариства судовий збір у розмірі 2 756 грн.
Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.
Товариство відзиву на касаційну скаргу не надало, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство, як платник податків, перебуває на обліку у ДПІ.
03.06.2016 між позивачем та ДПІ укладено договір про визнання електронних документів №030620161.
Листом від 05.08.2016 ДПІ проінформувала позивача про розірвання договору №030620161 у відповідності до п. 4 розділу 6 цього договору.
У листі від 05.08.2018 відповідач додатково повідомив, що порядок електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами з питань подання податкових документів в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису регламентується Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційному зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності».
Свої дії щодо розірвання договору про визнання електронних документів №030620161 відповідач мотивує тим, що ДПІ отримало інформацію про відсутність Товариства за місцем його реєстрації та не встановлення його фактичного місцезнаходження. При цьому відповідачем надано довідку підрозділу податкової міліції від 10.06.2016.
Пунктом 4 розділу 6 договору передбачено право органу ДФС розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифікату відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків міста реєстрації.
Задовольнивши адміністративний позов щодо скасування рішення ДПІ про розірвання договору №030620161 від 03.06.2016 суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що у відповідача не було підстав для розірвання договору, оскільки позивач не змінював свого місцезнаходження.
Проте, вказаний висновок судами зроблено не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З матеріалів справи вбачається, що в статуті Товариства, в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та в договорі №030620161 зазначено місцезнаходження Товариства: м. Харків, вул. Мельникова, буд 2, офіс 304. Вказану адресу позивач, у відповідності до приписів пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України зазначив податковою адресою юридичної особи.
В підтвердження свого перебування за вказаною адресою позивачем надано договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2015, згідно з яким Фізична особа - підприємець Кожанов В.С. передав Товариству в оренду нежитлове приміщення №304, розташоване на 3-му поверсі будинку №2 по вул. Мельнікова.
До цього договору складено акт прийому - передачі нежитлового приміщення №309 по вул. Мельникова, 2.
Натомість, відповідачем надано довідку підрозділу податкової міліції від 10.06.2016 з якої вбачається, що перевіркою за адресою: м. Харків, вул. Мельникова, буд. 2, кВ. №304 не було підтверджено місцезнаходження Товариства.
Відтак, для правильного вирішення спору та належної оцінки доводів ДПІ щодо наявності підстав для розірвання договору №030620161 від 03.06.2016 суди повинні встановити за якою саме адресою знаходиться та здійснює свою статутну діяльність Товариство; чи має багатоквартирний будинок №2 по вул. Мельникова в м. Харкові такі нежитлові приміщення, як офіс №304 або 309; якими об'єктивними доказами спростовуються доводи відповідача щодо незнаходження Товариства за вказаною адресою, тощо.
Не з'ясувавши обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи для вирішення для вирішення справи, суди зробили передчасний висновок про обґрунтованість адміністративного позову, не забезпечивши при цьому повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, не вживши визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Частиною 1 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись статтями 344, 345, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області - задовольнити частково.
Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 та Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді Р.Ф. Ханова
І.Я. Олендер