Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №823/1477/16

адміністративне провадження №К/9901/16121/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №823/1477/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Федотова І.В., суддів Ісаєнко Ю.А., Оксененка О.М.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з Національної поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 18 календарних років служби;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за весь час затримки виплати при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі 44 002 грн 86 коп.

2. На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем в порушення положень статті 9 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не здійснено позивачу при звільненні виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача, середній заробіток за весь час затримки виплати при звільненні по день фактичного розрахунку відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні з Національної поліції одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні повні вісімнадцять календарних років служби у сумі 49 815 грн; стягнуто з Головного управління Національної поліції у Черкаській області (на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з Національної поліції в розмірі 49 815 (сорок дев`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби прямо передбачене частиною першою статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відмовляючи в частині позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача у невчасному розрахунку позивача при звільненні недоведена, а тому позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати при звільненні по день фактичного розрахунку є необґрунтованими.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середнього заробітку за весь час затримки виплати при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі 44 002 грн 86 коп та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 12 лютого 2016 року по 11 жовтня 2016 року в розмірі 43209 грн 10 коп; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року Головне управління Національної поліції у Черкаській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано послався на норми загального законодавства (статті 116, 117 Кодексу Законів про працю України) і не врахував, що проходження служби в поліції врегульовано спеціальним законодавством.

IV. Позиція інших учасників справи

Позивач надав до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції у Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року.

9. 05 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бучик А.Ю. (головуючого судді), Гімон М.М., Мороз Л.Л.

10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 31 травня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 30 травня 2019 року №550/0/78-19.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12 серпня 2019 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Черкаській області прийнято до провадження.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 31 січня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області. Наказом №22 о/с від 12 лютого 2016 року позивач був звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за пунктом 2 частини першої 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» через хворобу.

14. При звільненні ОСОБА_1 не була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена частиною першою статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

15. У зв`язку з цим позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою від 10.05.2016 про виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні.

16. Листом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 17.05.2016 №29/Б-56 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції.

17. Не погоджуючись із вказаною відмовою Головного управління Національної поліції в Черкаській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017)

Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Виплата поліцейським, які звільняються зі служби за станом здоров`я, одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію", статтею 9 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (назва в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

21. Порядок та умови виплати грошового забезпечення, в тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні, поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок)

Згідно з пунктом 23 Порядку поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

22. Кодекс Законів про працю України, введено в дію з 1 червня 1972 року Законом Української РСР від 10 грудня 1971 року №322-VIII

Відповідно до частини 1 статті 47 власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 116 при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі статтею 117 в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

24. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги.

25. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Непоширення норм Кодексу законів про працю України на поліцейських стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.

26. Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейських зі служби в поліції (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.

27. В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.

28. Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення зі служби в поліції.

29. Аналогічні правові позиції наведені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №806/217/17, від 18 квітня 2019 у справі №806/889/17 і колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від них.

30. Наведене спростовує доводи касатора про те, що спеціальним законодавством не врегульовано виплату середнього заробітку за час затримки виплати одноразової допомоги, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги.

31. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

ІХ. Виконання судових рішень

33. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 березня 2017 року зупинив виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, до закінчення касаційного провадження у справі.

34. За правилами частини третьої статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

35. Зважаючи на результат касаційного розгляду виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року в зазначеній частині необхідно поновити.

Х. Судові витрати

36. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Черкаській області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року в справі №823/1477/16 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року в справі №823/1477/16 у частині стягнення з Головного управління Національної поліції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий : О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С.А. Уханенко