Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №807/2308/16

адміністративне провадження №К/9901/21278/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.01.2017 (головуючий суддя - Рейті С.І.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 (головуючий суддя - Запотічний І.І., судді: Довга О.І., Каралюс В.М.)

у справі №807/2308/16

за позовом ОСОБА_2

до управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області

про визнання протиправним і скасування наказу в частині звільнення, поновлення на займаній посаді, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до УМВС України в Закарпатській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Закарпатській області від 06.11.2015 №251 о/с в частині його звільнення, поновити його на займаній на час звільнення посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017, позовну заяву залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом, встановленого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України), та відсутністю належного обґрунтування і доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку звернення до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанцій було прийнято з порушенням норм процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

Відповідно до частини першої, третьої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ та звільнений зі служби 06.11.2015, згідно з наказом УМВС України в Закарпатській області від 06.11.2015 №251 о/с, через скорочення штатів.

Адміністративний позов подано позивачем до суду 28.12.2016, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною третьою статті 99 КАС України.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на те, що про безпосереднє порушення прав йому стало відомо зі змісту постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі №807/3404/15 та від 19.12.2016 у справі № 807/2403/15 (в яких встановлено, що звільнення працівників УМВС в Закарпатській області проводилось з грубими порушеннями законодавства про працю).

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наведені позивачем підстави є неповажними причинами пропуску строку звернення до суду.

За встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом з пропуском строку звернення до адміністративного суду за відсутності поважних причин.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

судді Н.А.Данилевич

В.М.Шарапа