Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №584/1296/17

адміністративне провадження №К/9901/55987/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Руднєвської сільської ради Путивльського району Сумської області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді: Тацій Л.В., Григоров А.М.)

у адміністративній справі № 584/1296/17 за позовом ОСОБА_1 до Руднєвської сільської ради Путивльського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання Руднєвської сільської ради Путивльського району Сумської області від 17 липня 2017 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1»;

- зобов'язати Руднєвську сільську раду Путивльського району Сумської області повторно розглянути її заяву від 8 червня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 16 березня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання Руднєвської сільської ради Путивльського району Сумської області від 17 липня 2017 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1». Зобов'язано Руднєвську сільську раду Путивльського району Сумської області повторно розглянути заяву від 8 червня 2017 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 травня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

Наступною ухвалою від 4 травня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин, а також оригіналу документу про сплату судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Не погодившись, з ухвалою апеляційного суду від 24 травня 2018 року, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції після 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропущення з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана 23 квітня 2018 року, тобто з пропущенням на чотири дні строку на апеляційне оскарження. Однак, ним було подано клопотання до апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що у нього відсутня посада юриста (юрисконсульта), що підтверджується штатним розкладом. Крім того, вказує, що в селі Руднєве взагалі немає юриста, його навіть було складно знайти в районному центрі - місті Путивль, а той кого знайшли, був завантажений справами, у зв'язку з чим необхідно було шукати в інших райцентрах та обласному центрі (місто Суми). Дана обставина позбавила можливості сільську раду у встановлений законом строк підготувати та подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Посилаючись на вказані обставини, а також приймаючи до уваги незначний термін пропущення строку подання апеляційної скарги (чотири дні), відповідач просив поновити даний строк, однак оскаржуваною ухвалою у задоволенні клопотання було відмовлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з частиною третьою статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За перевіркою матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є рішення Путивльського районного суду Сумської області від 16 березня 2018 року, ухвалене в судовому засіданні за участю представника відповідача. Повний текст вказаного рішення виготовлено 21 березня 2018 року, проте з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 23 квітня 2018 року, тобто з порушенням 30-ти денного строку звернення до суду. При цьому, питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не ставить та клопотання про його поновлення не надає.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Одержавши апеляційну скаргу відповідача суд встановив, що така подана після закінчення строку апеляційного оскарження і заявник не порушує питання про поновлення цього строку, а тому апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, для направлення до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин.

На виконання вимог вказаної ухвали, 22 травня 2018 року від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначив, що у нього відсутня посада юриста (юрисконсульта), що підтверджується штатним розкладом. Крім того, в селі взагалі не має юриста, його навіть складно знайти в районному центрі міста Путивль, а той кого знайшли був завантажений справами, тому не взявся за складання апеляційної скарги, у зв'язку з чим необхідно було шукати в інших райцентрах та обласному центрі. Вважає, що дана обставина позбавила можливості сільську раду у встановлений законом строк підготувати та подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Приймаючи до уваги незначний термін пропуску строку на подання апеляційної скарги, скаржник просив суд поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що зазначені ним обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, оскільки вони не звільняють скаржника від виконання процесуальних обов'язків як сторони по справі. До того ж, встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнані апеляційним судом неповажними, апеляційний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та, як наслідок, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Доводи ж касаційної скарги щодо неможливості вчасної подачі апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю в його штатному розкладі посади юриста (юрисконсульта) та відсутністю в самому селі Руднєве юриста, що позбавило можливості у встановлений законом строк підготувати та подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також пошук юриста в інших райцентрах та обласному центрі, не свідчать про наявність поважних причин, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Отже доводи в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Руднєвської сільської ради Путивльського району Сумської області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду