Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2018 року

Київ

справа №814/511/16

адміністративне провадження №К/9901/29716/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (головуючий суддя - Танасогло Т.М., судді Бойко А.В., Яковлєв О.В.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області,

треті особи - Національна поліція України, Атестаційна комісія №5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області,

про визнання незаконним наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, треті особи - Національна поліція України, Атестаційна комісія №5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про визнання незаконним наказу відповідача № 47 о/с від 21 березня 2016 року щодо звільнення позивача зі служби в поліції, поновлення позивача на попередній посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, постанову суду першої інстанції скасовано, а в справі прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Національної поліції в Миколаївській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду апеляційної інстанцій скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що звільнення позивача було проведено у межах наданих відповідачу повноважень та у спосіб, який передбачений нормативними актами України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до преамбули Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII, набрав чинності 07 листопада 2015 року) він визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 лютого 2016 року № 52 наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465, зокрема пункт 3 розділу І.

Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції.

У Законі №580-VIII відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

З урахуванням викладеного, з наведених підстав висновок атестаційної комісії не може бути покладений в основу прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець