Історія справи

Постанова КАС ВП від 30.03.2023 року у справі №640/4064/21
Постанова КАС ВП від 30.03.2023 року у справі №640/4064/21
Постанова КАС ВП від 30.03.2023 року у справі №640/4064/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року

м. Київ

справа №640/4064/21

адміністративне провадження № К/990/34388/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року (головуючий суддя - Федотов І.В., судді: Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.)

у справі №640/4064/21

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України

третя особа Дніпропетровська обласна прокуратура

про визнання дій протиправними.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У лютому 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України Яцини О.В. від 20 січня 2021 року № 11 в частині звільнення з військової служби у запас за пп. «г» (у зв`язку зі скороченням штатів або організаційних заходів) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- зобов`язати Міністерство оборони України поновити на військовій службі;

- зобов`язати Міністра оборони України прийняти рішення, а директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України на його підставі підготувати усі необхідні документи згідно чинного законодавства для призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Центрального управління контролю якості чи його заступника;

- зобов`язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату матеріального та грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення з військової служби - 20 січня 2021 року, по дату фактичного поновлення на військовій службі;

- стягнути моральну шкоду в сумі 250 000 грн.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року закрито провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову.

3. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року відмовлено.

Апеляційну скаргу залишено без руху.

Надано апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року відмовлено.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними відмовлено.

5. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, поновити та продовжити строк на апеляційне оскарження, направити справу на новий розгляд у новому складі суду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції критично оцінив зазначені позивачем доводи поважності пропуску строку, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин та не надано доказів вчинення дій, спрямованих на подачу апеляційної скарги у визначені строки.

8. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд зазначав про те, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

9. Як вбачається із наданої позивачем виписки із медичної карти стаціонарного хворого, він перебував на стаціонарному лікуванні з 10 лютого по 02 березня 2021 року, разом із тим не надано доказів перебування на стаціонарному лікуванні у період часу з 18 листопада 2021 року до моменту звернення з апеляційною скаргою, як і не надано інших доказів, які б перешкоджали зверненню з апеляційною скаргою у визначеним законом строк.

10. Обставини, зумовлені введенням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 колегія суддів оцінила критично, оскільки вони виникли набагато пізніше закінчення строку на апеляційне оскарження.

11. Суд апеляційної інстанції зазначав про те, що апелянтом не надано до суду достовірних та переконливих доказів, які б підтверджували існування об`єктивно існуючих та непереборних обставин перешкоди впродовж майже річного терміну звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Позивач у обґрунтування касаційної скарги вказував на те, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції був пропущений ним з поважних причин.

13. Вказував на те, що не мав фізичної можливості подати апеляційну скаргу у встановлений строк оскільки продовжував періодичне лікування у зв`язку з встановленим діагнозом лікарями військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в лютому-березні 2021 року, також упродовж січня-лютого 2022 року хворів на Ковід-19.

14. Судом не було враховано ту обставину, що встановлений діагноз хвороб (гіпертонія та толерантність до вуглеводів) є хронічними та потребують постійного та періодичного лікування.

15. Відповідні документи щодо лікування надати не може у зв`язку з об`єктивними обставинами - вони були втрачені в результаті артилерійського обстрілу його будинку та окупації міста Ірпінь, а також у зв`язку з тим, що курс лікування від гіпертонії, толерантності до вуглеводів, Ковід-19 тощо проходив у медичних установах, які на даний час знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

16. У грудні 2021 року перебував на межами України, а після повернення перебував на карантині.

17. З початком військової агресії був на території тимчасово окупованого міста, з 25 березня 2022 року мобілізований до лав Збройних Сил України, де і проходить військову службу.

18. Також звертав увагу на те, що на початку вересня 2022 року запрацювала система «Електронний суд», яка довгий час не працювала з невідомих причин.

19. Крім того, у обґрунтування поважності причин пропуску строку вказував на те, що умовою відмови від позовних вимог була домовленість з Міністром оборони України, однак до теперішнього часу не відомо про причини невиконання окремого доручення Міністра оборони України, відповідь на звернення він так і не отримав. З поведінки відповідача стало зрозумілим те, що єдиним способом для захисту своїх прав є звернення до суду з апеляційною скаргою.

20. Факт отримання копії ухвали суду першої інстанції 17 листопада 2021 року позивач не може підтвердити оскільки кореспонденцію міг отримати інший член сім`ї, особисто він лист не отримував, на аркуші рекомендованого відправлення, що міститься в матеріалах справи, стоїть не його підпис.

21. Крім того, під час ознайомлення з матеріалами справи, ним було виявлено ряд порушень норм процесуального права, в тому числі порушення прав та принципів адміністративного судочинства, що може стати підставою для скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції.

22. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити оскаржуване судове рішення без змін оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що апелянтом не надано до суду достовірних та переконливих доказів у підтвердження існування об`єктивно існуючих та непереборних обставин, які б перешкоджали безперервно впродовж майже річного терміну звернутися з апеляційною скаргою.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

24. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

25. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

26. Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

Так, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

27. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

28. Якщо заяву не буде подано особою у строк, визначений судом, або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

29. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

30. Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

31. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

32. Так, розгляд справи відбувся 30 вересня 2021 року в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. 05 жовтня 2021 року копію судового рішення направлено сторонам для відома.

33. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали вручено (за довіреністю) позивачу 17 листопада 2021 року (т. 2, а.с. 54).

34. 05 вересня 2022 року через систему «Електронний суд» позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року, а 08 вересня 2022 року - заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що не отримував копію оскаржуваної ухвали, на довготривале лікування, перебування на території тимчасово окупованого міста, мобілізацію до Збройних Сил України, а також невиконання відповідачем окремого доручення Міністра оборони України.

35. Водночас, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку з тим, що його доводи спростовувалися матеріалами справи та враховуючи відсутність належних доказів поважності пропуску процесуального строку. Залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з необхідністю подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення та надання належних доказів.

36. Позивач подав на виконання вимог ухвали суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, до якої долучив копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого про його перебування на стаціонарному лікуванні з 10 лютого по 02 березня 2021 року, а також копію заяви про знищене/пошкоджене майно (квартири в місті Ірпені), сформованої у додатку «Дія». У заяві знову вказував про проходження лікування, перебування на тимчасово окупованій території та проходження військової служби.

37. Проте, вказані позивачем причини пропуску процесуального строку обґрунтовано не були визнані судом апеляційної інстанції поважними.

38. Так, перебування на стаціонарному лікуванні було підтверджено позивачем у період з 10 лютого по 02 березня 2021 року, у той же час строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції розпочався з 18 листопада 2021 року.

39. Доводи позивача про те, що він не отримував 17 листопада 2021 року ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі спростовуються матеріалами справи, а саме рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення за довіреністю та підписом про одержання відправлення довіреною особою.

40. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

41. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 251 КАС України).

42. Щодо введення на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, перебування на території тимчасово окупованого міста Ірпеня та проходження з 25 березня 2022 року служби в Збройних Силах України, то такі підстави правомірно були критично оцінені судом апеляційної інстанції з огляду на те, що вони виникли набагато пізніше закінчення строку на апеляційне оскарження.

43. Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що апелянт не навів обставин з підтвердженням відповідними доказами, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали йому звернутися із скаргою у визначений процесуальний строк.

44. У обґрунтування касаційної скарги позивач звертав увагу на поважність пропуску процесуального строку з огляду на періодичне проходження лікування, хронічність діагностованих у нього хвороб, які вимагають постійного лікування, а також перебування на карантині у зв`язку з поверненням із-за кордону.

45. Проте такі причини також не можуть бути визнані поважними з огляду на відсутність відповідних підтверджуючих доказів, а також з огляду на тривалість пропуску процесуального строку.

46. Посилання позивача на те, що система «Електронний суд» запрацювала на початку вересня 2022 року також не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на можливість сторони звернутися з апеляційною скаргою у інший встановлений законом спосіб.

47. Інших підстав поважності причин пропуску процесуального строку позивач не вказував ні в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, ні в обґрунтування касаційної скарги.

48. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

49. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

50. Посилання на ряд порушень норм процесуального права, які були виявлені позивачем під час ознайомлення з матеріалами справи, що на його думку, може стати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, є необґрунтованим та неконкретизованим, а тому не може бути взято до уваги.

51. Таким чином, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.

52. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

53. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у справі №640/4064/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.В. Калашнікова

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду