Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2018 року

Київ

справа №804/802/17

адміністративне провадження №К/9901/3996/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 (суддя Коренев А.О.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017 (судді Олефіренко Н.А., Білак С.В., Шальєва В.А.)

у справі № 804/802/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПЕРОВА ФАБРИКА»

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «КП ШИХАН»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАПЕРОВА ФАБРИКА» (далі - позивач, ТОВ «ПАПЕРОВА ФАБРИКА») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «КП ШИХАН» (далі - ТОВ «КП ШИХАН»), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2016 № 0000181401.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.08.2016 № 0000181401.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 12.07.2016 по 25.07.2016, на підставі наказу від 11.07.2016 № 530, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Паперова Фабрика» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «КП Шихан» за період з 01.02.2016 по 30.04.2016, за результатами якої складено акт від 01.08.2016 № 2278/04-61-14-01/39265179 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пунктів 5, 6 pозділу III, пункту 4 pозділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 що призвело до заниження ПДВ у сумі 991 055 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2016 № 0000181401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 486 582, 50 грн., з яких 991 055 грн. - за основним платежем та 495 527, 50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове-повідомлення-рішення без змін.

Як вбачається з акту перевірки від 01.08.2016 № 2278/04-61-14-01/39265179, фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугували висновки перевіряючого про безпідставне формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «КП Шихан», оскільки, за твердженнями відповідача, правочин укладений позивачем з вказаним контрагентом не спричиняє реального настання правових наслідків обумовлених ним. За твердженнями податкового органу у контрагента позивача відсутні основні засоби - виробниче обладнання, транспортне обладнання, приміщення для здійснення виробничого процесу, а також відсутні трудові ресурси, оскільки на підприємстві працює всього дві особи.

Аналогічними доводами обґрунтована і касаційна скарга податкового органу.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладеного позивачем зі своїм контрагентом правочину, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «ПАПЕРОВА ФАБРИКА» та ТОВ «КП Шихан» зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридичні особи, мають печатки, рахунки, тощо, тобто весь необхідний обсяг прав та обов'язків юридичної особи.

Відповідно до Договору купівлі-продажу № 1215 від 02.12.2015 ТОВ «КП Шихан» - Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю - ТОВ «ПАПЕРОВА ФАБРИКА» визначений цим Договором товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна, асортимент, номенклатура, а також строки поставки визначаються сторонами у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору. Товаром, що поставляється за цим договором, є паперово-сировинний напівфабрикат.

За фактом передачі паперово-сировинного напівфабрикату ТОВ «КП Шихан» виписувало видаткові накладні на фактичну кількість переданого товару та за ціною, обумовленою договором.

Оплата ТОВ «ПАПЕРОВА ФАБРИКА» здійснювалася після отримання товару, контрагент позивача одночасно з випискою видаткових накладних виписало податкові накладні, та зареєструвало їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції між позивачем та вказаним контрагентом. Зазначені документи, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковій накладній, яка виписана на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «КП ШИХАН» за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017 у справі № 804/802/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко