Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року

Київ

справа №562/3553/17

адміністративне провадження №К/9901/41023/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Шидловського В.Б., Мацького Є.М., Шевчук С.М. від 20 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року, ОСОБА_2, звернулася до суду з адміністративним позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області та просила визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо неврахування в повному обсязі при обчисленні пенсії, сум виплат нарахованих за період, що перевищує календарний місяць; зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести з 01 червня 2017 року перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням всіх виплат вказаних в довідці від 01 червня 2017 року № 03-52/248, що видана Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області, шляхом ділення загальної суми цих виплат, саме 36 588 грн. 42 коп. на 13 місяців роботи з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622, при призначені розміру пенсії не враховано суми за щорічні та додаткові відпустки, індексацію заробітної плати за грудень 2016 року та компенсацію за невикористану відпустку. Крім того для обчислення пенсії розмір вказаних виплат має визначатися шляхом ділення на наявні місяці роботи починаючи з 01 травня 2016 року на кількість таких місяців, тобто на 13, а не на 12.

Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо неврахування в повному обсязі при обчисленні пенсії сум виплат нарахованих за період, що перевищує календарний місяць та зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести з 01 червня 2017 року перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням всіх виплат вказаних в довідці від 01 червня 2017 року № 03-52/248, що видана Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області, шляхом ділення загальної суми цих виплат, а саме 36 588 грн. 42 коп. на 13 місяців роботи з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо не включення для розрахунку пенсії ОСОБА_2 виплат згідно з довідкою № 03-52/248 від 01.06.2017 року, виданою Головним управлінням Державної казначейської служби України в Рівненській області: індексації в сумі 64,00 грн., що виплачена в грудні 2016 року; грошової компенсації за невикористану відпустку 5234,72 грн., що виплачена в травні 2017 року.

Зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області з 01 червня 2017 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням виплат згідно з довідкою № 03-52/248 від 01.06.2017 року, виданою Головним управлінням Державної казначейської служби України в Рівненській області: індексації в сумі 64 грн., що виплачена в грудні 2016 року; грошової компенсації за невикористану відпустку 5234,72 грн., що виплачена в травні 2017 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року про часткове задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати наведені рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити адміністративний позов.

У касаційній скарзі скаржник виходить з того, що суд безпідставно не врахував той факт, що відпускні є складовою заробітної плати, яка враховується при обчисленні розміру пенсії, а також застосував не вірний алгоритм обрахунку виплат, які беруться до уваги при обчисленні пенсії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 27 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те що, з 28.01.2017 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідок Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області від 01.06.2017 року № 03-53/248 та від 01.06.2017 року № 03-52/248 про складові заробітної плати.

Листом від 18 серпня 2017 року відповідач повідомив позивача про те, що до розрахунку розміру її пенсії враховані: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, грошова допомога, премія. Грошова допомога врахована в частині, що відповідає кількості місяців (12) у розрахункову періоді.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, яка застосовується до осіб, зазначених у п.10, 12 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року визначено те, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

На виконання цих законодавчих положень Кабінетом Міністрів України 14 вересня 2016 року прийнято постанову № 622, якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).

Відповідно до п. 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, суми виплат, які отримувала застрахована особа, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з довідкою про складові заробітної плати позивачці були нараховані та виплачені кошти за щорічні та додаткові відпустки, індексацію заробітної плати за грудень 2016 року та компенсацію за невикористану відпустку. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з довідкою Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області від 01 червня 2017 року спірні суми виплачені позивачці за період з 1 травня 2016 року по 31 травня 2017 року.

Як слідує з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачці при її призначенні, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

У цьому випадку, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок використовується як спосіб відновлення порушеного права, у зв'язку з тим, що при призначенні пенсії позивачці протиправно не було враховано усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В той же час, відповідно до статті 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Виходячи з аналізу норм цього Закону, до функцій органів Пенсійного фонду в межах процедури призначення пенсії входить: прийняття заяви про призначення пенсії, визначення виду пенсії, обчислення трудового стажу та встановлення права на пенсію, а також обчислення розміру пенсії і після цього прийняття рішення про призначення пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, оцінюючи рішення Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про неврахування в повному обсязі при обчисленні пенсії, сум виплат нарахованих за період, що перевищує календарний місяць, судам необхідно було, перевірити обставини, викладені у вищевказаній статті, зокрема, чи прийнято таке рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а саме те, чи усі, передбачені чинним законодавством, складові заробітної плати враховані при визначенні розміру пенсії, та чи дотриманий порядок обчислення пенсії.

Визначення розміру пенсії в грошовому еквіваленті, є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, у зв'язку з чим, визначення судом сум, які підлягають виплаті позивачці, є неправомірним втручанням в такі повноваження.

В той же час, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на норми чинного КАС України, які визначають завдання та основні засади адміністративного судочинства, та прийняв рішення, вдавшись до обчислення розміру пенсії позивачці, підмінивши в такий спосіб пенсійний орган, та перебравши на себе не властиві суду повноваження.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла до висновку, що судом апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, оскільки не встановлено всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, що унеможливило прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, неповне з'ясування обставин у справі, недослідження всіх наявних в справі доказів, ненадання їм належної правової оцінки є ознакою порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права та недотримання в процесі винесення рішення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду, суд апеляційної інстанції має встановити обставини наведені вище.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Враховуючи, що касаційний суд повертає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко