Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.06.2020 року у справі №817/1311/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2020 року

Київ

справа №817/1311/16

адміністративне провадження №К/9901/3556/17/, №К/9901/3559/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів: Кашпур О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, Головного управління статистики у Рівненській області про визнання протиправним і скасування висновку, наказу та поновлення на роботі, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, Головного управління статистики у Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (головуючий суддя Охрімчук І. Г., судді Капустинський М. М., Моніч Б. С. ),

УСТАНОВИЛ:

I. Суть спору

1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі -
ДПІ у м. Рівному) та Головного управління статистики у Рівненській області, в якому з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог остаточно просила:

- визнати протиправним і скасувати висновок ДПІ у м. Рівному від 19.07.2016 №9359/17-16-13-06-09 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади";

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління статистики у Рівненській області від 28.07.2016 №176/к про звільнення її з посади провідного спеціаліста-економіста відділу організації статистичних спостережень і взаємодії з респондентами та постачальниками адміністративних даних управління координації статистичної діяльності, взаємодії з користувачами і респондентами та забезпечення доступу до публічної інформації Головного управління статистики у Рівненській області;

- поновити її на займаній посаді з 29 липня 2016 року;

- стягнути з Головного управління статистики у Рівненській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.07.2016 по 21.06.2017 в розмірі 16827,96 грн.

2. На обґрунтування позову зазначила, що за результатами перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", ДПІ у м. Рівному дійшла висновку про невідповідність вартості майна, задекларованого нею за 2014 рік, доходам, отриманим із законних джерел.

На думку позивача, цей висновок є неповним і необґрунтованим, оскільки не враховує правомірність отримання нею грошових коштів на придбання квартири у подарунок від батька, що підтверджується договором дарування від 20.03.2014.

Виходячи з того, що цей дохід оподатковується за нульовою ставкою, вона вважала, що його не потрібно декларувати, що саме по собі не свідчить про незаконність джерел отримання коштів та не може бути підставою для її звільнення відповідно до Закону України "Про очищення влади".

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (головуючий суддя Комшелюк Т. О.) у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про невідповідність вартості майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) за 2014 рік, наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел, та вважав правильною позицію відповідача щодо неврахування договору дарування грошей від 20.03.2014, який в силу статті 220 Цивільного кодексу України є нікчемним, оскільки не посвідчений нотаріально.

5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову: визнано протиправним і скасовано висновок ДПІ у м. Рівному від 19.07.2016 №9359/17-16-13-06-09; визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління статистики у Рівненській області від 28.07.2016 №176/к "Про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади", за пунктом 72 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП); поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста - економіста відділу організації статистичних спостережень і взаємодії з респондентами та постачальниками адміністративних даних управління координації статистичної діяльності, взаємодії з користувачами і респондентами та забезпечення доступу до публічної інформації Головного управління статистики в Рівненській області з
29.07.2016; стягнуто з Головного управління статистики у Рівненській області на користь ОСОБА_1 21196,80 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

6. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що не зазначення ОСОБА_1 у декларації інформації про отримані в подарунок від батька грошові кошти, використані на придбання квартири, що підтверджено під час проведення перевірки, не може бути підставою для застосування до позивача відповідної заборони, встановленої Законом України "Про очищення влади", та звільнення з роботи. У свою чергу недотримання форми укладеного договору дарування тягне за собою цивільно-правові наслідки для його учасників, не спростовує факту передачі коштів та не свідчить про незаконність джерел їх отримання.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

7. У касаційних скаргах Головне управління статистики у Рівненській області і ДПІ у м. Рівному просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Головне управління статистики у Рівненській області обґрунтовує скаргу тим, що відповідно до вимог частини 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу зобов'язаний звільнити з посади особу, стосовно якої встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті. Крім того, приймаючи рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції не врахував, що з 27.07.2015 по 05.06.2018 позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

9. ДПІ у м. Рівному стверджує про відсутність порушень з боку контролюючого органу при складанні оскаржуваного висновку, адже договір дарування грошей від
20.03.2014, наданий позивачем, не відповідав вимогам чинного законодавства і не міг слугувати підтвердженням законності походження коштів. При цьому, навіть якщо допустити можливість отримання позивачем коштів від батька у 2014 році в розмірі 290000 грн, то це свідчитиме про подання позивачем декларації з недостовірними відомостями, а саме: не зазначення доходу в такому розмірі, що в будь-якому випадку не змінює висновку перевірки. Зазначає також, що висновок про результати проведення перевірки містить лише інформацію про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства та не є підставою для прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

10. У відзиві на касаційні скарги ОСОБА_1 просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, уважаючи його законним і обґрунтованим.

Наголошує на тому, що недотримання форми правочину не може розцінюватися як незаконне джерело отримання доходу. Водночас на спростування доводів Головного управління статистики у Рівненській області зазначає, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за законність звільнення працівника з роботи та, зокрема, мав повідомити її про висновок податкового органу для надання можливості його оскаржити і запобігти незаконному звільненню.

11. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, проте в судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим фіксування судового процесу звукозаписувальною технікою не здійснювалося.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

12. З вересня 2012 року ОСОБА_1 працювала у Головному управлінні статистики у Рівненській області, з квітня 2013 року - на посаді провідного спеціаліста-економіста відділу організації статистичних спостережень і взаємодії з респондентами та постачальниками адміністративних даних управління координації статистичної діяльності, взаємодії з користувачами і респондентами та забезпечення доступу до публічної інформації.

13.28.12.2015 позивач подала до Головного управління статистики у Рівненській області заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

14. За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Рівному складено висновок від
19.07.2016 №9359/17-16-13-06-09 про недостовірність вказаних ОСОБА_1 у декларації відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади".

15. Так, перевіркою встановлено, що у декларації за 2014 рік позивач зазначила про придбання нею квартири по АДРЕСА_1 загальною площею 35.8 кв. м. вартістю 293688 грн. Даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.04.2014. Згідно з наданими позивачем поясненнями і документами на їх підтвердження, квартира купувалася за рахунок власних заощаджень та коштів в сумі 290000 грн, які були подаровані їй батьком ОСОБА_2 за договором дарування грошей від 20.03.2014.

16. При цьому загальна сума доходів ОСОБА_1 за період з 01.04.2002 по I квартал 2014 року складає 35150,52 грн, загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з
01.01.1998 по I квартал 2014 року складає 265666,97 грн.

17. У позиції 4 розділу I декларації за 2014 рік ОСОБА_1 не вказала батька ОСОБА_2 членом своєї сім'ї, а в позиції 11 (дарунки, призи, виграші) розділу II декларації не зазначила дохід у розмірі 290000 грн.

18. На підставі наведеного податковий орган уважав, що кошти, отримані ОСОБА_1 від ОСОБА_2 в сумі 290000 грн, не можуть бути підтвердженням доходів, отриманих із законних джерел. Отже, за висновком податкового органу, вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

19. Наказом Головного управління статистики у Рівненській області від 28.07.2016 №176/к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади", відповідно до пункту 72 частини 1 статті 36 КЗпП.

V. Позиція Верховного Суду

20. Згідно з пунктом 72 частини 1 статті 36 КЗпП трудовий договір може бути припинений з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади".

21. Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначає Закон України від 16.09.2014 №1682-VII "Про очищення влади" (далі - ~law21~), який набрав чинності з 16 жовтня 2014 року.

22. У розумінні ~law22~ очищення влади (люстрація) - це встановлена ~law23~ або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

23. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист (~law24~).

24. У силу ~law25~ заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

25. ~law26~ встановлено, що протягом десяти років з дня набрання чинності ~law27~ посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у ~law28~, а також особи, які не подали у строк, визначений ~law29~, заяви, передбачені ~law30~.

26. Відповідно до ~law31~ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заборона, передбачена ~law32~, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", доходам, отриманим із законних джерел.

27. ~law35~ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених ~law36~; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", доходам, отриманим із законних джерел.

28. Наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 №1100 затверджений Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок).

29. Згідно з пунктом 8 Порядку у розділі III декларації перевірці підлягають:

- достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи;

- відповідність вартості нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

30. За приписами пункту 6 Порядку недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

31. Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

32. Про встановлення недостовірності відомостей, які підлягали перевірці згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказується у висновку про результати перевірки у разі, якщо вартість майна (майнових прав), набутого (набутих) особою, стосовно якої проводилася перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

33. За змістом положень ~law40~ і пункту 12 Порядку в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності зазначених відомостей орган, який проводив перевірку, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Ця особа надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

34. Як убачається з оскаржуваного висновку ДПІ у м. Рівному від 19.07.2016 №9359/17-16-13-06-09, за результатом перевірки встановлено недостовірність відомостей, зазначених у ~law41~, тобто встановлено, що вартість майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посаді в органі державної влади, перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

35. При цьому податковий орган уважав, що наданий ОСОБА_1 разом із письмовими поясненнями договір дарування грошей в сумі 290000 грн від 20.03.2014, укладений нею із ОСОБА_2 у простій письмовій формі, не є підтвердженням доходів, отриманих із законних джерел, оскільки у декларації за 2014 рік ОСОБА_1 не вказала батька ОСОБА_2 членом своєї сім'ї та не задекларувала дохід у розмірі 290000 грн.

36. Суд першої інстанції погодився з таким висновком відповідача, зазначивши також, що в силу частини 5 статті 719 і частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України зазначений договір дарування є нікчемним.

37. Проте, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору дарування не спростовує факту укладення такого договору і передачі коштів, а також не свідчить про незаконність джерела походження цих коштів.

38. Крім того, допитаний окружним судом в якості свідка ОСОБА_2 підтвердив обставини дарування ним коштів в сумі 290000 грн своїй доньці ОСОБА_1 (аудіозапис судового засідання від 13.12.2016).

39. Будь-яких інших відомостей щодо джерела походження суми коштів, витраченої позивачем на придбання квартири, ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду цієї справи не встановлено.

40. У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що не зазначення позивачем у декларації за 2014 рік доходу у вигляді подарунку в сумі 290000 грн, що було виявлено податковим органом під час проведення перевірки та з приводу чого позивачем були надані відповідні письмові пояснення, не може бути підставою для застосування до ОСОБА_1 заборони, встановленої ~law42~, та її звільнення із займаної посади.

41. Наведені у касаційній скарзі доводи ДПІ у м. Рівному про те, що відсутність задекларованого доходу у вигляді подарунку свідчить про подання позивачем декларації з недостовірними відомостями, що є самостійною критерієм здійснення очищення влади, не ґрунтуються на положеннях ~law43~ і пункту 1 Порядку, з яких убачається, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) стосується нерухомого майна, транспортних засобів, коштів на рахунках у банках та інших фінансових установах, цінних паперів, внесків до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації, інформація щодо яких міститься в розділах ІІІ, ІV та V декларації.

42. Крім того, така недостовірність відомостей у поданій позивачем декларації за 2014 рік не відображена в оскарженому висновку ДПІ у м. Рівному.

43. Можливість оскарження висновку органу, який проводив перевірку, в судовому порядку прямо передбачена ~law44~.

44. При цьому апеляційний суд правильно виходив з того, що скасування висновку про результати перевіри тягне за собою скасування наказу про звільнення, який згідно з вимогами ~law45~ приймається на підставі такого висновку.

45. Водночас слушними є аргументи касаційної скарги Головного управління статистики у Рівненській області з приводу того, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.07.2016 по 21.09.2017, незважаючи на те, що позивач з 27.07.2015 по
05.06.2018 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка за змістом статті 179 КЗпП і статей 18, 21 Закону України "Про відпустки" надається без збереження заробітної плати.

46. Враховуючи наведене, а також приписи статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

47. У решті постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для її зміни чи скасування - відсутні.

48. Питання про поворот виконання рішення Суд не вирішує, оскільки відповідної заяви разом з документом, який підтверджує виплату стягнутої суми, відповідачем до суду касаційної інстанції не подано.

Керуючись статтями 344, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області та Головного управління статистики у Рівненській області задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з Головного управління статистики у Рівненській області на користь ОСОБА_1 21196,80 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

3. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

4. В решті постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року залишити без змін.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська