Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.03.2019 року у справі №808/3163/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 березня 2019 року

справа №808/3163/16

адміністративне провадження №К/9901/40220/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Заповіт»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у складі судді Матяш О.В.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у складі суддів Богданенка І.Ю., Уханенка С.А., Дадим Ю.М.

у справі №808/3163/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Заповіт»

до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Заповіт» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Пологівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2016 року форми «В4» № 0000961400, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 443668 грн, форми «Р» № 0000971400, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість 1330 грн і штрафні санкції у розмірі 666 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції висновувалися з правомірності прийнятих податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок не підтвердження належними, допустимими і достатніми первинними документами бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій.

У жовтні 2017 року позивачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У касаційній скарзі платник податків доводить реальність господарської операції з придбання екскаватору VOLVO ES290BNLC та підтвердження товарності вказаної операції належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

У запереченні на касаційну скаргу податковий орган, посилаючись на її необґрунтованість, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

17 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача після усунення недоліків цієї скарги, визначених ухвалою цього суду від 27 жовтня 2017 року, справу №808/3163/16 витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду.

17 січня 2018 року справа №808/3163/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

19 березня 2018 року справа №808/3163/16 та матеріали касаційного провадження №К/9901/40220/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаєрвей» за період з 01 січня 2016 року по 31 січня 2016 року, результати якої викладені в акті перевірки від 13 вересня 2016 року №1688/08-15-14/30733132 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за загальною декларацією на 1332 гривень за січень 2016 року та завищення залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 443668 гривень за січень 2016 року.

06 жовтня 2016 року на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та абзаців 3, 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням форми «В4» №0000961400 за порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 443668 грн.

Податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №000097140 за порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1332 грн, штрафні санкції - 666 грн.

Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом висновком про нереальність господарських операцій Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаєрвей» за участю комісіонера ТОВ «Р.І.М».

Нереальність господарських операцій доводиться податковим органом твердженням про нікчемність правочинів, які суперечать один одному, наявністю первинних документів з недоліками і неточностями без ідентифікації осіб, що підписували такі документи, оформлених за наслідками здійснення спірної господарської операції, наявністю інформації, яка свідчить про неможливість встановлення первинного походження екскаватору VOLVO EC290ВNLC, відсутністю у контрагента працівників, доказів наявності у нього складських приміщень, не встановлено факту придбання ним такого екскаватора та ввезення його на митну територію України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між VOLVO CONSTRUCTION EQUIPMENT AB (комітент) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєрвей» за довіреністю від 01 січня 2016 року №57/354, Товариством з обмеженою відповідальністю «Р.ІМ.» (комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Заповіт» (покупець) укладено договір купівлі-продажу (комісії) від 11 січня 2016 року №190/022, за умовами якого Комісіонер бере на себе зобов'язання за рахунок Комітента здійснити від свого імені та за комісійну плату продаж фізичній або юридичній особі (покупцю) транспортного засобу (надалі - ТЗ), а саме: екскаватору VOLVO EC290ВNLC, заводський номер НОМЕР_4., 2008 року випуску, двигун НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5. Під час приймання ТЗ на комісію комісіонер має виписати комітентові квитанцію або, у випадках наявності вказівки комітента продати ТЗ конкретному покупцеві, - скласти акт технічного стану ТЗ або його складової частини, що має ідентифікаційний номер. ТЗ продається за ціною 2670000,00 грн, в тому числі ПДВ 20%. Комісіонер зобов'язаний продати ТЗ Покупцю за ціною, зазначеною у пункті 2.2.1 цього договору; під час приймання ТЗ на комісію скласти акт технічного стану ТЗ або його складової частини, що має ідентифікаційний номер. Комітент зобов'язаний надати Комісіонерові ТЗ для його продажу Покупцю з моменту підписання даного договору; підписати акт прийому-передачі ТЗ з Комісіонером. Покупець зобов'язаний сплатити ціну продажу ТЗ, зазначену в пункті 2.2.1 цього договору, Комітенту; підписати акт прийому-передачі ТЗ з Комісіонером; прийняти ТЗ. Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами свої зобов'язань за договором. Договір складено в м. Києві.

Висновок контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Фаєрвей» обґрунтовано наступним: податкова накладна на адресу ТОВ «Новий заповіт» за другою подією (за оплатою товару) виписана ТОВ «Фаєрвей» замість комісіонера ТОВ «Р.І.М.» за умови, що акт прийому-передачі оформлено між ТОВ «Р.І.М.» та позивачем; до перевірки не надано документу, що підтверджує повноваження ТОВ «Фаєрвей» діяти від імені комітента - VOLVO CONSTRUCTION EQUIPMENT AB; податкову накладну має виписувати постачальник - VOLVO CONSTRUCTION EQUIPMENT AB на адресу комісіонера - ТОВ «Р.І.М.»; до перевірки надано товарно-транспортну накладну від 12 січня 2016 року №7652, у якій зазначено, що перевезення здійснювалося автомобілем РЕНО, д.н.з НОМЕР_2, причеп НОМЕР_1, водій - ОСОБА_1., перевізник - ТОВ «Преображенське», замовник - не заповнено, вантажовідправник - ТОВ «Фаєрвей», вантажоодержувач - ТОВ «Новий заповіт», пункт навантаження - м. Козилець, вул. Промислова, 10, пункт розвантаження - м. Гуляйполе, вул. Шевченка, 203, товар - екскаватор VOLVO EC290NLC кількістю 1 шт. При цьому в рядках «здав» цієї ТТН зазначено підпис невстановленої особи (без зазначення ПІБ) та печатки ТОВ «Фаєрвей», за умови, що акт прийому-передачі від 11 січня 2016 року виписано від комісіонера - ТОВ «Р.І.М.»; в акті прийому-передачі наданих авто послуг і податковій накладній зазначено інший, ніж в договорі надання транспортних послуг та ТТН, автомобіль, а саме: ДАФ; акт прийому-передачі наданих автопослуг складено в травні 2016 року, а саме: 31 травня 2016 року за №10000000191, податкова накладна також виписана 31 травня 2016 року №100; перевізником на запит податкового органу надано документи з іншим змістом господарської операції з перевезення екскаватору, зокрема, в договорі зазначений інший маршрут, в акті здачі приймання робіт від 31 травня 2016 року №10000000191 зазначено інше найменування робіт - «автопослуги автомобіля ДАФ з перевезення екскаватору ВОLВО з м. Козелець», у ТТН від 12 січня 2016 року №7652 відсутній причеп і відомості щодо пункту навантаження і пункту розвантаження в частині детальної адреси (вулиць та номерів будинків).

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що згідно з договором купівлі-продажу (комісії) та складеними на виконання його умов документами, їх складання та приймання-передача транспортного засобу здійснювалося 11 січня 2016 року у м. Києві. При цьому, транспортування транспортного засобу здійснювалося з м. Козелець Чернігівської області 12 січня 2016 року безпосередньо в день укладання договору надання транспортних послуг. 11 січня 2016 року ТОВ «Фаєрвей» виписано Товариству з обмеженою відповідальністю «Новий Заповіт» податкову накладну, тобто ще до виставляння рахунку на оплату та видаткової накладної (12 січня 2016 року) та оплати (13 січня 2016 року). Транспортування транспортного засобу також здійснювалося ще до оплати за нього. Згідно з обома договорами на надання транспортних послуг, такі послуги надавалися у строк з 12 січня 2016 року по 15 січня 2016 року, проте товарно-транспортну накладну виписано безпосередньо в день укладання договору, а акт здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунок на оплату і податкову накладну виписано 31 травня 2016 року.

Верховний Суд зазначає, що витрати для цілей формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належними та допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентом, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними світлокопіями первинних документів не підтверджений рух придбаного позивачем екскаватору VOLVO ES290BNLC. Долучені до матеріалів справи документи не є належними, допустимими, достовірними та достатніми письмовими доказами в розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про відсутність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відсутність здійснення позивачем та його контрагентом господарської операції встановлена судами попередніх інстанції, що доводить правомірність висновків податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару, що обумовлює правомірність висновків податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Позивач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Заповіт» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі №808/3163/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер