Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

м. Київ

справа №808/8573/15

касаційне провадження №К/9901/7679/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2015 (суддя Лазаренко М.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 (головуючий суддя - Мартиненко О.В., судді: Поплавський В.Ю., Чепурнов Д.В.) у справі № 808/8573/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, Запорізької митниці ДФС про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення переплати ввізного мита,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області та Запорізької митниці ДФС, в якому просило визнати неправомірною бездіяльність відповідача-2 щодо ненадання відповідачу-1 висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів за вантажною митною декларацією від 22.01.2014 № 112030000/2014/001115 у розмірі 14298,16 грн. та стягнути з Державного бюджету України на його користь переплату із ввізного мита в цій сумі.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 23.11.2015 адміністративний позов задовольнив повністю.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.03.2016 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2015 без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Запорізька митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач-2 просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2015, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 та відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Запорізька митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: статей 8, 55 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Зокрема, зазначає, що факт скасування рішення про коригування митної вартості товарів у судовому порядку не свідчить про те, що перераховані митні платежі є надмірно сплаченими.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.01.2014 з метою митного оформлення товару позивачем подано до Запорізької митниці ДФС митну декларацію № 112030000/2013/000558, в якій митна вартість імпортованого товару визначена за ціною договору (контракту). Згідно з представленою декларацією митні платежі повинні становити 45789,87 грн. ввізного мита.

За наслідками дослідження зазначеної декларації та поданих разом з нею документів, відповідачем-2 прийнято рішення від 22.01.2014 № 112030000/2014/000015/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким митну вартість визначено за шостим (резервним) методом та збільшено її розмір.

У зв'язку з цим Публічним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» подано нову митну декларацію № 112030000/2014/001115, відповідно до якої розмір сплаченого ввізного мита склав 59658,77 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2014 у справі № 808/4461/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015, визнано протиправним та скасовано рішення від 22.01.2014 № 112030000/2014/000015/2 про коригування митної вартості товарів.

На підставі вказаних судових рішень позивач звернувся до Запорізької митниці ДФС із заявою від 08.05.2015 № 171/1-211, в якій просив підготувати висновок про повернення надміру сплаченого до бюджету ввізного мита в сумі 14298,16 грн. на його поточний рахунок.

Листом від 19.05.2015 № 480/11/08-70-25 відповідач-2 повідомив Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» про відсутність підстав для повернення коштів, оскільки це питання не було предметом судового розгляду у справі № 808/4461/14.

Відповідно до частини першої статті 24 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у Митному кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.

Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Зокрема, згідно із частинами першою - четвертою статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За правилами пунктів 1, 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ зазначеного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків-юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

За правилами пункту 7 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 25.11.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, при ухваленні судового рішення неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин та стягнув з Державного бюджету України на користь позивача переплату із ввізного мита в розмірі 14298,16 грн., постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2015 слід змінити у відповідній частині.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2015 у справі № 808/8573/15 змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини в такій редакції: «Зобов'язати Запорізьку митницю ДФС підготувати та подати Державній казначейській службі України у Запорізькій області висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» переплати із ввізного мита в сумі 14298,16 грн.».

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 у справі № 808/8573/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова