Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.03.2018 року у справі №826/4675/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2019 року

Київ

справа № 826/4675/16

провадження № К/9901/30040/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві № 5, апеляційної атестаційної комісії Північного регіону про визнання протиправними та скасування рішень комісій, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Степанюка А. Г., суддів: Кузьменка В. В., Шурка О. І.,

І. Суть спору

1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУНП у м. Києві), атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві № 5 (далі - атестаційна комісія), апеляційної атестаційної комісії Північного регіону (далі - апеляційна атестаційна комісія), в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії та апеляційної атестаційної комісії відносно ОСОБА_1 ;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у м. Києві від 16 березня 2016 року № 231 о/с про звільнення позивача;

1.3. поновити позивача на посаду помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУНП у м. Києві;

1.4. стягнути з ГУНП у м. Києві на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу;

1.5. зобов`язати відповідача внести відповідні відомості в трудову книжку ОСОБА_1 .

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 22 січня 2000 року по 06 листопада 2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом ГУНП у місті Києві від 07 листопада 2015 року № 18 о/с "По особовому складу" позивача як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання старшого сержанта поліції в порядку переатестування на посаду помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУНП у м. Києві.

2.1. Однак, наказом ГУНП у м. Києві від 16 березня 2016 року № 231 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

2.2. Позивач вказує, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугували висновки атестаційної комісії, в якій вказано про невідповідність позивача займаній посаді.

2.3. Вважаючи вказані висновки такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про Національну поліцію", а наказ про звільнення від 16 березня 2016 року № 231 о/с протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення його на посаді.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. У період з 22 січня 2000 року по 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.

4. Згідно з наказом ГУНП в у м. Києві від 07 листопада 2015 року № 18 о/с "По особовому складу" позивача як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання старшого сержанта поліції в порядку переатестування на посаду помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУНП у м. Києві.

5. З метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції № 1465, Національною поліцією України видано наказ від 20 листопада 2015 року № 210 о/с, на виконання якого створено атестаційні комісії та проведено атестування поліцейських апарату Національної поліції України ГУНП атестаційною комісією, починаючи з 20 листопада 2015 року.

6. Відповідно до наказу ГУНП у м. Києві від 15 грудня 2015 року № 11 створено атестаційні комісії ГУНП у м. Києві №№1-8, затверджено їх персональний склад та визначено період проведення атестування в період з 15 грудня 2015 року по 28 грудня 2015 року. Наказом ГУНП у м. Києві № 14 від 22 грудня 2015 року унесено зміни до персонального складу атестаційної комісії ГУНП у м. Києві №№3, 4, 5, 6, 8.

7. Так, 22 грудня 2015 року начальником відділу (управління карного розшуку) ГУНП у м. Києві полковником поліції Пасічник О. В. складено атестаційний лист на позивача, в якому вказано, що ОСОБА_1 за час проходження служби зарекомендував себе позитивно, професійно підготовлений та сумлінний працівник. Уміло проявляє здобуті знання та навички при вирішенні покладених на нього завдань. Постійно працює над удосконаленням форм і методів професійної діяльності. При вирішенні службових завдань проявляє принциповість і наполегливість.

8. Також, у атестаційному листі міститься висновок прямого керівника -начальника управління (карного розшуку) ГУНП у м. Києві полковника поліції Курята Л. Л. про відповідність позивача займаній посаді, відомості про результати тестування та про результати атестування (висновок атестаційної комісії).

9. Разом з цим, атестаційна комісія провела співбесіду з позивачем, а також дослідила документи, а саме: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади"; інформацію з відкритих джерел.

10. 19 січня 2016 року атестаційною комісією за результатами атестування ОСОБА_1 прийнято висновок про те, що він займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

11. За результатами оскарження наведеного висновку, апеляційною атестаційною комісією розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення атестаційної комісії та прийнято рішення про відхилення скарги.

12. Наказом ГУНП у м. Києві від 16 березня 2016 року № 231 о/с відповідно до частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУНП у м. Києві.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

13. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року в позові відмовлено.

14. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 січня 2017 року скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року та прийняв нову, якою позовні вимоги задоволено частково.

14.1. Визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) атестаційної комісії ГУНП у м. Києві № 5, оформлене протоколом від 19 січня 2016 року № 15.00000856.0007198.

14.2. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у м. Києві від 16 березня 2016 року № 231 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах поліції на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

14.3. Поновлено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУНП у м. Києві з моменту звільнення.

14.4. Стягнуто з ГУНП у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 березня 2016 року по 17 січня 2017 року включно у розмірі 44861,85 гривень.

14.5. В решті позову - відмовлено.

15. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що атестування позивача та його звільнення з поліції через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" проведено без достатніх правових підстав.

IV. Касаційне оскарження

17. У касаційній скарзі представник ГУНП у м. Києві, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

18. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що наказ від 16 березня 2016 року № 231 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції є правомірним, оскільки був прийнятий на підставі протокольного рішення атестаційної комісії, яким встановлено, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Проведення ж атестування позивача після призначення на службу до поліції є наслідком виконанням приписів пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень та частини четвертої статті 52, частини першої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". Відповідач не вбачає порушень процедури проведення атестування, а складений протокол про невідповідність займаній посаді відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженій наказом МВС України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція № 1465).

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

19. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

25. Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у пункті 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII.

25.1. Так, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

26. Водночас пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII встановлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

27. Інститут атестування поліцейських передбачено Законом України "Про Національну поліцію" відповідно до частини першої статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

28. За правилами частини другої статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

29. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників" атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

30. Відповідно до пунктів 10-13 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

31. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов`язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього Розділу.

VI. Позиція Верховного Суду

32. Враховуючи приписи частини другої статті 57 Закону № 580-VIII, атестування поліцейських проводиться за таких умов: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

33. При цьому, наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року № 1465) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

34. Отже, кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII підстав проведення атестування повинна бути пов`язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

35. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону № 580-VIII.

36. Судом апеляційної інстанції встановлено, що атестацію позивача проведено в порядку атестування усіх поліцейських ГУНП у м. Києві та підпорядкованих підрозділів з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри, що, на думку відповідача, відповідає приписам частини першої статті 57 Закону № 580-VIII; наказ ГУНП у м. Києві, яким організовано проведення атестування особового складу не містить посилань на підстави для його проведення, передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

37. Слід зауважити, що приписи частини першої статті 57 Закону № 580-VIII не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму необхідно застосовувати у системному взаємозв`язку з нормами частини другої статті 57 цього ж Закону, в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є протиправним.

38. Верховний Суд звертає увагу, що наказ ГУНП в у м. Києві від 07 листопада 2015 року № 18 о/с "По особовому складу", відповідно до якого ОСОБА_1 в порядку переатестування призначено на посаду помічника оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУНП у м. Києві із присвоєнням спеціального звання старшого сержанта поліції, не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, а відтак питання про відповідність ОСОБА_1 вимогам до поліцейських було вирішено ще у листопаді 2015 року, у момент видання наказу про прийняття його на службу.

39. Разом з цим слід зазначити, що положення статті 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників", частиною першою якої вказано, що атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року, є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників, які, в свою чергу, не суперечать положенням Закону № 580-VIII, а тому поширюються на відносини з атестування поліцейських.

40. Як вбачається з атестаційного листа, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 за час проходження служби зарекомендував себе позитивно, професійно підготовлений та сумлінний працівник. Уміло проявляє здобуті знання та навички при вирішенні покладених на нього завдань. Постійно працює над удосконаленням форм і методів професійної діяльності. При вирішенні службових завдань проявляє принциповість і наполегливість.

41. Також, у вказаному атестаційному листі міститься висновок прямого керівника, а саме начальника управління (карного розшуку) ГУНП у м. Києві полковника поліції Курята Л. Л. про відповідність позивача займаній посаді.

42. З протоколу атестаційної комісії вбачається, що членами комісії під час проведення атестації було досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел.

43. Вказані ж документи не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов`язків, навпаки він характеризується виключно з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов`язків.

44. За таких обставин і правового врегулювання Верховний Суд дійшов до висновку про протиправність оскаржуваного наказу ГУНП у м. Києві від 16 березня 2016 року № 231 о/с щодо звільнення позивача через службову невідповідність зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

45. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

46. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

47. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич