Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.04.2019 року у справі №806/2771/16
Постанова КАС ВП від 24.04.2019 року у справі №806/2771/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №806/2771/16

адміністративне провадження №К/9901/22293/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Білоуса О.В.,

суддів - Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Андрущенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року (головуючий суддя Черноліхов С.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року (головуючий суддя Котік Т.С., судді - Жизневська А.В., Охрімчук І.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - Департамент захисту економіки НП України), в якому просив: визнати протиправними та скасувати накази Департаменту захисту економіки НП України від 8 листопада 2016 року №634 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 14 листопада 2016 року №279 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача зі служби, поновити ОСОБА_1 на службі на посаді старшого оперуповноваженого Управління захисту економіки в Житомирській області Департаменту захисту економіки НП України з 17 листопада 2016 року, стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначив, що судами попередніх інстанцій не встановлено факту порушення дисципліни та вчинення позивачем дисциплінарного проступку. В межах службового розслідування відеофіксація в кафе не проводилася, свідки не встановлювалися та не допитувалися, дані, які б характеризували особу не збиралися, особова справа позивача не досліджувалася. Також, вказує, що суди не звернули належну увагу на те, що пояснення у позивача відбиралися під примусом, поза межами службового розслідування, коли позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння. Зокрема, позивач вказував на неспіврозмірність застосованого відповідачем до нього дисциплінарного стягнення за вчинений проступок, зазначаючи про те, що останній відбувся у позаробочий час.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Департамент захисту економіки НП України скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень. Відповідач у запереченнях зазначив, що службове розслідування проведено належним чином, а зібрані Департаментом захисту економіки НП України докази протиправності поведінки позивача повністю підтверджені показами свідків, допитаних під час розгляду справи у суді. Вказує на неналежну поведінку позивача, як поліцейського, яка згідно з законодавством, має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості. Департамент захисту економіки НП України вважає вину ОСОБА_1 повністю доведеною матеріалами службового розслідування, підтвердженою доказами зібраними під час його проведення (показами свідків) та визнаною самим позивачем як під час проведення розслідування так і під час розгляду справи судами. При обранні виду дисциплінарного стягнення до позивача враховано негативну характеристику надану безпосереднім начальником ОСОБА_1 наявність у нього дисциплінарних стягнень, резонансність конфлікту, а також перебування позивача під час конфлікту в стані алкогольного сп'яніння.

Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з квітня 2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України.

6 листопада 2016 року Департамент захисту економіки НП України повідомлено про надзвичайну подію, що сталася за участю співробітників Управління захисту економіки в Житомирській області Департаменту захисту економіки НП України, зокрема, лейтенанта поліції ОСОБА_1

Згідно повідомлення оператора пультової охорони "Венбест", яке надійшло до чергової частини Житомирського ВП ГУ НП в Житомирській області, невідомі особи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, які представилися працівниками поліції, безпричинно бешкетували та здійснювали постріли.

Зазначене повідомлення 6 листопада 2016 року зареєстроване у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області №55647.

7 листопада 2016 року Департаментом захисту економіки НП України прийнято наказ №625 «Про призначення та проведення службового розслідування», яким з метою з'ясування обставин вищезазначеної події та з'ясування інших причин і умов призначено службове розслідування та відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків за займаною посадою на час його проведення.

За результатами службового розслідування 8 листопада 2016 року складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Управління захисту економіки в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 та лейтенантом поліції ОСОБА_1

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 6 листопада 2016 року близько 05:00 год. старший оперуповноважений Управління захисту економіки в Житомирській області ОСОБА_1 разом з оперуповноваженим ОСОБА_7, перебуваючи поза службою, у цивільному одязі без табельної вогнепальної зброї, відпочивали у кафе "Тік-Так", розташованому за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 3. Під час відпочинку в останніх виник конфлікт з адміністратором вказаного закладу, у зв'язку з відмовою розраховуватись за надані їм послуги у результаті чого адміністратором кафе викликано пультову охорону ТОВ "Венбест". Між поліцейськими та охоронцями виникла суперечка під час якої лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснив два постріли вгору з предмету схожого на пристрій для відстрілу гумових куль після чого залишили місце події шляхом втечі. У подальшому старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та позивача було затримано поліцейськими УПП в м. Житомирі ДПП НП України і доставлено до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, вилучено пристрій для відстрілу гумових куль. З метою встановлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було доставлено до Житомирського обласного наркологічного диспансеру Житомирської обласної ради, де виявлено алкогольне сп'яніння 0,9 проміле. За вказаним фактом прокуратурою Житомирської області дані відомості 7 листопада 2016 року внесено до ЄДР за №42016060000000099 з правовою кваліфікацією кримінального провадження за частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України.

Наказом Департаменту захисту економіки НП України від 8 листопада 2016 року №634 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на підставі висновку службового розслідування від 8 листопада 2016 року, керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV, старшого оперуповноваженого Управління захисту економіки в Житомирській області Департаменту захисту економіки НП України ОСОБА_1 звільнено зі служби в НП України за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» .

Наказом Департаменту захисту економіки НП України від 14 листопада 2016 року №279 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 з 16 листопада 2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погоджуючись із вказаними наказами, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про їх скасування та поновлення на посаді.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, у порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України. Вина позивача у скоєнні дисциплінарного проступку доведена повністю, а відтак, підстави для скасування спірних наказів відсутні.

Зазначена позиція підтримана Житомирським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини регулюються Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний Статут), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230).

Згідно з частиною другою статті 19 Закону №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 4 Розділу ХІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону №580-VIII визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 вказаного Закону, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно пункту 9 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного Статуту та означає дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного Статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції №230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу (далі - особи РНС) органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Приписами підпункту 6.3.6 пункту 6.3 Інструкції № 230 визначено, що до прав особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування належить оскарження рішення, прийнятого за результатами службового розслідування, у строки та в порядку, що визначені законодавством України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладанню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що прийняттю оскаржуваних наказів про звільнення передувало службове розслідування, яке було призначене наказом Департаменту захисту економіки НП України від 7 листопада 2016 року № 625 «Про призначення та проведення службового розслідування. Під час проведення службового розслідування встановлено, що 6 листопада 2016 року близько 05:00 год. ОСОБА_1 разом з оперуповноваженим ОСОБА_7, перебуваючи поза службою, у цивільному одязі без табельної вогнепальної зброї, відпочивали у кафе "Тік-Так", розташованому за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 3. Під час відпочинку в останніх виник конфлікт з адміністратором вказаного закладу, у зв'язку з відмовою розраховуватись за надані їм послуги у результаті чого адміністратором кафе викликано пультову охорону ТОВ "Венбест". Між поліцейськими та охоронцями виникла суперечка під час якої лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснив два постріли вгору з предмету схожого на пристрій для відстрілу гумових куль після чого залишили місце події шляхом втечі. У подальшому старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та позивача було затримано поліцейськими УПП в м. Житомирі ДПП НП України і доставлено до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, вилучено пристрій для відстрілу гумових куль. З метою встановлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було доставлено до Житомирського обласного наркологічного диспансеру Житомирської обласної ради, де виявлено алкогольне сп'яніння 0,9 проміле.

Позивачем 6 листопада 2016 року було надано письмові пояснення, в яких він зазначив, що свої дії під час конфлікту вважає неправомірними, вказав, що ним порушено службову дисципліну та правила поведінки в побуті. Також під час проведення службового розслідування членами комісії відібрано письмові пояснення у ОСОБА_8 - начальника відділу УЗЕ в Житомирській області Департаменту захисту економіки НП України майора поліції в підпорядкуванні якого знаходиться позивач та ОСОБА_9, який з 19 жовтня 2016 року тимчасово виконує обов'язки начальника УЗЕ в Житомирській області Департаменту захисту економіки НП України. Крім того, відповідачем було досліджено матеріали з Житомирського обласного наркологічного диспансеру Житомирської обласної ради, дані щодо внесення в ЄРДР 7 листопада 2016 року відомостей з кваліфікацією кримінального провадження за частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України та характеризуючі ОСОБА_1 документи.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про дотримання Департаменту захисту економіки НП України передбаченої законом процедури накладання дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Як зазначено вище у цій постанові, наказом Департаменту захисту економіки НП України від 8 листопада 2016 року №634 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивача звільнено зі служби в поліції.

Згідно з вказаним наказом, позивач порушив пункт 1 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, яким чітко передбачено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Крім того, у висновку службового розслідування також зазначено, що позивач порушив вимоги статей 2, 5, 7 Дисциплінарного Статуту.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами статті 7 вказаного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.

Судом першої інстанції для повного та всебічного розгляду справи були допитані, як свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - охоронці "пультової охорони "Венбест", які були викликані працівниками розважального закладу "Тік-Так" у зв'язку з конфліктом, який виник 6 листопада 2016 року з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_7

Зокрема, свідок ОСОБА_10 пояснив, що 6 листопада 2016 року близько 5-ої години ранку надійшов сигнал на пультову охорону "Венбест", де згідно графіку він перебував на чергуванні з ОСОБА_11, після чого вони вирушили за адресою вул. Київська, 3, м. Житомир в кафе "Тік - Так". Адміністратор кафе повідомила охоронців, що конфлікт стався у зв'язку з відмовою відвідувачів (ОСОБА_7 та ОСОБА_1) розраховуватись за надані їм послуги. Вказав, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 не говорили, що є працівниками поліції, посвідчення свої не показували. Для встановлення обставин події свідок та ОСОБА_7 при виході з закладу намагались з'ясувати причину конфлікту та чи розрахувались відвідувачі з адміністратором. В той час охоронець ОСОБА_11 вийшов на вулицю з ОСОБА_1, про суть розмови яких свідку не відомо. Після того як пролунали два постріли, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 вийшли на вулицю, де почалась штовханина в результаті якої ніяких тілесних ушкоджень ні одним із учасників конфлікту заподіяно не було. Чому ОСОБА_1 здійснив постріли свідку не відомо. У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_7 затримано поліцейськими УПП в м Житомирі ДПП НПУ.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він та ОСОБА_10 перебували на чергуванні, отримавши виклик на пультову охорону "Венбест" виїхали на виклик у кафе "Тік-Так" в м. Житомирі. Прибувши на місце та підійшовши до адміністратора встановили, що дві невідомі особи у стані алкогольного сп'яніння відмовляються сплачувати рахунок та заборгували 67 грн. Після чого, підійшовши до цих осіб для врегулювання конфлікту останні повідомили, що є працівниками поліції та знаходяться при виконанні службових обов'язків. Охоронці, зателефонувавши черговій пульту "Венбест" та розповівши про дані обставини, отримали вказівку не вчиняти ніяких дій до приїзду поліції. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 хотіли піти, проте їх було затримано охоронцями, що не сподобалось вказаним особам. Внаслідок чого в грубій формі, з використанням ненормативної лексики, почалась штовханина, після чого всі учасники конфлікту вийшли на вулицю. Неочікувано ОСОБА_7 наніс два удари в обличчя ОСОБА_10, розбивши останньому ніс. ОСОБА_1 поводився агресивно, дістав із сумки зброю та зробив два постріли у повітря. Вказані особи направились до виходу за територію закладу, тоді коли ОСОБА_11 пішов назад до кафе, завівши ОСОБА_10 для надання йому медичної допомоги. Дочекавшись працівників патрульної поліції, які приїхали на виклик, вказав останнім напрямок втечі позивача та ОСОБА_7 В подальшому останні були затриманні працівниками патрульної поліції на вул. Театральній в м. Житомирі. Вказав, що був присутній під час затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які чинили опір працівникам поліції. Побачивши, що позивач потягнувся до сумочки, в якій лежала зброя, ОСОБА_11 було застосовано спецзасіб у вигляді сльозоточивого газу для запобігання пострілу в працівника патрульної поліції. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 було затримано поліцейськими УПП в м Житомирі ДПП НПУ та доставлено до Житомирського ВП ГУНП.

Як правильно вказано у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, слугують порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. При звільненні позивача зі служби в поліції, відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, відношення ОСОБА_1 до вчиненого, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції.

Частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій; далі - КАС України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Департаментом захисту економіки НП України доведено правомірність прийняття оскаржуваних наказів від 8 листопада 2016 року №634 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 14 листопада 2016 року №279 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача зі служби.

Враховуючи зазначені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо безпідставності позовних вимог про визнання протиправними і скасування зазначених наказів та поновлення позивача на службі.

Стосовно посилань скаржника на допущення відповідачем процедурних порушень під час проведення службового розслідування, зокрема, що пояснення відбиралися у нього під примусом коли він був у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів зауважує таке. Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Та обставина, що позивач не скористався правом надати додаткові пояснення під час службового розслідування не є підставою для висновку про неправомірність притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки обставини вчинення дисциплінарного проступку знайшли своє підтвердження під час службового розслідування та розгляду справи у судах. Також у судах попередніх інстанцій та в касаційній скарзі позивач не пояснив необхідність подання ним нових пояснень з приводу інциденту.

Колегія суддів вважає, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 26 квітня 2019 року.

Головуючий О.В.Білоус

Судді В.М.Бевзенко

І.Л.Желтобрюх