Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №816/4110/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року

Київ

справа №816/4110/15

адміністративне провадження №К/9901/1845/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 (суддя Шевяков І.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя Старостін В.В. судді: Бегунц А.О., Рєзнікова С.С.)

у справі № 816/4110/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кременчукгаз» (далі - ПАТ «Кременчукгаз») звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2015 № 0004582201/108, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 346 529 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 586 623,25 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області оскаржила їх у касаційному порядку.

В обґрунтування своїх вимог податковий орган зазначає, що в ході проведеної перевірки встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартість придбаного газу для подальшої реалізації населенню в січні та грудні 2013 року в сумі 12 350 150 грн. на підставі актів приймання-передачі, які були оформлені неналежним чином. Відповідач вважає, що станом на 2013 рік згадані акти не були оформлені, а отже суми не могли бути використані у складі витрат, що враховувались при визначенні об'єкта оподаткування у 2013 році, оскільки у актах значиться дата складання та підпису 25.06.2014 та 18.08.2014.

На думку відповідача, судами попередніх інстанцій не забезпечено повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, тому винесені рішення є необґрунтованими. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивачем надіслано до суду відзив на касаційну скаргу, у якому останній заперечує вимоги касаційної скарги, вважає їх необґрунтованими, недоведеними і відповідно такими, що не підлягають задоволенню судом. ПАТ «Кременчукгаз» вказує, що наданими первинними документами підтверджено реальність придбання позивачем природного газу та його реалізації споживачам. При цьому, податковим органом не ставилось під сумнів належне оформлення первинних документів.

Позивач вбачає правові підстави для залишення судових рішень попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та відповідно відсутності факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 2 346 529 грн. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «Кременчукгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 30.07.2015 №880/16-03-22-01-08/03351734.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, з поміж іншого, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 154.8 статті 154 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік у розмірі 2 346 529 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 19.08.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004582201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 346 529 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 586 623,25 грн.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до положень абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її спрямованість на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

За змістом частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.01.2013 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ПАТ «Кременчукгаз» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору. Відповідно до вказаного договору Продавець передає Покупцю газ у загальному потоці газу: у разі передачі газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі газу від газодобувних підприємств та від підземних сховищ газу у газотранспортну систему; у разі передачі імпортованого газу (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України») - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України з Російською Федерацією, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання - передачі.

Як слідувало з матеріалів адміністративної справи, кінцевим набувачами закупленого ПАТ «Кременчукгаз» у ПАТ «НАК Нафтогаз України» природного газу є споживачі (населення), які ним користуються на території ліцензійної діяльності ПАТ «Кременчукгаз»: міста Кременчук, Комсомольськ, Кременчуцький та Семенівський райони Полтавської області. Споживачі набувають право власності на поставлений їм за відповідними договорами, природний газ з моменту його надходження. Таким чином, дохід від реалізації купленого у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» природного газу визначається за датою його передання споживачам (населенню).

Закуплені у січні та грудні 2013 року обсяги природного газу (постачальник ПАТ «НАК «Нафтогаз України» були в цих же місяцях повністю реалізовані споживачам, оскільки як зазначено в п.3 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246, постачання природного газу, а також скрапленого газу від групових резервуарних установок, здійснюється безперервно. ПАТ «Кременчукгаз» не має у своєму розпорядженні підземних газових сховищ, а тому зберігати природний газ не може.

На підтвердження реальності придбання позивачем у вказаного контрагента природного газу ПАТ «Кременчукгаз» та реалізації його споживачам в матеріалах справи містяться:

акти приймання-передачі природного газу від 25.06.2014, 18.08.2014, які були складені за результатами реалізації природного газу населенню;

акти надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.01.2013, 31.12.2013, які складені у періоди фактичного придбання позивачем у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» природного газу;

інформація про використання природного газу за січень 2013 року та грудень 2013 року;

оборотно-сальдові відомості по рахунку 2811, відомості по рахунку 3612 «Реалізація природного газу населенню»;

банківські виписки щодо оплати придбаного газу та оплати споживачами придбаного газу на користь ПАТ «Кременчукгаз».

Питання щодо підтвердження первинними бухгалтерськими документами підстав для включення платником відповідних сум до складу собівартості товару і, відповідно, валових витрат, а також питання щодо документального підтвердження висновків Акту перевірки стали предметом дослідження судово-економічної експертизи, що була призначена судом на клопотання позивача.

Згідно висновку від 29.06.2017 № 636 судово-економічної експертизи заниження ПАТ «Кременчукгаз» податку на прибуток у 2013 році на загальну суму 2 346 529,0 грн., зазначене у акті перевірки, документально не підтверджується. Первинними бухгалтерськими документами, що перераховані експертом у висновку, підтверджується наявність документальних підстав у ПАТ «Кременчукгаз» для включення до складу валових витрат за січень та грудень 2013 року суми коштів 12 350 150,0 грн., сплачених ПАТ «Кременчукгаз» в адресу НАК «Нафтогаз України» за поставлений природний газ.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не ставилось під сумнів належне оформлення інших первинних документів, якими оформлені господарські операції щодо придбання природного газу у січні, грудні 2013 року.

В свою чергу, згідно листа Міністерства доходів і зборів України від 06.12.2013 №26567/7/99-99-15-01-04-17, податкові зобов'язання при постачанні природного газу незалежно від дати підписання актів приймання-передачі, повинні формуватись в момент фактичного постачання (споживання), виходячи із щомісячного обсягу поставленого природного газу за даними обліку.

Таким чином, суди прийшли до висновку, що акти приймання-передачі від 25.06.2014 та від 18.08.2014, належне оформлення яких податковим органом було поставлено під сумнів, є не єдиними первинними документами, складеними на підтвердження реальності відповідних господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції, правомірно вважав, що відсутність на момент формування складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вищевказаних актів приймання-передачі за наявності інших документів, що підтверджують реальність господарських операцій, рух активів в процесі їх здійснення та розрахунки, не є підставою для виключення із складу витрат та не доводить факту невідповідності задекларованих наслідків господарської діяльності ПАТ «Кременчукгаз» у податковому обліку фактичним обставинам справи.

Касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що реальність постачання придбаного газу підтверджується актами надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у січні та грудні 2013 року, належність оформлення яких податковим органом під сумнів не ставилось.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про встановлення фактичних обставин справи, які свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови віднесення до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів вартість придбаного газу, сформував суми валових витрат на реально придбаний товар, який був використаний у власній господарській діяльності.

Верховний Суд зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника та полягає у відповідності вчинених ним дій, господарській меті та досягненню економічних цілей.

Частиною першою-другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти, наявними в матеріалах справи, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

В межах вимог касаційної скарги, суд не може визнати доводи відповідача для скасування рішення судів попередніх інстанцій обґрунтованими.

Верховний Суд приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.Я. Олендер

Судді Верховного Суду