Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.11.2019 року у справі №480/4788/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 грудня 2019 року

справа №480/4788/18

адміністративне провадження №К/9901/30879/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у складі суддів Калиновського В. А., Бегунца А. О., Кононенко З. О.,

у справі № 480/4788/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.24.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від
27.10.2017 № 0000325010, яким до позивача на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов'язання застосовано штраф у сумі 327 562 грн 79 коп.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.01.2016 штрафні фінансові санкції за несвоєчасну сплату сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств законодавством не передбачені.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3.06.03.2019 Сумський окружний адміністративний суд (суддя Соп'яненко О. В. ) прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 27.10.2017 №0000325010.

4.30.09.2019 Другий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнив, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 по справі № 480/4788/18 скасував, прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства відмовив.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України не було скасовано обов'язку зі сплати податку на прибуток, відбулась лише зміна форми та порядку його сплати. При цьому, суд першої інстанції вказаний довод не врахував під час розгляду справи, що призвело до хибних висновків суду. Зважаючи на те, що самостійно задекларовані зобов'язання, які подаються контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України - є узгодженим грошовим зобов'язанням, то застосування відповідачем штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України - є правомірним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.08.11.2019 Товариство подало касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій позивач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 та залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від
06.03.2019 у справі №480/4788/18.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у липні 2016 року відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем до бюджету узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 3 кв. 2012,2013-2014 роки, за наслідками якої складений акт від
29.07.2016 № 461/28-09-46-17/34013028 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено прострочення позивачем сплати узгоджених зобов'язань за 2012,2013 та 2014 роки (а. с. 11-12).

27.10.2017 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000325010, яким за затримку на 393 дні сплати грошового зобов'язання у сумі 1 637 813,95
грн з податку на прибуток підприємств до позивача застосовано штраф у розмірі 20% від невчасно сплаченої суми у розмірі 327 562,79 грн (а. с. 9).

Відповідно до додатку до податкового повідомлення-рішення штраф застосовано за прострочення сплати зобов'язань, визначених позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік зі строком сплати 09.04.2015. Платіжним дорученням від 29.04.2016 сплачено 1 000 000 грн і строк затримки склав 365 днів. Платіжним дорученням від 27.05.2016 сплачено 637 813,95 грн і строк затримки склав 393 днів (а. с. 10). Податкова декларація з податку на прибуток за 2014 рік подана позивачем 10.02.2015.

Як зазначено судом апеляційної інстанції матеріали справи свідчать про те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення Товариством вимог пункту
57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме Товариство протягом граничних строків несвоєчасно сплатило суму самостійно визначеного та (або) узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток (код 11021000) у наступних періодах:

за 3 квартали 2012 рік у сумі 258 910,45 грн терміном сплати 13.01.2015 (фактично погашено недоїмки шляхом подання податкової декларації за 2015 рік від
11.02.2016 № 9275648650, дата операції 10.03.2016) затримано сплату податкових зобов'язань по податку на прибуток на 422 календарних доби;

за 2012 рік у сумі 2 234 930 грн терміном сплати 13.01.2015 (фактично погашено недоїмки шляхом подання податкової декларації за 2015 рік від 11.02.2016 №9275648650, дата операції 10.03.2016) затримано сплату податкових зобов'язань по податку на прибуток на 422 календарних доби;

за 2013 рік у сумі 4 580 468,70 грн (фактично погашено недоїмки шляхом подання податкової декларації за 2015 рік від 11.02.2016 № 9275648650, дата операції
10.03.2016) затримано сплату податкових зобов'язань по податку на прибуток на 436 календарних діб у сумі 664204,7 грн, на 422 календарних доби у сумі 3 217
626 грн, на 405 календарних діб у сумі 214 415 грн, на 376 календарних діб у сумі 214 415 грн, на 412 календарних діб у сумі 269 808 грн;

за 2014 рік у сумі 5 876 936,05 грн (фактично погашено недоїмки шляхом подання податкової декларації за 2015 рік від 11.02.2016 № 9275648650, дата операції
10.03.2016) затримано сплату податкових зобов'язань по податку на прибуток на 315 календарних діб у сумі 2 119 561,05 грн, на 346 календарних діб у сумі 3 757
375 грн;

за 2014 рік у сумі 637 813,95 грн (фактично погашено недоїмки шляхом сплати згідно платіжного доручення N 333 від 27.05.2016) затримано сплату податкових зобов'язань по податку на прибуток на 393 календарних діб;

за 2014 рік у сумі 1 000 000 грн (фактично погашено недоїмки шляхом сплати згідно платіжного доручення N 265 від 29.04.2016) затримано сплату податкових зобов'язань по податку на прибуток на 365 календарних діб.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги Товариство зазначає, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення не враховано припинення з 01.01.2016 податкового обов'язку зі сплати авансових внесків та відсутності підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату авансових внесків з податку на прибуток.

Посилаючись на пункт 113.3. статті 113 Податкового кодексу України, згідно до якого застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених пункт 113.3. статті 113 Податкового кодексу України та іншими законами України, не дозволяється, позивач наголошує на тому, що дії податкового органу щодо прийняття оскаржуваного рішення суперечать положенням статей 109, 101, 126 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

8. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 16.1.3 пункту 16.1. статті 16.

Платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

10.2. Пункт 54.1. статті 54.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковий кодекс України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

10.3. Пункт 57.1. статті 57 (в редакції, чинній на час подання декларації за 2014 рік)

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковий кодекс України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковий кодекс України.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

10.4. Абзац перший пункту 57.1. статті 57 (в редакції, чинній станом на
01.01.2016)

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковий кодекс України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковий кодекс України.

10.5. Пункт 126.1. статті 126 (в редакції, чинній на час застосування штрафу.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених Податковий кодекс України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

10.6. Пункт 11 Підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

10.7. Пункт 9 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення

У січні - грудні 2015 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до Податковий кодекс України у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

10.8. Пункт 38 Підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення

Платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Податковий кодекс України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених Податковий кодекс України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

12. Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується самим позивачем, що Товариство порушило терміни сплати самостійно задекларованого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, граничний термін сплати 09.04.2015, сплачено 29.04.2016 - 1000000 грн (строк затримки сплати 365 днів), 27.05.2016 - 637 813,95 грн (строк затримки сплати 393 дні).

Суд касаційної інстанції в силу положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України Законом України від 24.12.2015 року № 909- VIII, не було скасовано обов'язку зі сплати податку на прибуток, відбулась лише зміна форми та порядку його сплати.

14. Самостійно задекларовані платником податків суми грошового зобов'язання вважаються узгодженими.

15. Аналіз положень статті 58 Конституції України, пункту 11 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, змісту Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999року N 1/99-рп, дає підстави для висновку, що правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент застосування відповідних санкцій.

16. Доводи позивача стосовно того, що відповідальність за несплату авансових внесків була виключена з тексту пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, а тому підстав застосовувати штрафні санкції не було, Суд визнає неприйнятними.

Аналіз цього пункту в редакціях як до 01.01.2016, так і після свідчить про те, що такі зміни відбулись внаслідок змін правового регулювання та відміни сплати авансових внесків з податку на прибуток, в той же час, саме питання щодо застосування штрафних наслідків за порушення термінів сплати будь-якого узгодженого зобов'язання залишилось незмінним, як і санкція цієї норми.

Зазначені зміни усунули конкретизацію виду зобов'язань (авансові внески), залишивши в їх складі усі зобов'язання, які є узгодженими.

17. Враховуючи, що в межах спірних відносин сам факт порушення терміну сплати узгоджених зобов'язань зі сплати авансових внесків з кінцевим терміном їх сплати
09.04.2015 року не спростовується Товариством, а сплата зобов'язання здійснена за межами 2016 року, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що застосовуючи положення пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, контролюючий орган діяв правомірно.

18. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення. Доводи Товариства не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не беруться Судом до уваги

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи, правильність застосування ним норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на постанову Другого апеляційного слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Cуд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі № 480/4788/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

І. А. Гончарова

І. Я. Олендер