Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Київ

справа №240/38215/21

адміністративне провадження № К/990/25306/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у складі колегії суддів: Сушка О.О., Мацького Є.М., Залімського І.Г. у справі №240/38215/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» до Головного управління ДПС у Житомирській області (ГУ ДПС у Житомирській області, відповідач- 1, податковий орган), Державної податкової служби України задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації податкових накладних ТОВ "Юнайтед Кемікалс" №3187737/35895462 від 01.10.2021, №3309628/35895462 від 01.11.2021, №3309629/35895462 від 01.11.2021, №3309627/35895462 від 01.11.2021.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікалс": - № 1 від 30.09.2020 датою 15.10.2020; - №1 від 31.10.2020 - 13.11.2020; - № 1 від 30.11.2020 - 15.12.2020; - № 2 від 31.12.2020 - 20.01.2021.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Житомирський області 11 травня 2023 року оскаржило його в апеляційному порядку. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовує його тим, що копію оскаржуваного рішення отримав 25.10.2022.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року.

Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року залишено без руху, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали суду, Головним управління ДПС у Житомирській області подано заяву про поновлення строку, у якій відповідач-1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та зазначає, що 24.11.2022 шляхом використання підсистеми «Електронний суд» контролюючим органом направлено на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2022. Також указує, що квитанцією №48621 підтверджується, що цього ж дня апеляційну скаргу доставлено до іншої юридичної особи ТОВ «Б.С.К. Україна».

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд указав, що заявлене скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване підставами, які, на думку колегії суддів, є неповажними.

ГУ ДПС у Житомирській області подано касаційну скаргу, в якій податковий орган просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм процесуального права. Указує, що судом безпідставно не враховано поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої, частини восьмої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС України).

За приписами статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Указана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Так, усунення певних недоліків скарги, не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

Як убачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі податкового органу міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому скаржник зазначав, що 24.11.2022 шляхом використання підсистеми «Електронний суд» ним направлено на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2022. Також указує, що квитанцією №48621 підтверджується, що цього ж дня апеляційну скаргу доставлено до ТОВ «Б.С.К. Україна». Відтак, на думку скаржника, ним не був пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2022.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що з даних підсистеми "Електронний суд" убачається, що апеляційну скаргу сформовано 24.11.2022, однак підписано електронним ключем та направлено до суду апеляційної інстанції лише 11.05.2023 о 14:05, тобто з пропуском строку, встановленого законом.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Ураховуючи указані обставини, суд апеляційної інстанції визнав не поважними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2022.

Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що пунктом 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок вчинення дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення відповідних дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з пунктом 16 наведеного Розділу Кодексу адміністративного судочинства України до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС). З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 24 зазначеного Положення Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Пунктом 26 Положення визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Наказом Державного підприємства «Центр судових сервісів» від 11.01.2022 №2-ОД затверджено Інструкцію користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судово-інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 5.2.5 зазначеної Інструкції доступні наступні статуси заяв:

- статус «Чернетка» - заяву ще не направлено до суду, вона збережена тільки в Кабінеті Користувача;

- статус «Підписання» - заяву засвідчено КЕП Користувача;

- статус «Відправлено» - заяву скеровано з бази даних електронного суду на прийом до бази даних автоматизованої системи документообігу суду;

- статус «Доставлено» - заява прийнята базою даних автоматизованої системи документообігу суду;

- статус «Зареєстровано» - заяву опрацьовано відповідальним працівником суду;

- статус «Відмовлено в реєстрації» - заяву опрацьовано відповідальним працівником суду, але відмовлено у її прийнятті. Заяви та клопотання зі статусом «Відмовлено в реєстрації» можливо відкоригувати та надіслати до суду повторно.

Окрім цього, пунктом 5.1.22 Інструкції передбачено можливість перегляду додаткової інформації щодо кожного документа, а саме: стан документу; дата створення (доставки в кабінет); дата останнього коригування (оновлення); дата підпису; дата відправки до суду; дата реєстрації в суді; дата набрання законної сили (ДНЗС).

З урахуванням викладеного, колегія суддів наголошує, що формування електронного документа в системі «Електронний суд» жодним чином не означає, що такий документ було підписано та відправлено до суду, оскільки передбачається, що після формування в «Електронному суді» відповідного процесуального документа необхідно також засвідчити кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи та відправити до суду.

Після цього відправнику необхідно перевірити зміну статусу заяви «Підписання» на статус «Відправлено», щоб пересвідчитися у тому, що заяву відправлено до суду, перевірити зміну статусу заяви на «Зареєстровано», який підтверджує факт реєстрації заяви в автоматизованій системі документообігу суду. У разі відмови в реєстрації заяви, або якщо заява не буде доставлена до автоматизованої системи документообігу суду, то відображатимуться відповідні статуси заяв» «Відмовлено в реєстрації», «Помилка обробки».

Відтак, примітка на заяві «Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.11.2022» підтверджує лише факт створення чернетки зазначеного документа, але це не означає, що позивач його підписав та направив до суду. Визначальним при визначенні дати подання заяви до суду є саме дата та час підпису електронним підписом та відправлення документа, а не дата його формування.

Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга була сформована в системі «Електронний суд» 24.11.2022, але підписана кваліфікованим електронний підписом та відправлена безпосередньо до суду лише 11.05.2023. Це означає, що весь алгоритм дій необхідний для належного направлення апеляційної скарги до суду відповідач виконав лише 11.05.2023. Відповідно, цей день і є днем подання апеляційної скарги до суду.

Тому ухвалою від 24 травня 2023 року суд апеляційної інстанції надав податковому органу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги у спосіб надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку.

Натомість, скаржником не була виконана вимога ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, у зв`язку з чим Сьомий апеляційний адміністративний суд оскаржуваною ухвало від 19 червня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ГУ ДПС у Житомирській області.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, оскільки ГУ ДПС у Житомирській області не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року з наведенням підстав для поновлення такого строку, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права і не спростований доводами касаційної скарги.

З огляду на викладене, ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко