Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

22 травня 2018 року

справа №808/2340/17

адміністративне провадження №К/9901/47867/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у складі судді Прасова О.О. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у складі колегії суддів Малиш Н.І., Баранник Н.П., Щербака П.А. у справі №808/2340/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач у справі) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (надалі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року №0001814001, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 6800 грн 00 коп.

13 вересня 2017 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, адміністративний позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001814001 прийняте 30 червня 2017 року податковим органом, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 6800 грн. 00 коп.

16 квітня 2018 року відповідачем подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій посилаючись на необґрунтованість судових рішень, внаслідок не неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Скаржник наголошує на доведеності належними доказами, яким є акт фактичної перевірки, факту реалізації позивачем пива у бокалах на розлив для споживання на місці без статусу закладу громадського харчування, що є складом порушенням статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Судами попередніх інстанції не надано належної оцінки цим обставинам.

04 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано із Окружного адміністративного суду м. Києва справу № 826/20171.

Позивач скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, в якому заперечуючи проти неї з огляду законність та обґрунтованість судових рішень, просив відмовити у її задоволенні, а постанови судів залишити без змін. Наголошує на недоведеності з боку відповідача факту вчиненого правопорушення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону вони відповідають з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач має Ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пиво) НОМЕР_2 від 28 квітня 2017 року дійсну до 01 травня 2018 року. У Ліцензії зазначено місце торгівлі: АДРЕСА_1, кіоск.

12 червня 2017 року фахівцями відповідача проведено фактичну перевірку об'єкту торгівлі торгівельного павільйону за адресою АДРЕСА_1, де здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач), результати якої зафіксовані в акті від 12 червня 2017 року №0300/08/01/40/НОМЕР_1.

В ході перевірки фахівцями відповідача встановлено реалізацію позивачем алкогольних напоїв - пива у бокалах на розлив для споживання на місці без статусу закладу громадського харчування, що є порушенням частини 6 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (надалі - Закон №481).

30 червня 2017 року за наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001814001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 800 грн. Правовою підставою застосування штрафної санкції визначений абзац десятий частини другої статі 17 Закону №481.

Зазначені фактичні обставини встановлені судами попередніх інстанції не є спірним між сторонами.

Як встановлено судами за матеріалами справи, на думку відповідача, позивач допустив порушення, передбачене частиною 6 статті 15-3 Закону №481, яким встановлена заборона щодо продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, який дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Згідно з абзацом десятим частини другої статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями регулюється також Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 (далі - Правила).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Правил роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів (пункт 22 Правил).

Зазначені норми законодавства встановлюють, що торгівля алкогольними напоями з метою їх споживання на місці дозволена лише суб'єктам господарювання, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів, недотримання таких умов є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі визначеному Законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися на недоведеності з боку відповідача належними доказами складу правопорушення передбаченого статтею 15-3 Закону №481, та як наслідок відсутності підстав для застосування визначеного абзацом десятим частини другої статті 17 Закону №481 штрафної (фінансової) санкції у сумі у сумі 6800 грн 00 коп., внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення №0001814001 від 30 червня 2017 року, не є законним та обґрунтованим.

До таких висновків суди попередніх інстанції дійшли з огляду на надання правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, наданих сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень щодо фактичних обставин справи.

Безпосередньо судами врахований сам акт про результати фактичної перевірки від 12 червня 2017 року, заперечення до цього акту, видаткова накладна №100000100 від 01 червня 2017 року про одержання для реалізації пива "Жигулівське" склопластик 0,5л., фіскальні чеки за 09 червня 2017 року про придбання: "ПИВО ЖИГУЛЬ" на суму 18 грн. 00 коп.; "ПИВО ОБОЛ ЖИГУЛ 0,5" на суму 16 грн. 00 коп.; "БАКЛАЖКА" на суму 04 грн. 00 коп. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що відсутні докази чеків про продаж 09 червня 2017 року позивачем алкогольних напоїв у бокалах на розлив для споживання на місці, у позивача наявна ліцензія на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) та, водночас, відсутні умови і обладнання, які б надавали можливість покупцям споживати пиво за місцем його реалізації, тому відповідачем не доведено правомірність застосування штрафної санкції за порушення вимог частини 6 статті 15-3 Закону №481, акт перевірки не є беззаперечним доказом вчиненого правопорушення в межах спірних правовідносин. Такий акт оцінений судами попередніх інстанцій у сукупності з іншими доказами, невідповідність яких вимогам статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлена.

Висновки судів спростовують доводи відповідача, що фіскальні чеки є підтвердженням факту продажу позивачем пива для його споживання на місці, оскільки останній може підтверджувати лише факт продажу алкогольного напою, проте не факт споживання його на місці реалізації.

При розгляді та вирішенні справи суди попередніх інстанції надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам. Жодні доводи скаржника не спростовують правильності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень.

Суд касаційної інстанції визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм належну правову оцінку на підставі норм закону.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі №808/2340/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер