Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.12.2018 року у справі №823/1318/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2020 року

Київ

справа №823/1318/18

адміністративне провадження №К/9901/67015/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 823/1318/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, постановлене у складі головуючого судді Кульчицького С.О.,

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів Шелест С.Б., Пилипенко О.Є.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач, ГУНП в Черкаській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив:

1.1 визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Черкаській області від 01 березня 2018 року № 571, згідно з яким позивача звільнено зі служби в Національній поліції за вчинення дисциплінарного проступку;

1.2 визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Черкаській області від 02 березня 2018 року № 80 о/с по особовому складу, згідно з яким позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

1.3 поновити на посаді слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області;

1.4 стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 березня 2018 року по день фактичного поновлення на посаді.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів порушив вимоги Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. 2.1. Також позивач уважає, що вказані в оскаржуваних наказах обставини є надуманими та не підтверджуються доказами.

3. Відповідач проти позову заперечив, виходячи з того, що позивач звільнений зі служби в Національної поліції за вчинення позивачем дисциплінарних проступків несумісних із проходженням служби в Національній поліції України.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 07 листопада 2015 року, обіймаючи на момент звільнення посаду слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, маючи спеціальне звання «лейтенант поліції».

5. 18 січня 2018 року о 23 год 40 хв по лінії « 102» до УОАЗОР ГУНП надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_2 про порушення тиші її сусідом ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене повідомлення зареєстроване у журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області за №3193. На місце події було направлено екіпаж Управління патрульної поліції у складі інспектора другої роти батальйону УПП ДПП НПУ лейтенанта поліції ОСОБА_4 і поліцейського другої роти батальйону УПП ДПП НПУ рядового поліції ОСОБА_5.

6. Як зазначено рядовим поліції ОСОБА_5 , у рапорті від 19 січня 2018 року поліцейські, прибувши за адресою виклику, підійшли до вказаної квартири, увімкнули нагрудну відеокамеру та повідомили особу, яка вийшла із квартири на їх виклик, що прибули за викликом сусідки щодо порушення тиші. Як з`ясувалось у подальшому цією особою виявився позивач. Останній пояснив, що не порушує тишу і вже кілька годин спить. Згідно із поясненнями поліцейських, вони наполягали на тому, що саме позивач порушує тишу. На цьому підґрунті між поліцейськими та позивачем виник конфлікт.

7. Відповідачем не надано суду доказів, що саме позивач порушував тишу. Більш того, ані в поясненнях, ані в рапортах поліцейських не зазначено, що по прибуттю за адресою виклику позивачем порушувався режим тиші.

8. Згідно з поясненнями позивача та показів свідка ОСОБА_6 судом встановлено, що після зауважень позивача поліцейські застосували до нього фізичну силу та спецзасіб, бо позивач перешкоджав поліцейським проникнути в його помешкання без законних на те підстав. Непокору поліцейським позивач пояснив відсутністю у останніх права на проникнення до його житла, зухвалою поведінкою поліцейських та страхом за своє життя і життя дівчини, яка знаходилась у помешканні у той час.

9. Дізнавшись, що позивач є слідчим поліції, поліцейські викликали додатковий екіпаж управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП НПУ у складі лейтенанта поліції ОСОБА_9 і старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10

10. 19 січня 2018 року о 02 год 47 хв позивачем повідомлено черговий відділ ГУНП про протиправні дії патрульних, які прибули на виклик за адресою: АДРЕСА_1 , про що в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області внесено запис за № 3208.

11. Згідно з формою обліку події №19474113 заявника ОСОБА_2 про порушення тиші її сусідом ОСОБА_8 завдання по події виконано в 03 години 50 хвилин 19 січня 2018 року, інформація про осіб відсутня, фотозображення відсутн\.

12. Відповідно до виписки із амбулаторної карти від 19 січня 2018 року № 144 Комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» встановлено, що позивач не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

13. Згідно з листом начальника Управління патрульної поліції в Черкаській області від 09 лютого 2018 року № 995/41/24/03-2018 відеозапис на нагрудних відеореєстраторах патрульних поліцейських, які 18 січня 2018 року приблизно о 23 год 40 хв були присутні на місці події за адресою: АДРЕСА_1 не проводився.

14. Відповідно до наданого на виконання ухвали суду від 20 червня 2018 року листа начальника Управління патрульної поліції в Черкаській області від 02 липня 2018 року № 4716/41/24/03-2018 відеозапис фіксування нагрудною відеокамерою події, що сталася 18 січня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 за участі ОСОБА_1 в УПП Черкаської області ДПП відсутній.

15. На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 31 січня 2018 року № 292 старшим інспектором відділу ІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем, за результатами якого складено висновок, затверджений начальником ГУНП в Черкаській області 28 лютого 2018 року.

16. Згідно з указаним висновком лейтенант поліції ОСОБА_1 в порушення вимог частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 4-5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1377 та пункту 3.2.9. Розділу ІІІ Інструкції з реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України від 22 жовтня 2012 року №940, не повідомив чергову службу Черкаського відділу поліції.

16.1. Така поведінка з боку лейтенанта поліції ОСОБА_1 суперечить вимогам статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС, де зазначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян, дотримуватися професійної та службової етики, а також виявляти повагу до колег по службі та інших громадян бути ввічливим та дотримуватися етикету, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

16.2. Також у висновку вказано, що своїми діями лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив проступки несумісні з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

17. Відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області від 01 березня 2018 року № 571 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 » за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 4-5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1377, та пункту 3.2.9. Розділу ІІІ Інструкції з реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2012 року №940, статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, статей 6, 7, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції.

18. Наказом ГУНП в Черкаській області від 02 березня 2018 року № 80 о/с відповідно до Закону України «Про національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року задоволено адміністративний позов:

19.1. Визнано протиправним і скасовано наказ начальника ГУНП в Черкаській області від 01 березня 2018 року №571, згідно з яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції за вчинення дисциплінарного проступку;

19.2. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУНП в Черкаській області №80 о/с від 02 березня 2018 року по особовому складу, згідно з яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

19.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області;

19.4. Стягнуто з ГУНП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 02 березня 2018 року в сумі 45 554 грн 72 коп.

20. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало неповідомлення останнім чергової служби Черкаського відділу поліції про подію, що мала місце 18 січня 2018 року.

20.1. Однак суд першої інстанції звернув увагу, що згідно із записом у журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області за № 3208 позивач 19 січня 2018 року о 02 год 47 хв повідомив Черкаський відділ поліції ГУНП в Черкаській області щодо дій поліцейських, які прибули на виклик за адресою: АДРЕСА_1. Отже, позивач, повідомляючи про подію учасником, якої він став, належним чином і своєчасно повідомив орган поліції.

20.2. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що належним доказом правомірності дій патрульних міг стати відеозапис, який останні здійснювали під час виконання своїх службових обов`язків при прибутті 18 січня 2018 року на виклик за адресою: АДРЕСА_1 , але такого доказу відповідач до суду не надав. Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_4 19 січня 2018 року відкликав свою заяву до Черкаської міської прокуратури про завдання позивачем тілесних ушкоджень.

20.4. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, якими відповідач обґрунтовує протиправну поведінку позивача, не відповідають дійсності.

21. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року змінено в частині абзаців 4, 5 резолютивної частини, виклавши їх в наступній редакції: «Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 05 березня 2018 року. Стягнуто з ГУНП в Черкаській на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 05 березня 2018 року по 18 липня 2018 року в сумі 49 304 грн 08 коп».

21.1. У решті рішення залишено без змін.

22. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, як убачається з пояснень лейтенанта поліції ОСОБА_4 , рядового поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_9 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 , - позивач поводив себе зухвало, зверхньо, під час розмови з поліцейськими використовував нецензурну лексику, принижував гідність працівників УПП в Черкаській області, які є нижчими за своїм службовим статусом. Відкликання із прокуратури заяви лейтенанта поліції ОСОБА_4 не спростовує факту нанесення йому позивачем тілесних ушкоджень, що вчинено з порушенням статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, статей 6, 7, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію».

22.1. Проте судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідачем порушено порядок проведення службового розслідування, що полягає у неповідомленні позивача про час і дату проведення службового розслідування із можливістю надання пояснень стосовно притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не ознайомлення позивача із висновками службового розслідування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів, якими до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби, що є наслідком для поновлення його на займаній посаді не з 02 березня 2018 року, а з 05 березня 2018 року (наступним днем за днем звільнення, з урахуванням вихідних днів).

ІV. Касаційне оскарження

23. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 03 грудня 2018 року.

24. У касаційній скарзі ГУНП в Черкаській області зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: суд першої інстанції не надав оцінку жодному із доказів щодо порушення позивачем службової дисципліни, морально-етичних норм, неправильно встановив, що стало підставою для проведення службового розслідування, ототожнив два види відповідальності особа, а саме: дисциплінарну та адміністративну (кримінальну), не встановив, що ОСОБА_1 не повідомив чергову частину про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , неправильно застосував норми матеріального права під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

24.1. Заявник касаційної скарги також зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме:

24.1.1 встановивши порушення суду першої інстанції норм матеріального права, не скасував рішення суду першої інстанції.

24.1.2 не дослідив пояснення позивача від 12 лютого 2018 року, копію наказу від 01 березня 2018 року № 571 з відмітною про отримання позивачем витягу з наказу.

24.2. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

25. 05 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Білоуса О.В., суддів Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 823/1318/18 із Черкаського окружного адміністративного суду.

26. 14 грудня 2018 року справа № 823/1318/18 надійшла до Верховного Суду.

27. 05 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року № 597/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

28. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Радишевську О.Р., Кашпур О.В.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

29. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

30. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

32. Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Приписами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

34. Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.

34.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

34.2. Відповідно до статті 19 підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

34.3. Пунктом 4 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» визначено, що до приведення законодавства України відповідно до цього Закону акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

34.4. Відповідно до пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі по тексту - Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України).

34.5. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

35. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (чинний на момент виникнення правовідносин; далі - Дисциплінарний статут).

35.1. Згідно зі статтею 1 службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

35.2. Згідно зі статтею 7 службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

35.3. Статтею 2 визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

35.4. Відповідно до частини першої статті 5 за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

35.5. Статтею 12 встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатись такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

35.6. Відповідно до статті 14 органів внутрішніх справ України з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

35.6.1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

35.6.2. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

35.6.3. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

35.6.4. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

35.6.5. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

35.6.6. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

35.7. Згідно зі статтею 16 дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

35.7.1. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

36. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі- Інструкція № 230).

36.1. Відповідно до пункту 2.1 підставами для проведення службового розслідування є порушення особою (особами) рядового і начальницького складу (далі по тексту - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

36.2. Згідно з пунктом 2.2.5 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

36.3. Пунктом 2.6 встановлено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

36.4. Відповідно до пункту 3.4 забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи РНС, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

36.5. Відповідно до пункту 5.3 завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

36.6. Згідно пункту 5.4 якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

36.6.1. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

36.6.2. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

36.6.3. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

36.7. Пунктом 6.2.2 встановлено, що обов`язками виконавця (голови, членів комісії), серед іншого, є: дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; доповідати начальнику, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, а також інші недоліки. Виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готувати пропозиції щодо їх усунення; у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов`язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов`язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування. У разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується за допомогою проставляння нею підпису на бланку пояснення, без складання акта. Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування; у встановлений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження начальнику, який призначив службове розслідування, висновок, підготовлений за його результатами; після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства.

36.8. Відповідно до 6.3.1 - 6.3.5 правами особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, є право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

36.9. Згідно з пунктом 6.3.6 правом особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, є право оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

36.9.1. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

VІ. Позиція Верховного Суду

37. Перевірка законності судового рішення суду апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

38 Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

39. Змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку підтверджена поясненнями свідків та іншими матеріалами справи. Проте відповідачем порушено порядок проведення службового розслідування, що полягає у неповідомленні позивача про час та дату проведення службового розслідування із можливістю надання пояснень стосовно притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не ознайомлено позивача із висновками службового розслідування.

40. Верховний Суд не погоджується із вказаним висновком суду апеляційної інстанції, виходячи із такого.

41. Відповідно до пунктів 6.3.1 - 6.3.5 Інструкції № 230 правами особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, є право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

42. Так, із досліджених судом першої інстанції матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування, а саме 12 лютого 2018 року позивачем було надано відповідачу пояснення із приводу подій, які сталися 19 січня 2018 року.

43. Також Верховний Суд звертає увагу, що норми пунктів 6.3.1 - 6.3.5 Інструкції № 230 передбачають право особи, щодо якої проводиться розслідування, ознайомлюватися із висновком службового розслідування за умови подання відповідного письмового рапорту.

44. Так, позивачем на виконання статті 77 КАС України не надано до суду доказів звернення останнього до відповідача із відповідним рапортом про ознайомлення із висновком службового розслідування.

45. Щодо висновку суду апеляційної інстанції стосовно доведеності вчинення позивачем дисциплінарного проступку, Верховний Суд також не погоджується із вказаним висновком суду апеляційної інстанції, виходячи із такого.

46. З аналізу норм чинного законодавства, яке регулює особливості проходження служби в органах внутрішніх справ, убачається, що однією з підстав для звільнення з органів внутрішніх справ є дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

47. Верховний Суд звертає увагу на те, що вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

48. Притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення з органів внутрішніх справ. Проте це інші підстави і їх не слід ототожнювати з підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

49. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників органів внутрішніх справ, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту.

50. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів внутрішніх справ, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

51. У свою чергу, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння особи чи інших аспектів кримінального провадження, у тому числі дій слідчого чи прокурора в межах проведення досудового розслідування кримінального провадження.

52. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

53. Вирішення питання про правомірність притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

54. Отже, звільнення з органів внутрішніх справ у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення - не пов`язаного із кримінально-правовою кваліфікацією тих самих дій, які водночас стали підставою для службового розслідування і кримінального провадження, є неправомірними та такими, що суперечать чинному на той час законодавству, а тому суд апеляційної інстанції неправомірно дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних наказів.

55. Водночас судом першої інстанції встановлено, що за результатами службового розслідування 28 лютого 2018 року Комісією з проведення службового розслідування складено висновок про те, що позивачем порушено вимоги частини другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 4-5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1377 та пункту 3.2.9. Розділу ІІІ. Інструкції з реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України від 22 жовтня 2012 року №940, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, статей 6, 7, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: не повідомив про чергову службу Черкаського відділу поліції про бійку 19 січня 2018 року між ним та працівниками патрульної поліції.

56. Так, судом першої інстанції встановлено, що 19 січня 2018 року о 02 год 47 хв позивачем повідомлено черговий відділ ГУНП про протиправні дії патрульних, які прибули на виклик за адресою: місто Черкаси, вулиця Героїв Сталінграда (Припортова), 46, квартира 166, про що в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області внесено запис за № 3208.

57. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що як зазначено рядовим поліції ОСОБА_5 у рапорті від 19 січня 2018 року, поліцейські, прибувши за адресою виклику, підійшли до вказаної квартири, увімкнули нагрудну відеокамеру та повідомили особу, яка вийшла із квартири на їх виклик, що прибули за викликом сусідки щодо порушення тиші. Як з`ясувалось у подальшому цією особою виявився позивач. Останній пояснив, що не порушує тишу і вже кілька годин спить. Згідно з поясненнями поліцейських, вони наполягали на тому, що саме позивач порушує тишу. На цьому підґрунті між поліцейськими та позивачем виник конфлікт.

58. Проте відповідно до наданого на виконання ухвали суду від 20 червня 2018 року листа начальника Управління патрульної поліції в Черкаській області від 02 липня 2018 року № 4716/41/24/03-2018 відеозапис фіксування нагрудною відеокамерою події, що сталася 18 січня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 за участі ОСОБА_1 в УПП Черкаської області ДПП відсутній.

59. Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не спростовано твердження позивача про намір патрульних проникнути до житла позивача. Більш того, свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердила ту обставину, що поліцейські знаходились у помешканні позивача.

60. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

61. Також, змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на посаді саме з 05 березня 2018 року, а не з 02 березня 2018 року.

62. Верховний Суд погоджується у цій частині із висновком суду апеляційної інстанції, виходячи із наступного.

63. Статтею 2411 Кодексу законів про працю України визначено, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

64. Працівник уважатиметься звільненим з наступного дня після того дня, з якого починається строк звільнення. Оскільки строк звільнення позивача починається з 02 березня 2018 року, наступний за ним (робочим днем) - 05 березня 2018 року. Тобто, 02 березня 2018 року є останнім робочим днем працівника. А отже, суд апеляційної інстанції при постановленні рішення про поновлення позивача на посаді повинен був визначити дату поновлення - з 05 березня 2018 року та розрахувати середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 05 березня 2018 року до моменту прийняття у справі судового рішення по суті, яка підлягає виплаті позивачу становить 136 (к.д. вимушеного прогулу)*362,53 (середньоденна заробітна плата) = 49 304,08 гривень без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів.

65. Згідно з частиною другою статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

66. Таким чином, попри те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині дати поновлення позивача на посаді та суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд в мотивувальній частині дійшов неправильного висновку щодо порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування та в частині доведеності вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, помилково змінивши ці мотиви в рішенні суду першої інстанції.

67. Решта доводів касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої і апеляційної інстанцій, та не доводить порушення ними норм матеріального або процесуального права.

68. Отже, Верховний Суд уважає, що мають місце визначені статтею 351 КАС України підстави для зміни мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції і касаційна скарга підлягає до задоволення частково.

VIІ. Судові витрати

69. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задовольнити частково.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 823/1318/18 залишити без змін у частині зміни абзаців 4, 5 резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року.

3. Змінити постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 823/1318/18 шляхом виключення із її мотивувальної частини висновків щодо порушення Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області порядку проведення службового розслідування та вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення.

4. В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року та в не зміненій апеляційним судом частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року в справі № 823/1318/18 залишити без змін.

5. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська