Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року

Київ

справа №816/338/14

адміністративне провадження №К/9901/2538/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській областіна постановуПолтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року(суддя: Гіглава О.В.)та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року (колегія суддів у складі: Кононенко З.О., Бондар В.О., Калитка О.М.)у справі №816/338/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"Крембітпостач"доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській областіпровизнання наказу та дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крембітпостач" (далі - ТОВ "Крембітпостач") звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним наказ від 30 липня 2013 року № 345 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, визнати протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової виїзної перевірки, наслідки якої оформлені актом від 12 серпня 2013 року № 1046/16-03-22-12/34987494, скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30 серпня 2013 року № 00055622021.

Позов вмотивований тим, що оскаржуваний наказ відповідача про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Крембітпостач" та дії відповідача, що виявились у проведенні вказаної перевірки та складенні за її результатами акта перевірки, у якому відображено висновок про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіалгруп", є протиправними, а прийняте на підставі вказаного акту податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30 серпня 2013 року № 0005562202 підлягає скасуванню. Факт безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Радіалгруп" спростовується наданими на перевірку первинними документами, що підтверджують реальність спірних господарських операцій. Неповне надання пояснень та документального підтвердження позивачем на запит відповідача не є підставою для позапланової перевірки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 30 серпня 2013 року № 0005562202. У задоволенні вимог про визнання протиправним наказу відповідача від 30 липня 2013 року № 345 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Крембітпостач", та визнання протиправними дій з проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача - відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, що визначені актом перевірки від 12 серпня 2013 року № 1046/16-03-22-02-12/34987494, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, натомість відповідач в ході судового розгляду справи не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відмовляючи в решті позовних вимог, дійшов висновку, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки та при її проведенні.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилався на надання позивачем для перевірки товарно-транспортних накладних, які не відповідають формі таких документів, ненадання документів, що підтверджують факт транспортування товару від постачальника до покупців (подорожніх листів, паспорти якості на отримані та відвантажені нафтопродукти, сертифікати відповідності), а також зазначав про неврахування судами фактів проведення позивачем та його контрагентом ТОВ "Радіалгруп" безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги необґрунтовані, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення залишити без змін з огляду на те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог у частині їх задоволення та дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 1 березня 2007 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області зареєстровано юридичну особу ТОВ "Крембітпостач", номер запису про державну реєстрацію 15851020000005342. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та є платником податку на додану вартість.

Згідно довідки АБ №784954 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

30 липня 2013 року, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запит відповідача від 23 січня 2013 року №1973/10/22.1-14 за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, начальником Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області видано наказ № 345 про проведення у період з 30 липня 2013 року по 05 серпня 2013 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Крембітпостач" з питань дотримання останнім вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 12 серпня 2013 року складено акт №1046/16-03-22-02-12/34987494, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0005562202 від 30 серпня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 832215,00 грн., в тому числі 665772,00 грн. за основним платежем та 166443,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновок про порушення ТОВ "Крембітпостач" вимог податкового законодавства Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області обґрунтовує висновками акту ДПІ у м. Полтаві №4824/22-2/37238075 від 28 грудня 2012 року "Про результати позапланової перевірки ТОВ "Радіалгруп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12 серпня 2010 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 12 серпня 2010 року по 30 вересня 2012 року", згідно яких в ході проведення перевірки ТОВ "Радіалгруп" не встановлено факту транспортування товару від продавця до покупця, в зв'язку з не наданням для перевірки первинних документів, а саме, товарно-транспортних накладних, які не відповідають формі товарно-транспортних накладних, передбаченій Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496. Крім того, не надані для перевірки документи, що підтверджують факт транспортування товару від постачальника (ТОВ "Радіалгруп") до покупців: подорожні листи, паспорти якості на отримані та відвантажені нафтопродукти, сертифікати відповідності. Отже, ТОВ "Радіалгруп" надавалися видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт (послуг) без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

В акті перевірки №1046/16-03-22-02-12/34987494 від 12 серпня 2013 року, також є посилання на те, що перевіркою "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (Інтегрована автоматизована інформаційна система ДПС Система "Податковий блок") встановлено відхилення між сумою податкового зобов'язання контрагента ТОВ "Радіалгруп" та сумою податкового кредиту платника ТОВ "Крембітпостач" всього у сумі 665772,19 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 14 березня 2012 року між ТОВ "Крембітпостач" (покупець) та ТОВ "Радіалгруп" (продавець) укладено договір продажу нафтопродуктів №03/12.

У порядку виконання вказаного договору у березні-вересні 2012 року ТОВ "Крембітпостач" придбало в ТОВ "Радіалгруп" бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій матеріали справи містять належним чином завірені: рахунки, видаткові накладні та податкові накладні, з урахуванням розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Також надано позивачем паспорти з датою виготовлення та сертифікати відповідності на бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001, виданих ПАТ "Укртатнафта" на кожну партію, які наявні у матеріалах справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, і в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44 Податкового кодексу України є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

За результатами здійснення господарських операцій з придбання в спірних періодах у ТОВ "Радіалгруп" бітуму нафтового дорожнього в'язкого БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001, ТОВ "Крембітпостач" віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 665772,19 грн.

Розрахунки з ТОВ "Радіалгруп" за придбані товари проведено позивачем в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується у акті перевірки від 12 серпня 2013 року№1046/16-03-22-02-12/34987494. Станом на 31 грудня 2012 року кредиторська заборгованість по взаємовідносинах з ТОВ "Радіалгруп" склала 0 грн.

Придбані ТОВ "Крембітпостач" у ТОВ "Радіалгруп" товарно-матеріальні цінності транспортувались за рахунок позивача шляхом залучення останнім до транспортування суб'єктів господарювання-перевізників ТОВ "ТОП-Трансбуд", ТОВ "Сінтайл" та ПП "Партнер-транс", на підтвердження чого в матеріалах справи наявні: товарно-транспортні накладні; договір №16 на виконання транспортних послуг, укладений 15 квітня 2011 року між ТОВ "Крембітпостач" та ТОВ "ТОП-Трансбуд"; договір №36 про надання транспортних послуг, укладений 01 серпня 2012 року між ТОВ "Крембітпостач" та ТОВ "Сінтайл"; договір №1/11-тр про надання транспортних послуг, укладений 01 лютого 2011 року між ТОВ "Крембітпостач" та ПП "Партнер-транс"; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); банківські виписки, що підтверджують сплату позивачем вартості транспортних послуг на користь ТОВ "ТОП-Трансбуд", ТОВ "Сінтайл" та ПП "Партнер-транс".

До товарно-транспортних накладних додані також, видані ПАТ "Укртатнафта", квитанції важення з визначенням часу відвантаження, найменування покупця, транспортного засобу та ваги паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до положень підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами.

Доводи відповідача стосовно невідповідності форми товарно-транспортних накладних щодо транспортування бітуму нафтового дорожнього в'язкого БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001 по спірним господарським операціям формі товарно-транспортної накладної для перевезення нафтопродуктів відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки підзаконним нормативно-правовим актом, на який посилається відповідач не врегульовано порядок відпуску та перевезення бітуму дорожнього БНД 60/90, відповідальність за належне перевезення вказаного товару несе перевізник, який зобов'язаний отримати у компетентних органах дозвіл на перевезення небезпечного вантажу, крім того позивачем не порушувався порядок перевезення товару, оскільки він не здійснював його перевезення. При цьому товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

Поруч з цим, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються лише на даних актів перевірок щодо спірних контрагентів, а також їх контрагентів по ланцюгу постачання, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Оскільки позивачем доведено дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів - для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, відтак суди дійшли правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду