Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2018 року у справі №808/8235/15
Постанова КАС ВП від 10.04.2024 року у справі №808/8235/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року

Київ

справа №808/8235/15

адміністративне провадження №К/9901/19479/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі судді Прокопчук Т.С. від 19 травня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Вважаючи вказану постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального й процесуального права, відповідач 03 березня 2016 року подав апеляційну скаргу з вимогою про її скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову, одночасно заявивши й клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, обґрунтоване тим, що повний текст судового рішення податковим органом отримано лише 29 лютого 2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року апеляційна скарга залишалась без руху, оскільки, зокрема, була подана поза межами строку апеляційного оскарження, а підстави, вказані для його поновлення, визнані судом неповажними, в зв'язку з тим, що твердження відповідача про отримання повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції 29 лютого 2016 року не підтверджено доказами. При цьому, відповідачеві надано тридцятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення її недоліків (зазначення інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження).

Копію ухвали відповідачем отримано 11 квітня 2016 року.

В межах наданого для усунення недоліків апеляційної скарги строку відповідачем надіслано до суду пояснення, в яких останній зазначав, що оскільки копія постанови суду першої інстанції отримана його представником 29 лютого 2016 року в канцелярії суду, то докази в підтвердження цієї дати мають міститись в матеріалах справи й він позбавлений можливості їх представити.

Ухвалою від 19 травня 2016 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки прийшов до висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначав, що факт отримання повного тексту постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року представником відповідача лише 29 лютого 2016 року підтверджується витягом із журналу видачі копій судових рішень суду, а тому десятиденний строк його апеляційного оскарження пропущено не було й, відповідно, підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відсутні.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали; далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Так, частиною 1 статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.

Згідно із абзацом 1 частини 4 статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо ж заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (абзац 2 частини 4 статті 189 КАС України).

Матеріали справи свідчать, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року ухвалена останнім у відкритому судовому засіданні із застосуванням частини 3 статті 160 КАС України, а тому строк її апеляційного оскарження становить десять днів з дня отримання особою (в даному випадку відповідачем) її копії.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 19 травня 2016 року про відмову у відкритті апеляційного провадження та констатуючи факт пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що рішення суду першої інстанції прийнято 20 січня 2016 року і представник відповідача був присутній в судовому засіданні, а тому, за відсутності в матеріалах справи доказів отримання копії повного тексту рішення, подання апеляційної скарги 03 березня 2016 року свідчить про пропуск строку апеляційного оскарження судового рішення.

Втім, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, розписки про отримання рішення (т.6, а.с.18), листа суду вих. №808/8235/15/5933/16 від 04 липня 2016 року (т.6, а.с.24) та витягу з журналу видачі копій судових рішень (т.6, а.с.37), повний текст постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року отримано представником відповідача 29 лютого 2016 року, що, у свою чергу, враховуючи дату подання апеляційної скарги (03 березня 2016 року), свідчить про дотримання ним встановленого статтею 186 КАС України строку апеляційного оскарження та, як наслідок, свідчить про помилковість висновку апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко