Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.08.2020 року у справі №340/998/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2020 року

Київ

справа №340/998/20

адміністративне провадження №К/9901/19732/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М. М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М. Б., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №340/998/20 за позовом Малого приватного підприємства "Маяк" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Малого приватного підприємства "Маяк" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року (головуючий суддя - Юрко І. В., судді: Чабаненко С. В., Чумак С. Ю.),-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з указаним рішенням, 8 липня 2020 року Мале приватне підприємство "Маяк" (далі - МПП "Маяк", позивач) подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав, визначених частиною 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Такий висновок апеляційного суду вмотивовано тим, що скаржник до апеляційної скарги не долучив жодних документів, які б підтверджували, що Тучкова Т. Є., яка підписала скаргу, є директором МПП "Маяк".

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення апеляційної скарги та направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Скаржник вважає хибним висновок апеляційного суду про необхідність долучення до апеляційної скарги документів, які б підтверджували повноваження директора МПП "Маяк" Тучкової Т. Є. На переконання позивача, вимоги статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи, тому вимога про необхідність долучення до апеляційної скарги документів, які б підтверджували повноваження відповідного керівника юридичної особи є протиправною. Скаржник вважає повернення заяв (скарг) проявом надмірного формалізму з боку суду у разі наявності у останнього процесуальної можливості пересвідчитись у повноваженнях особи, яка підписала таку скаргу.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 4 серпня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування статей 55, 59, 298 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Стаття 59 КАС України висуває вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що юридичні особи, суб'єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Водночас, дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми статті 59 КАС України також не вимагають додавання до апеляційної скарги документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника у випадку самопредставництва юридичної особи. Таким чином, керівник юридичної особи має право реалізовувати процесуальні права сторони без подання документів, що засвідчують його повноваження.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19 червня 2019 року (справа № 620/3827/18), від 31 січня 2020 року (справа №620/1491/19), від 27 лютого 2020 року (справа №826/19448/16), від 13 серпня 2020 року (справа №826/2850/17) тощо.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу від імені МПП "Маяк" було підписано та подано до Третього апеляційного адміністративного суду директором Тучковою Т. Є. та скріплено печаткою цього підприємства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд, помилково застосував приписи статті 59 КАС України та дійшов помилкового висновку про необхідність підтвердження повноважень директора МПП "Маяк".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 грудня 2019 року (справа №826/5500/18) також вказала на те, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині 1 статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Слід зазначити, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за запитом за кодом ЄДРПОУ 23690800 саме ОСОБА_1 є керівником МПП "Маяк".

Верховний Суд також вважає за необхідне вказати, що суд апеляційної інстанції у силу пункту 2 частини 1 статті 305 КАС України наділений повноваженням закрити апеляційне провадження у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Маяк" задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року про повернення апеляційної скарги у справі №340/998/20 скасувати.

Справу №340/998/20 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. М. Гімон М. Б. Гусак В. П. Юрченко