Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.09.2018 року у справі №161/1015/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2018 року

Київ

справа № 161/1015/17

провадження № К/9901/32314/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, за касаційною ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області у складі судді Олексюка А.В. від 28 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Хобора Р.Б., Попка Я.С., Сеника Р.П. від 13 червня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, в якому просила:

- визнати неправомірною відмову Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у проведенні перерахунку їй пенсії по втраті годувальника, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;

- зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок пенсії, виходячи із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Рівненської області від 16 травня 2016 року № 18-337 вих.16 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 60 відсотків від чинної заробітної плати без обмежень граничного розміру пенсії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набув чинності 15 липня 2016 року, визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність з дня набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а саме, з 15 липня 2015 року.

Отже, на час підвищення посадових окладів працівникам прокуратури постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (набрала чинності з 1 грудня 2015 року) та на час звернення позивачки до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі частини 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.

Закон Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Відповідно до частини 20 статті 86 цього Закону, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, висновок позивачки про те, що порядок пенсійного забезпечення визначається у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, є необґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалити нову постанову якою задовольнити її позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Рівненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області з 17 травня 2006 року та починаючи з 17 січня 2015 року їй призначено пенсію по втраті годувальника у розмірі 60 відсотків заробітної плати годувальника згідно Закону України «Про прокуратуру».

20 травня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника, призначеної відповідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, є необґрунтованим, виходячи з розміру 60 відсотків від суми чинної щомісячної заробітної плати на посаді заступника прокурора Рівненської області, надавши відповідну довідку прокуратури Рівненської області від 16травня 2016 року № 18-337вих-16 про середній місячний заробіток за посадою, яку займав її чоловік перед оформленням пенсії.

Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області листом від 23 травня 2016 року № 364/20 ОСОБА_2 було повідомлено про відмову у перерахунку пенсії, оскільки відсутні правові підстави для проведення такого перерахунку.

6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду.

ДОВОВДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що звуження змісту та обсягу прав на пенсійне забезпечення шляхом прийняття нових законів або шляхом внесення змін до чинних законів, відповідно до вимог статті 22 Конституції України, не допускається. При перерахунку пенсії працівникам прокуратури, має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

8. Рівненським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

10. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII. Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачці призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 13 цієї статті).

11. Відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII, у редакції на час призначення позивачу пенсії, передбачено, що членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного)заробітку на одного члена сім'ї, 80 відсотків - на двох і більше членів сім'ї.

12. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII (крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частини 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

13. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. З набранням з 1 січня 2015 року чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

15. На час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з прийняттям якої позивачка пов'язує виникнення у неї права на перерахунок пенсії, а також на час її звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

17. На час звернення позивачки до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

18. Враховуючи наведене, з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

19. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 541/2693/16-а.

20. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

22. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачці перерахунку пенсії, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII.

23. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М.І. Гриців