Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.02.2018 року у справі №823/1086/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 лютого 2019 року

справа №823/1086/16

адміністративне провадження №К/9901/25816/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у складі судді Бабич А.М.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у складі колегії суддів Кобаля М.І., Епель О.В., Карпушової О.В.

у справі №823/1086/16

за позовом Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування рішень про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

10 серпня 2016 року Приватне підприємство «Торговий Дім Поляков» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 03 серпня 2016 року № 0000704104 про застосування штрафу на загальну суму 190 390 грн 67 коп. за затримку строків реєстрації податкових накладних, з мотивів безпідставності його прийняття.

23 серпня 2016 року постановою Черкаського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, у задоволені позову Підприємства відмовлено з огляду на те, що реєстрація податкових накладних за травень 2016 року на загальну суму ПДВ 1 903 906,76 грн. відбувалася з порушенням встановленого законом 15-денного терміну їх реєстрації, що підтверджується Додатком 1 до акта камеральної перевірки від 19 липня 2016 року.

10 листопада 2016 року позивачем подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій Підприємство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

17 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства та витребувано справу № 823/1086/16 із суду першої інстанції, яка фактично витребувана не була.

20 лютого 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/25816/18 передані до Верховного Суду.

22 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги прийнято до провадження та витребувано з Черкаського окружного адміністративного суду справу № 823/1086/16.

01 березня 2018 року справа № 823/1086/16 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, починаючи з 10 грудня 2002 року зареєстроване як юридична особа та відповідно до свідоцтва серії НБ №383252 з 19 грудня 2002 року є платником податку на додану вартість.

У липні 2016 року посадовими особами податкового органу проведено камеральну перевірку платника податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень 2016 року, за результатами якої складено акт від 19 липня 2016 року №937/28-10-41-04/32268131 (далі - акт перевірки), висновками якого встановлено недотримання Підприємством строків реєстрації податкових накладних за травень 2016 року (затримка до 15 календарних днів) на загальну суму ПДВ - 1 903 906 грн 76 коп.

03 серпня 2016 року посадовою особою податкового органу на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1 903 906 грн 76 коп. прийняте податкове повідомлення-рішення, яким до Підприємства застосовано штраф у розмірі 190 390 грн 67 коп.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Судами попередніх інстанцій установлено, що на момент подання податкових накладних позивач мав чинний договір про визнання електронних документів. Надіслані 18 травня 2016 року позивачем електронним засобом зв'язку податкові накладні не були прийняті податковим органом, про що свідчать додані до матеріалів судової справи квитанції №1 щодо неприйняття звітів та не заперечується сторонами, у подальшому податкові накладні зареєстровані 27 травня 2016 року. Відтак реєстрація Підприємством податкових накладних за травень 2016 року на загальну суму податку на додану вартість 1 903 906 грн 76 коп. відбулася з порушенням встановленого 15-денного терміну їх реєстрації.

Форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307). Положеннями цих нормативних правових актів визначено вимоги до змісту та форми податкових накладних, до кожної із граф та розділів.

Згідно з пунктом дев'ятим Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, причинами відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є, серед іншого, наявність помилок під час заповнення податкової накладної та порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при відмові у реєстрації податкових накладних 18 травня 2016 року Підприємству роз'яснено право звернутись до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки у реєстрації. Як встановлено судом апеляційної інстанції, у період з моменту не здійснення реєстрації (18 травня 2016 року) до моменту повторного направлення податкових накладних (27 травня 2016 року) позивач для з'ясування причин відмови до податкового органу не звертався, дії (бездіяльність) відповідача щодо неприйняття звітності не оскаржувалися.

Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про наявність податкового правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних у в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Аргументація касаційної скарги Підприємства зводиться виключно до непогодження з оцінкою судів попередніх інстанцій встановлених обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, платником податків не зазначено.

Жодних доводів щодо порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийняте спірне податкове повідомлення-рішення або неправильного застосування їх судами, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, позивачем у касаційній скарзі не наведено.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков» залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі №823/1086/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер