Ухвала КАС ВП від 17.12.2018 року у справі №804/5226/16

Друк

Пошук

197

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.12.2018 року у справі №804/5226/16

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №804/5226/16

адміністративне провадження №К/9901/39749/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2017 (суддя - Панченко О.М.) у справі №804/5226/16 за адміністративним позовом Комунального підприємства культури «Центральний міський дитячий парк Лазаря Глоби» Управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових консультацій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство культури «Центральний міський дитячий парк Лазаря Глоби» Управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просило суд:

визнати недійсними та скасувати податкові консультації Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, викладені у листах від 06.04.2016 №2039/10/04-36-12-01-17 та від 01.07.2016 №3699/10/04-36-12-01-16;

зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 адміністративний позов задоволено частково. Визнано недійсною індивідуальну податкову консультацію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, викладену у листі від 06.04.2016 №2039/10/04-36-12-01-17. Постановлено зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Вказана постанова оскаржена відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (ненадання документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом) та встановлено заявнику строк для усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Цією ж ухвалою здійснено розрахунок суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у справі №804/5226/16 у відповідності до вимог Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення із апеляційною скаргою), а саме: 3031,60грн. (1378,00грн. х дві вимоги немайнового характеру х 110%).

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якого додано платіжне доручення №2192 від 21.12.2016 про сплату судового збору в сумі 1515,80грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2017 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 у справі №804/5226/16 повернуто заявнику у зв'язку з недоплатою судового збору в розмірі 1515,80грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2017 у справі №804/5226/16 та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2017 у справі №804/5226/16.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2018 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №804/5226/16, визнано за можливе проведення касаційного розгляду даної справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 18.12.2018.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, підпункту 2 пункту 3 статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення із апеляційною скаргою).

Зокрема, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вказує на незаконність рішення суду апеляційної інстанції, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для повернення апеляційної скарги заяви заявнику. При цьому відповідач зазначає, про помилковість розрахунку суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у даній справі.

Комунальне підприємство культури «Центральний міський дитячий парк Лазаря Глоби» Управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради не скористалося своїм правом та не надало заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а саме: суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Як вбачається з ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 про залишення апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області без руху, недоліком апеляційної скарги є те, що позивачем було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, проте судовий збір при поданні відповідачем апеляційної скарги останнім було сплачено лише за одну позовну вимогу, що підтверджується платіжним дорученням №2192 від 21.12.2016.

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 3031,60грн., тоді як на усунення недоліків апеляційної скарги Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області надано платіжне доручення, яке підтверджує сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом, а саме 1515,80грн.

Верховний Суд вважає зазначений висновок суду апеляційної інстанцій передчасним, з огляду на наступне.

Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них.

Системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Зі змісту позовних вимог Комунального підприємства культури «Центральний міський дитячий парк Лазаря Глоби» Управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку і було сплачено судовий збір, а не дві, як зазначив суд апеляційної інстанції, оскільки вимога про визнання недійсними та скасування податкових консультацій податкового органу, викладених у листах, є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права.

Проте, неправильно визначивши кількість позовних вимог та розмір судового збору, який підлягає сплаті, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, і як наслідок повернення апеляційної скарги заявнику.

За таких обставин, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановивши ухвалу від 03.03.2017 про повернення апеляційної скарги Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -