Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2018 року

Київ

справа №450/576/17

адміністративне провадження №К/9901/43422/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Добош Н.Б. від 26.04.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 в складі колегії суддів: Гінди О.М., Качмара В.Я., Іщук Л.П. у справі №450/576/17 за позовом ОСОБА_2 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про зобов"язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В лютому 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, уточнивши який, просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (правонаступник - Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова) зарахувати стаж його роботи на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду в період з квітня 2008 року по вересень 2016 року до стажу державної служби та обчислювати його пенсію, виходячи з доходів, отриманих на посаді голови суду, починаючи з 27.09.2016 року.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, позов задоволено. Зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (далі - Галицьке ОУПФУ) зарахувати позивачу стаж роботи на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду в період з квітня 2008 року по вересень 2016 року до стажу державної служби. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 із врахуванням доходів, отриманих ним на посаді голови Львівського окружного адміністративного суду, починаючи з 27.09.2016 року.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що посади суддів не відносяться до відповідних категорій посад державних службовців, а Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № 889-VIII) не поширює свою дію на суддів. Крім того, суди помилково посилались на Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 року, який втратив чинність з 01.05.2016 року. Також зазначає, що суди не врахували, що позивачем не подавалась довідка встановленого зразка для перерахунку пенсії.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач з 09.04.2008 року по 23.09.2016 обіймав посаду судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду.

З 09.06.2011 року позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

27 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області із заявою про призначення пенсії державного службовця.

Відповідач призначив позивачу з 27.09.2016 року пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу, який дає право на призначення вказаної пенсії роботу: у відділі юстиції Волинського облвиконкому з 03.08.1982 по 23.01.1987; у відділі юстиції Дніпропетровського облвиконкому з 21.07.1987 по 24.07.1989; в управлінні юстиції Львівського обвиконкому з 25.07.1989 по 19.05.1992; в управлінні юстиції Львівської обласної державної адміністрації з 20.05.1992 по 10.05.1993; в управлінні юстиції Львівської області Міністерства юстиції України з 15.11.1994 по 10.04.2000; у Волинському обласному управлінні юстиції з 25.04.2001 по 06.12.2001; у Територіальному управлінні державної судової адміністрації в Львівській області з 26.11.2002 по 08.04.2008. Період роботи позивача на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду в період з квітня 2008 року по вересень 2016 року до стажу державної служби відповідачем не зараховано. Розрахунок пенсії позивача проведено на підставі поданої ним заяви від 27.09.2016 року та довідки №986 від 24.10.2016 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Львівській області.

В лютому 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначив про необхідність врахування при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", стажу його роботи на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду в період з квітня 2008 року по вересень 2016 року. До заяви позивач додав роз'яснення, надані Національним агенством України з питань державної служби.

Відповідач листом № 1105/03-31 від 03.02.2017 року повідомив позивача про призначення йому пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", без урахування стажу його роботи на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду в період з квітня 2008 року по вересень 2016 року. Зазначено, що пенсія позивачу призначена на підставі поданої ним заяви від 27.09.2016 року та довідки №986 від 24.10.2016 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Львівській області.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, не зарахувавши при призначенні позивачу пенсії державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", періоду роботи ОСОБА_2 з квітня 2008 року по вересень 2016 року на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком судів з огляду на таке.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Статтею 46 Закону № 889-VII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах суддів.

Судами встановлено та підтверджується копією трудової книжки, що ОСОБА_2 з 09.04.2008 року по 26.09.2016 року перебував на посаді судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (далі - Порядок № 283)

Відповідно до п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Отже, період роботи позивача на посадах судді, заступника голови та голови Львівського окружного адміністративного суду в період з 09.04.2008 року по 26.09.2016 року зараховується до стажу державної служби, у зв'язку із чим відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до стажу державної служби є протиправною.

Разом з тим, задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача із урахуванням доходів отриманих останнім на посаді голови Львівського окружного адміністративного суду, починаючи з 27.09.2016 року, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач здійснюючи розрахунок розміру пенсії позивача порушив його право на отримання пенсії у належному розмірі.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком судів попередніх інстанцій, вважає його передчасним та таким, що зроблений з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Згідно ст. 11 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Проте, суди попередніх інстанцій зазначених вимог закону не врахували, як і не з'ясували усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, зобов'язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача із урахуванням доходів, отриманих останнім на посаді голови Львівського окружного адміністративного суду, починаючи з 27.09.2016 року, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не перевірили, чи звертався позивач до відповідача в установленому порядку із заявою про такий перерахунок, якщо звертався, то чи розглянута його заява і які наслідки її розгляду, оскільки матеріали справи містять лише докази призначення позивачу пенсії на підставі поданої ним заяви від 27.09.2016 року та довідки №986 від 24.10.2016 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Львівській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, враховуючи викладене, а також те, що суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача із урахуванням доходів, отриманих останнім на посаді голови Львівського окружного адміністративного суду, починаючи з 27.09.2016 року, підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова задовольнити частково.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року скасувати в частині зобов'язання Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова здійснити перерахунок пенсії державного службовця із врахуванням доходів, отриманих ОСОБА_2 на посаді голови Львівського окружного адміністративного суду, починаючи з 27.09.2016 року. Справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду