Історія справи
Ухвала КАС ВП від 19.07.2018 року у справі №826/14321/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2018 року
Київ
справа №826/14321/16
адміністративне провадження №К/9901/11752/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2016 у складі судді Кобилянського К.М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 у складі колегії суддів: Коротких А.Ю. (головуючого), Ганечко О.М., Літвіної Н.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання частково незаконним нормативного акту,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним п. 25 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1324.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2016, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 позовну заву залишено без розгляду на підставі пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017).
Позивач оскаржив в касаційному порядку вказані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, просить їх скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Аргументами на обгрунтування вимог скарги зазначає, що судами неправильно застосовано норми процесуального права, а саме - статті 99, 100, 155 КАС України.
Учасники справи не надали суду та не заявляли клопотань про розгляд касаційної скарги за їх участю.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до таких висновків.
Згідно з частиною 1, 2 статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у вересні 2016 позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання незаконним п. 25 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1324. Зазначена постанова була офіційно опублікована в газеті «Урядовий кур'єр», 2009, 12, 17.12.2009 №235 та у Офіційному віснику України, 2009, №6 (21.12.2009). При цьому, жодних обгрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 99 КАС України, позивач не зазначив. Тому, з урахуванням приписів пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України, суд першої інстанцій, з висновками якого погодився апеляційний суд, вірно встановив, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
З огляду на зазначене, аргументи позивача про неправильно застосовані судами попередніх інстанцій норми процесуального права відхиляються.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, касаційна скарга представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання частково незаконним нормативного акту - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання частково незаконним нормативного акту - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
В.М. Бевзенко
Н.А. Данилевич ,
Судді Верховного Суду