Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2018 року

м. Київ

справа №807/985/17

адміністративне провадження №К/9901/49961/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу прокуратури Закарпатської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018р. (судді - Большакова О.О., Глушко І.В., Макарик В.Я.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

У серпні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 18.07.2011р. №01-05/106 управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації в частині затвердження у складі Переліку пам?яток архітектури та містобудування місцевого значення, які беруться під охорону держави, згідно з додатком 1, житлового будинку в АДРЕСА_1.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2017р., з врахуванням ухвали цього суду від 27.12.2017р. про виправлення описки в постанові суду, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації "Про взяття під охорону держави пам'яток культурної спадщини в Закарпатській області" від 18 липня 2011 року № 01-05/106 частково - в частині затвердження у Переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення, які беруться під охорону держави, згідно з додатком 1, житлового будинку в АДРЕСА_1 (пункт 68 Додатку 1).

З постановою суду першої інстанції не погодилась прокуратура Закарпатської області, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018р. визнано неповажними причини пропуску прокуратурою Закарпатської області строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надіслання на адресу суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведеням поважних підстав його пропуску.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Прокуратура Закарпатської області не погодилась з ухвалою апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, звернулась з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018р. а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що прокуратура участі у розгляді справи в суді першої інстанції не приймала, а рішення про вступ у вказану справу шляхом внесення апеляційної скарги прокурором прийнято за результатами ознайомлення з матеріалами даної адміністративної справи з метою захисту інтересів держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації та управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації, які захист інтересів держави у цій справі належним чином не здійснюють, що полягає у незабезпеченні участі у розгляді справи та не оскарженні судового рішення в апеляційному порядку.

Крім того посилалась на те, що постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційним судом безпідставно не надано оцінки доводам заяви від 29.03.2018р. про поновлення строку на апеляційне оскарження, надіслану на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Частиною 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) встановлено процесуальний строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції; відповідно до вказаної норми апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України (в редакції з 15.12.2017р., чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дні вручення ухвали особи має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, особа, у разі непогодження із ухваленим судовим рішенням, може скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку у разі його пропуску з поважних причин.

Залишаючи апеляційну скаргу прокуратури без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що таку подано з пропуском встановленого законом процесуального строку, причини вказані заявником є неповажними, а тому відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для звернення до суду з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для його поновлення.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заявником отримано 16.03.2018р.

29.03.2018р. на виконання ухвали апеляційного суду від 05.03.2018р. про залишення апеляційної скарги без руху заявником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарженя з додатковим обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заявником отримано 16.03.2018р., а заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження подано до суду 29.03.2018р., тобто з пропуском передбаченого частиною 3 статті 298 КАС України та встановленого судом десятиденного строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв'язку з чим прийшов до висновку що у строк встановлений судом, недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто, що відповідно до пункту 4 частини 1 статт 299 є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що апеляційну скаргу подано заявником з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження, у строк встановлений судом недоліки заявником не усунуто, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що на час постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження недоліки апеляційної скарги було усунуто і відповідна заява перебувала в суді апеляційної інстанції є безпідставними і висновки апеляційного суду не спростовує, оскільки недоліки апеляційної скарги усунуто після закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків, причини невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк скаржником не зазначено і клопотання про його продовження не надано.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відтак, з метою виконання процесуального обов'язку щодо усунення недоліків апеляційної скарги прокуратура повинна була вчинити усі можливі та залежні від неї дії щодо дотримання встановленого судом строку виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Додана до заяви від 29.03.2018р. про поновлення строку на апеляційне оскарження копія супровідного листа суду апеляційної інстанції з проставленим штампом вхідної кореспонденції, на якому вказано дату - 19.03.2018р., також не свідчить про дотримання заявником строку виконання ухвали суду від 05.03.2018р., оскільки проставлення вказаного штампу є односторонньою дією органу прокуратури, а тому не може бути належним доказом дотримання процесуального строку.

В свою чергу належним доказом отримання прокуратурою копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого таку ухвалу заявником отримано 16.03.2018р., а тому саме від цієї дати слід рахувати встановлений судом десятиденний строк її виконання.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції норми процесуального права, які б могли призвести до скасування рішення, порушені не були.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу прокуратури Закарпатської області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук