ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року

Київ

справа №686/11444/17

адміністративне провадження №К/9901/21560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М. розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Продана Б.Г. від 12 вересня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Курка О.П., суддів: Драчук Т.О., Совгири Д.І. від 14 листопада 2017 року у справі № 686/11444/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ.

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (далі також - відповідач, УПФУ у м. Хмельницькому), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження;

- зобовязати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі також - Закон № 796-XII), провівши її обчислення та виплату, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в період з 04 травня 1986 року по 05 травня 1986 року в сумі 243,47 крб з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, починаючи з 01 січня 2012 року.

2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2017 року позов задоволено повністю.

3. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача щодо призначення пенсії позивачу відповідно до Закону № 796-XII. Зобов`язано відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до Закону № 796-XII, провівши ії обчислення та виплату, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в період з 04 по 05 травня 1986 року в сумі 243,47 крб, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, починаючи з 01 червня 2017 року. Позовні вимоги в частині нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів, починаючи з 01 січня 2012 року по 31 травня 2017 року - залишено без розгляду.

5. Приймаючи таке судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки у відповідності до ст. 100 КАС України позовні вимоги в частині нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів, починаючи з 01 січня 2012 року по 31 травня 2017 року, підлягають залишенню без розгляду. А оскільки позивач звернувся до пенсійного органу 30 травня 2017 року, то позовні вимоги про зобовязання відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до Закону № 796-XII, провівши ії обчислення та виплату, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в період з 04 по 05 травня 1986 року в сумі 243,47 крб з нарахуванням компенсації втрати частини доходів підлягають задоволенню з 01 червня 2017 року.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2017 року УПФУ у м. Хмельницькому звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

7. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Зазначає, що перерахунок пенсії позивачу проведено не було, оскільки згідно з довідкою від 20 серпня 2003 року № 44 заробітна плата за період з 04 травня 1986 року по 05 травня 1986 року була нарахована і виплачена згідно з наказом ТОВ «Хмельницькагробуд» від 24 березня 2003 року № 9-К в грошовій одиниці, яка перебувала в обігу на той час в Україні, тобто в гривнях, а не в карбованцях.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

8. Касаційну скаргу подано до суду 06 грудня 2017 року.

9. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому у даній справі.

10. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС України справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2020 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1-ої категорії, що підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 18 лютого 2003 року серія НОМЕР_1 .

15. Позивач є особою з інвалідістю ІІІ групи за захворюванням, пов`язаним із виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довічно, про що свідчить довідка МСЕК від 06 лютого 2003 року серії МСЕК № 298887.

16. З 13 грудня 2012 року позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Хмельницькому та отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

17. В січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо переведення на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно з Законом № 796-XII з врахуванням заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження 4-5 травня 1986 року в сумі 243,47 крб.

18. ТОВ "Хмельницькагробуд" видано Наказ № 9-К від 24 березня 2003 року "Про перерахування заробітної плати" щодо проведення перерахунку заробітної плати за період виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження з 4 травня по 5 травня 1986 року колишньому головному інженеру Хмельницького облагробуду ОСОБА_1 . Перерахунок здійснено згідно з обліком відпрацьованого часу в зоні відчуження. При проведенні обрахунку використано алгоритм нарахування заробітної плати, який застосовувався у 1986 році, виходячи із посадового окладу, який позивач отримував саме у 1986 році (350,00 карбованців).

19. Позивач за період з 04.05.1986 по 05.05.1986 одержав заробітну плату в сумі 243,47 крб.

20. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Хмельницькому щодо надання інформації про порядок обчислення його пенсії.

21. Відповідач листом від 01 червня 2017 року № 244/п-12 повідомив ОСОБА_1 , що зазначена заробітна плата не врахована для обчислення розміру його пенсії, оскільки згідно з довідкою від 20 серпня 2003 року № 44 заробітна плата за період 4-5 травня 1986 року була нарахована і виплачена згідно з наказом ТОВ «Хмельницькагробуд» від 24 березня 2003 року № 9-К в грошовій одиниці, яка перебувала в обігу на той час в Україні, тобто в гривнях, а не в карбованцях.

22. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та незаконними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

24. Згідно зі ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв`язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

25. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

26. Згідно з п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, (далі також - Порядок № 1210) цей порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

27. Відповідно до підп. 4 п. 3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

28. Частиною 4 ст. 15 Закону України Закону № 796-XII передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями.

29. Згідно з листом Міністерства праці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29 жовтня 1992 року № 09-3751 у разі, коли підприємством, установою, організацією було неправильно проведено оплату праці осіб, які в період 1986-1990 року брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в даний час підприємство, установа, організація повинні провести перерахунок заробітної плати згідно з чинним законодавством. Нарахована чи донарахована в даний час заробітна плата не індексується і не виплачується, враховується тільки для розрахунку пенсії.

30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з довідкою ТОВ «Хмельницькагробуд» від 20 серпня 2003 року № 44 ОСОБА_1 займав посаду головного інженера Хмельницького облагробуду та з 04 по 05 травня 1986 року перебував у м. Чорнобиль. За період з 04 по 05 травня 1986 року йому була нарахована і виплачена заробітна плата згідно з наказом від 24 березня 2003 року № 9-К.

31. Однак така не була врахована для обчислення розміру пенсії позивача відповідачем виключно з огляду на те, що була нарахованою та виплаченою в грошовій одиниці, яка на той час перебувала в обігу в Україні, тобто в гривнях, а не у карбованцях.

32. Відповідно до наказу від 24 березня 2003 року № 9-К «Про перерахування заробітної плати» ТОВ «Хмельницькагробуд» проведено перерахунок заробітної плати за період виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження з 04 травня по 05 травня 1986 року колишньому головному інженеру Хмельницького облагробуду ОСОБА_1 згідно з обліком його відпрацьованого часу в зоні відчуження. При проведенні обрахунку використано алгоритм нарахування заробітної плати, який застосовувався у 1986 році, виходячи із посадового окладу, який позивач отримував саме у 1986 році (350,00 карбованців).

33. Позивач за період з 04.05.1986 по 05.05.1986 одержав заробітну плату в сумі 243,47 крб.

34. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправною відмови відповідача щодо призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону № 796-XII та необхідності зобов`язання пенсійного органу призначити пенсію позивачу, провівши ії обчислення та виплату, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в період з 04 по 05 травня 1986 року в сумі 243,47 крб з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, починаючи з 01.06.2017.

35. Колегія суддів зауважує, що здійснює перегляд судових рішень у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Разом із тим, касаційна скарга не містить будь-яких доводів щодо неправильності вищенаведеного висновку суду апеляційної інстанції або ж щодо помилкового застосування судами у даній частині норм матеріального або процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судами попередніх інстанцій вже була надана оцінка.

36. Верховний Суд наголошує, що до його повноважень не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

37. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

38. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

39. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

40. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

41. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

42. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що у оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли б призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

43. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року - без змін.

44. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: Я. О. Берназюк

В.М. Шарапа