Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

17 квітня 2018 року

справа №820/760/17

адміністративне провадження №К/9901/934/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у складі судді Спірідонова М.О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі суддів Пьянової Я.В., Зеленського В.В., Чалого І.С. від 3 серпня 2017 року у справі №820/760/17 за позовом Приватного підприємства «Технобазіс» до Головного управління Державної фіскальної службі у Харківський області про скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

26 лютого 2017 року Приватне підприємство «Технобізнеч» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної службі у Харківський області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання неправомірними дій податкового органу щодо винесення та скасування податкових повідомлень - рішень від 02 лютого 2017 року №0000051407, яким Підприємству як платнику податків зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2016 року на 459 910 грн та № 0000061407, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням на суму 2 199 115 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 549 778 грн 75 коп., з мотивів протиправності та безпідставності їх прийняття.

14 червня 2017 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року, адміністративний позов Підприємства задоволений частково, скасовані податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2017року №0000051407 та №0000061407, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив що спірні господарські операції позивача з його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Стронекс - плюс» в період травня - липня 2016 року підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст, відображенні в обліку, мали реальний характер, пов'язані з його господарською діяльністю, спричинили зміни в структурі його активів.

Відсутність податкового правопорушення Підприємства за висновками судів попередніх інстанцій обумовила безпідставність визначення податковим органом грошового зобов'язання, зменшення від'ємного значення та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

19 грудня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, податковий орган просить скасувати в частині задоволення позовних вимог постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року по справі № 820/760/17 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідач викладає обставини справи тотожні наведеним в акті перевірки, запереченнях на позов та апеляційну скаргу, просить Верховний Суд здійснити їх переоцінку, не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій здійсненої за результатами оцінки доказів, наводить текст статей 1 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також положення статті 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, при цьому не доводить жодного аргументу у чому полягає порушення застосування судами попередніх інстанцій наведених норм матеріального права.

Заявник касаційної скарги посилається також на те, що позивач та його контрагент фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення 12 січня 2016 року та на постанову Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року № 826/15034/14, якою оцінюючи докази у справі зазначено про те, що господарські операції фіктивних підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

25 січня 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги викладених в ухвалі від 26 грудня 2017 року, ухвалою Верховного Суду відкрите касаційне провадження за скаргою податкового органу та витребувано справу № 820/760/17 з Харківського окружного адміністративного суду.

08 лютого 2018 року справа № 820/760/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

Позивачем відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не наданий, що не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розгляд справи здійснюється в порядку попереднього розгляду справи відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства, з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення, нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Стронекс-плюс", що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 травня 2016 р оку по 31 липня 2016 року, за результатами якої складено акт від 06 січня 2017 року №17/20-40-14-07-07/38630430. На підставі акту перевірки керівником податкового органу 02 лютого 2017 року прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення № 0000051407 прийняте згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2016 року на 459910 грн. за липень 2016 року, за порушення абзацу «а» пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням №0000061407 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 199 115 грн за порушення положень абзацу «а» пункту 198.1, пункту 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 549778 грн. 75 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.

Крім того, судами попередніх інстанцій установлено, що між позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стронекс-плюс» як постачальником укладались договори поставки, на виконання яких впродовж травня - липня 2016 року здійснені господарські операції. Кожна господарська операція з придбання товару Підприємством, його отримання, постачання, транспортування, оплати та його подальшого продажу, отримання коштів за проданий товар ретельно встановлені та дослідженні судами попередніх інстанцій. Зазначені обставини відображенні актом перевірки податкового органу.

Реальність господарських операцій по договору поставки №1005-16 від 10 травня 2016 року укладеного між сторонами, підтверджена рішення Господарського суду Харківської області від 21 лютого 2017 року по справі №922/375/17, з огляду на що є наявними підстави звільнення від доказування в розумінні частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій про доведеність позивачем реальності здійснення господарських операцій за наслідками яких податок на додану вартість включений до податкового кредиту звітних податкових періодів травня, червня, липня 2016 року та про недоведеність складу податкового правопорушення покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд вважає, що переоцінка встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи за касаційною скаргою податкового органу є неможливою з огляду на межі касаційного перегляду передбачені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що позивач та його контрагент фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення 12 січня 2016 року є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання податкового органу на правові позиції викладені в постанові Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року у справі № 826/15034/14, якою оцінюючи докази у справі зазначено про те, що господарські операції фіктивних підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, є неприйнятним з огляду на те, що в межах спірних відносин факт визнання Підприємства фіктивним відсутнє.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Харківської податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року у справі №820/760/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер