Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №817/189/16

адміністративне провадження №К/9901/27539/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, контролюючий орган)про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки митні органи, прийнявши митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України, то в подальшому контролюючі органи не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за винятком випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема зазначення у митній декларації недостовірних відомостей. Факту здійснення таких дій позивачем контролюючим органом не встановлено, тому позивач вважає, що правомірно класифікував ввезений на митну територію України транспортний засіб.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року. В задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що позивачем, як під час митного оформлення, так і при проведенні перевірки не було надано документів, які б однозначно підтвердили правомірність віднесення задекларованого транспортного засобу до категорії вантажних (8704 згідно №УКТ ЗЕД) та за сукупністю технічних характеристик, враховуючи технічну документацію заводу-виробника автомобіля, контролюючим органом здійснено правильну класифікацію транспортного засобу.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де вказуючи на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що під час митного оформлення транспортного засобу посадовою особою митного органу було встановлено, що автомобіль є вантажний та жодних ознак, які б свідчили про приналежність автомобіля до товарної групи 8703 (легкові, вантажопасажирські автомобілі) не було виявлено.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 23.10.2015 по 29.10.2015 посадовою особою ГУ ДФС у Рівненській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару з поданням митної декларації від 20.05.2014 року №204050002/2014/005099, за результатами якої складено акт №н42/5/17-00-17-03-10/НОМЕР_1 від10.11.2015 року.

За результатами перевірки фіскальним органом зафіксовано порушення позивачем частини першої статті 257, статті 377 Митного кодексу України; п.218.1 статті 218 та п.222.2.1 статті 222 Податкового кодексу України, щодо Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД; п.190.1 ст.190, пп.215.3.5 п.215.3 статті 215 Податкового кодексу України.

На підставі вказаних висновків 19.11.2015 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000831703, яким визначено податкове зобов'язання по акцизному податку з товарів (транспортні засоби, крім мотоциклів і велосипедів), ввезених на митну територію України, в розмірі 94212,48 грн. №0000821703, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 18842,50 грн.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права (частина перша ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Митним кодексом України, а саме статтею 69 передбачено класифікацію товарів при їх декларуванні.

Стаття 67 Митного кодексу України передбачає, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно із частиною першою статті 68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України".

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо класифікації згідно з вимогами УКТ ЗЕД , розроблених Державною митною службою України, моторні транспортні засоби за призначенням поділяються на такі основні групи: пасажирські, вантажні, спеціальні. Деякі вантажні МТЗ характеризуються певними ознаками, які свідчать про те, що вони сконструйовані для перевезення пасажирів, а не для перевезення вантажів.

Відповідно до положень УКТ ЗЕД до товарної позиції 8703 включаються автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.

У товарній позиції 8703 термін «вантажо-пасажирський автомобіль-фургон» означає транспортний засіб, що має максимально дев'ять місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простір якого може без конструктивних змін використовуватися для перевезення як людей, так і вантажів.

До товарної позиції 8704 включаються, зокрема: звичайні вантажні автомобілі та автофургони (відкриті, з брезентовим верхом, закриті і т. п.); автомобілі для доставляння товарів та автофургони усіх видів, автофургони для перевезення домашніх речей; вантажні автомобілі з автоматичними розвантажувальними пристроями (з перекидним кузовом і т. п.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); авторефрижератори або автомобілі з ізотермічними кузовами; багатоярусні вантажні автомобілі для перевезення кислоти в суліях, балонів з бутаном і т. п.; важкі вантажні автомобілі з низькорозташованими рамами і навантажувальними похилими трапами для перевезення танків, підіймачів або екскаваторів, електричних трансформаторів і т. п.; вантажні автомобілі, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, крім бетономішалок товарної позиції 8705; машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

У відповідності до Методичних рекомендацій багатоцільові транспортні засоби можуть класифікуватись у товарній позиції 8703 або 8704 в залежності від конструктивних особливостей транспортного засобу. Між тим, позивачем у касаційній скарзі не наведено жодних доводів щодо невідповідності зазначених конструктивних особливостей транспортного засобу висновкам контролюючого органу, що ґрунтуються на висновках листа ТОВ «Західно-український автомобільний дім».

Для однозначної класифікації транспортних засобів необхідно використовувати технічну документацію заводу-виробника автомобіля із зазначенням кількості місць для сидіння, сертифікати або аналогічні документи, видані уповноваженим органом країни-виробника.

Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 351 Митного кодексу України підставою для проведення контролюючим органом документальної невиїзної перевірки виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що з метою отримання інформації щодо технічних характеристик автомобіля ГУ ДФС у Рівненській області направлено лист-запит до офіційного дилера заводу-виробника «MERCEDES-BENZ» ТОВ «Західно-український автомобільний дім», яке діє на підставі дилерського договору №08 від 01.05.2006 року з ВАТ «АвтоКапітал» та є офіційним імпортером автомобілів "MERCEDES-BENZ" в Україні.

Згідно з отриманою від ТОВ "Західно-український автомобільний дім" інформації з витягами з бази даних виробника у вигляді картки даних, транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 112 CDI», з ідентифікаційним номером (кузова)VSA НОМЕР_2, є вантажопасажирським автомобілем, що має: «сидіння водія, сидіння переднього пасажира, трьохмісне сидіння в першому ряду пасажирського салону з відкидним зовнішнім сидінням, відкидне вікно.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що зважаючи на вимоги Методичних рекомендацій щодо класифікації згідно з положеннями УКТЗЕД даний транспортний засіб має всі ознаки вантажопасажирського автомобіля та класифікується у товарній позиції 8703 за УКТ ЗЕД, а контролюючий орган мав всі правові підстави для здійснення відповідної перевірки та донарахування відповідних податкових зобов'язань.

Що стосується посилання позивача на неврахування під час розгляду справи правової позиції Верховного Суду України від 28 квітня 2015 року у справі №21-157а15, то як вірно вказали суди попередніх інстанцій вказаний правовий висновок висловлений у справі, правовідносини в якій було врегульовано положеннями Закону, які втратили чинність, і саме з урахуванням яких і була висловлена правова позиція.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, враховуючи статті 69, 351 Митного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду