Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.05.2018 року у справі №826/9112/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 826/9112/17

провадження № К/9901/51231/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Федорчука А. Б. від 31 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В., Чаку Є. В. від 16 квітня 2018 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ПрАТ "Київський страховий дім" звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 18 травня 2017 року № 1756.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Київський страховий дім" було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що страховою компанією не було надано пояснень з належними доказами щодо спростування порушення страховою компанією пункту 34.3 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому судом не взято до уваги посилання позивача щодо недопущення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для огляду представнику страхової компанії транспортного засобу Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, оскільки останніми було замовлено самостійно експертизу пошкодженого автомобіля, що цілком відповідає приписам пункту 34.3 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Позивачем не було в повному обсязі досліджено обставини означеної події, не надано належних обґрунтувань щодо підстав відмови у відшкодуванні по суті доданих документів до заяви, проігноровано та не проаналізовано результати доданої експертизи пошкодженого транспортного засобу, а також не надано обґрунтувань щодо не взяття висновків експертизи проведеної на замовлення власника транспортного засобу Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 до уваги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ПрАТ "Київський страховий дім" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року та ухвалити нову постанову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за участю забезпеченого ПрАТ "Київський страховий дім" за договором транспортного засобу ВАЗ, державний реєстровий номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 13 листопада 2016 року трапилась подія, що має ознаки страхового випадку, внаслідок якої пошкоджено транспортний засіб Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1) під керуванням ОСОБА_2.

ОСОБА_2 16 листопада 2016 року звернувся до ПрАТ "Київський страховий дім" з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою.

30 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "Київський страховий дім" із заявою про виплату страхового відшкодування.

ПрАТ "Київський страховий дім" листом від 21 лютого 2017 року № 347 на підставі підпункту 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з ненаданням для огляду представнику страховика транспортного засобу Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

13 березня 3017 року до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із зверненням щодо невиконання ПрАТ "Київський страховий дім" зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 3 травня 2016 року № АЕ/9428810 та порушення вимог законодавства про фінансові послуги.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг в ході розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення законодавства у сфері фінансових послуг від 25 квітня 2017 року № 895/13-5/15, встановлено порушення позивачем абз. 1-3 пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо невиконання страховиком обов'язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг "Про застосування заходу впливу до ПрАТ "Київський страховий дім" від 18 травня 2017 року № 1756, зобов'язано ПрАТ "Київський страховий дім" усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 9 червня 2017 року.

6. Не погоджуючись з розпорядженням відповідача, вважаючи його неправомірним, ПрАТ "Київський страховий дім" звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не враховано, що 16 листопада 2016 року після звернення ОСОБА_2, який у момент скоєння ДТП керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою, страховик (позивач) подав заявку на огляд пошкодженого транспортного засобу експерту-оцінювачу ОСОБА_4, якому було відмовлено в проведенні огляду.

Надалі, 30 листопада 2016 року страховик отримав запрошення на проведення огляду пошкодженого транспортного засобу на 5 грудня 2016 року.

2 грудня 2016 року, згідно зазначеного запрошення, страховик направив на огляд оцінювача ФОП ОСОБА_5, якому було вчинено перешкоди у проведенні огляду.

26 січня 2017 року страховик повторно подав заявку на огляд зазначеного транспортного засобу експерту ФОП ОСОБА_6, та 27 січня 2017 року повторно направив телеграму власнику з проханням надати автомобіль на огляд. Проте, транспортний засіб на огляд надано не було.

Усі зазначені звернення страховика і факти відмови у наданні транспортного засобу на огляд зафіксовано у відповідних документах, доданих позивачем, до позовної заяви.

Отже, дії ПрАТ "Київський страховий дім" є свідченням виконання ним обов'язку, передбаченого пунктом 34.2 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Більше того, скаржник не просто вживав усіх можливих заходів для виконання даного обов'язку, але і прагнув виконати його у встановлений законом строк (10 днів).

Законом не передбачено обов'язку страховика повторно подавати заявку на надання транспортного засобу для огляду у разі необґрунтованої відмови власника такого транспортного засобу. Втім, страховик прагнув виконати свої зобов'язання і встановити об'єктивну істину у розслідуванні ДТП, а тому повторно направляв заявки на надання автомобіля для огляду, що є проявом відповідального відношення до своїх обов'язків зі сторони страховика, .

30 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулась до скаржника із заявою про виплату страхового відшкодування згідно розрахунку експерта. Проте, до заяви такого розрахунку долучено не було. Таким чином, ОСОБА_1 не надавала можливості страховику провести огляд транспортного засобу у строк, встановлений статтею 34 Закону, а після спливу такого строку скористалась правом, на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру збитків, завданих: транспортному засобу, при цьому навіть не надавши страховику можливості ознайомитись з висновком експерта.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем порушено пункти 34.1 та 34.2 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема страховиком не надано підтверджуючих документів про виконання обов'язку протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, не розпочато її розслідування, у тому числі не здійснено запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Вказані обставини Позивачем не спростовані під час розгляду даної адміністративної справи,

Скаржник вважає таке твердження суду необґрунтованим, оскільки вищезазначені звернення до експертів, як і відповіді від них фіксують факт, розслідування страховиком, дорожньо-транспортної пригоди та, зокрема, виконання ним обов'язків, покладених на нього статтею 34 Закону.

8. Відзиву на касаційну скаргу ПрАТ "Київський страховий дім" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначено Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

10. Відповідно до статті 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

11. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 40 України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, як зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.

12. Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) врегульовано Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

13. Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

14. Статтею 33-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених Статтею 33-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

15. Згідно із статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (пункт 34.1).

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (пункт 34.2).

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) (пункт 34.3).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (пункт 34.4).

16. Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

17. Підпунктом 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених Підпунктом 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, зокрема надати для огляду належний їй транспортний засіб.

19. Протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку страховик зобов'язаний розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування та протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

20. У разі неявки представника страховика протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

21. Невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо це призвело до неможливості страховика визначити розмір заподіяної шкоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

22. Як убачається з матеріалів справи, за участю забезпеченого ПрАТ "Київський страховий дім" за договором транспортного засобу ВАЗ, державний реєстровий номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 13 листопада 2016 року трапилась подія, що має ознаки страхового випадку, внаслідок якої пошкоджено транспортний засіб - автомобіль марки "Volkswagen", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1) під керуванням ОСОБА_2.

23.16 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "Київський страховий дім" з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою.

24. Після отримання 16 листопада 2016 року повідомлення ОСОБА_2 повідомлення про подію, що може бути визнана страховою, страховик (позивач) подав заявку на огляд пошкодженого транспортного засобу експерту-оцінювачу ОСОБА_4.

25. Згідно доповідної записки експерта-оцінювача Гришка О. Г. від 16 грудня 2016 року 16 листопада 2016 року о 14.07 год на його електронну адресу надійшло повідомлення від представника ПрАТ "Київський страховий дім" Слободянюк А. О. про домовленість на проведення огляду пошкодженого транспортного засобу - автомобіля марки "Volkswagen" державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Однак, в огляді зазначеного транспортного засобу експерту-оцінювачу ОСОБА_4 було відмовлено.

26. Згідно приписів статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У мотивувальній частині рішення зазначаються:

1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;

3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;

4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;

5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;

6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;

7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

27. Згідно із статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28. Рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають критеріям законності та обґрунтованості.

29. Звертаючись до суду, позивач надав докази, які на його думку, свідчать про вчинення ним дій по розслідуванню випадку, події, що містить ознаки страхового випадку, а саме пояснення експерта-оцінювача ОСОБА_4 від 16 грудня 2016 року, з яких убачається, що позивач подав заявку на огляд пошкодженого транспортного засобу експерту-оцінювачу ОСОБА_4, якому було відмовлено в проведенні огляду.

Також позивачем було надано службову записку фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, з якої убачається, що згідно заявки по страховій справі № 712-8288, спеціалістом ОСОБА_6 було встановлено зв'язок з особою, якій завдано шкоду (ОСОБА_1, з метою здійснення огляду пошкодженого транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Caddy д/н НОМЕР_1. В телефонній розмові із ОСОБА_2 спеціалісту ОСОБА_6 було відмовлено (в грубій формі) в показі транспортного засобу, що перешкоджає в проведенні визначення розміру збитків.

30. Так, відхиляючи довід позивача про те, що ним у встановлені строки, після отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, було розпочато її розслідування, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки страховою компанією не надано пояснень з належними доказами щодо спростування порушення страховою компанією пункту 34.3 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а отже у суду немає підстав брати до уваги посилання ПрАТ "Київський страховий дім" щодо недопущення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для огляду представнику страхової компанії спірного транспортного засобу Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, оскільки останніми замовлено самостійно експертизу пошкодженого автомобіля.

31. Відхиливши докази позивача, які свідчать про вчинення ним дій по розслідуванню випадку, події, що містить ознаки страхового випадку, суди попередніх інстанцій не надали мотивованої оцінки цим доказам, що є порушенням норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

32. Відповідно до частини 2статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Відповідно до частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

34. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили в повній мірі зібрані у справі докази та не встановили обставини, які мають значення для вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва Б. від 31 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року скасувати.

Справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

В. М. Кравчук