Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2018 року у справі №826/19456/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/19456/15

адміністративне провадження № К/9901/2854/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/19456/15

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича - за участю третьої особи: ОСОБА_2 - про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Мазур А. С., суддів Аблова Є. В., Літвінової А. В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Мамчура Я. С., суддів Желтобрюх І. Л., Шостака О. О.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати незаконною та необґрунтованою бездіяльність Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, Міністерства юстиції України, що проявилась у відсутності належного розгляду, перевірці фактів, не вирішенні всіх вимог і не прийнятті рішень по заяві №1л ОСОБА_1 від 05.05.2015 вх. №375/2, не дотриманні вимог ст. 15, ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" та не надання відповіді за підписом керівника Міністерства юстиції України або особи, яка виконує його обов'язки;

- зобов'язати Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, Міністерство юстиції України з дотриманням та виконанням вимог ст. 15, ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" розглянути належним чином, перевірити факти та винести рішення і забезпечити їх виконання за наслідками розгляду вимог заяви №1л ОСОБА_1 від 05.05.2015 вх. №375/2 та повідомити заявника про прийняті рішення за підписом керівника Міністерства юстиції України або особи, яка виконує його обов'язки.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами розгляду заяви від
05.05.2015 за вх. №375/2, пов'язаної з неналежним виконанням, на думку позивача, постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015, у справі №826/15694/14, остання розглянута неналежним чином, без дотримання вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян", а саме: необ'єктивно і несвоєчасно, без перевірки викладених у вказаній заяві фактів. Також, за твердженням позивача, відповідь на вказану заяву надана не за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки, тобто не Міністром і не його виконуючим обов'язки.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у разі неналежного, на думку позивача та третьої особи, виконання у примусовому порядку судового рішення у справі №826/15694/14, останні не позбавлені права на оскарження рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання даного судового рішення у порядку, визначеному ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження". Натомість, бездіяльність відповідачів, яка є предметом спору у даній справі, вчинена у зв'язку з виконанням вимог державного виконавця в межах конкретного виконавчого провадження і з виконанням ними владних управлінських функцій по відношенню до позивача безпосередньо не пов'язана.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2016 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали касаційну скаргу, в якій просять скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки предмету позову. А саме бездіяльності відповідачів, що проявилася у відсутності належного розгляду, перевірці фактів, не вирішенні всіх вимог і не прийнятті рішень по заяві №1л Погребної Л. Г. Від 05.05.2015 вх. №375/2.

ІV. Позиція інших учасників справи.

7. Відповідач не скористався правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року.

9.10 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бевзенку В. М. . (головуючому судді), Шарапі В. М., Данилевич Н. А.

10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 23 квітня 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О. В. (головуючого судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А. на підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н. Деревицької від 23 квітня 2020 року №644/0/78-20.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 прийнято до провадження.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 13 липня 2020 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 16 липня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Міністра юстиції України Петренка П. Д. із заявою №1л від 05.05.2015 (за вх. №375/2 від 05.05.2015), в якій просили:

офіційно, письмово запросити ОСОБА_1 та Погребного С. Б., заступника Міністра юстиції України з питань державної виконавчої служби на розгляд даної заяви;

скликати нараду в Міністерстві юстиції України по/для розгляду даної заяви та виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
05.02.2015 у справі №826/15694/14 та рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007, заява №25476/02 у справі "ОСОБА_1 проти України";

дати доручення заступнику Міністра юстиції України з питань державної виконавчої служби та Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України щодо повного виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015, у справі №826/15694/14 та рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 заява №25476/02 у справі "ОСОБА_1 проти України";

ініціювати питання щодо винесення на розгляд Кабінету Міністрів України питання щодо повного виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 у справі №826/15694/14 та рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 заява №25476/02 у справі "ОСОБА_1 проти України";

звернутися до Генеральної прокуратури України з поданням/клопотанням про притягнення до відповідальності винних працівників у знищенні та втраті документів по виконавчому провадженню ВП №4529908 з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 заява №25476/02 у справі "ОСОБА_1 проти України" та перешкоджанню і ухилянню від його виконання;

вжити заходи та прийняти рішення по недопущенню порушення і звуження працівниками органів Міністерства юстиції України (державних органів) законних прав та інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при виконанні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 у справі №826/15694/14 та рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 заява №25476/02 у справі "ОСОБА_1 проти України";

повідомити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про результати перевірки заяви і про прийняті рішення;

роз'яснити порядок і строки оскарження дій та рішень Міністерства юстиції України за наслідками розгляду даної заяви.

14. Листом від 18.05.2015 №КО-8689/5, №КО-8460/5, №КО-8199/5, №КО-8457/5 відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у відповідь, зокрема, на заяву від 05.05.2015 №1л повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про попередній запис останніх на особистий прийом до заступника Міністра з питань виконавчої служби, який відбудеться 27.05.2015 з 10:00 до 12:00 за адресою: м. Київ, вул.

Артема, 73.

15. Надалі, листом від 09.06.2015 №КО-8689/5, №КО-8460/5, №КО-8199/5, №КО-8457/5, №10140/5, №10467/5, №ПІ-П-1761/5, №П-6962 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відповідь на заяву від 05.05.2015 №1л повідомлено, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконанні перебуває виконавче провадження №47136566 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2015 №826/15694/14 про зобов'язання Міністерства юстиції України, директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України виконати вимоги державного виконавця Державної виконавчої служби України від 26.02.2015 №П-2589/5.-245/8 та від 14.05.2014 №П-5918/5-8 про здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів (1700 євро), які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно з рішенням Європейського суду з прав людини №25476/02 від 15.02.2007.

16. Також у зазначеному листі вказано, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконанні перебуває виконавче провадження №4529908 з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 №25476/02 у справі "ОСОБА_1 проти України", у межах якого направлялись вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26.02.2015 №П-2589/5.-245/8 та від 14.05.2014 №П-5918/5-8 про здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів (1700 євро), які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно з рішенням Європейського суду з прав людини №25476/02 від 15.02.2007.

17. Також, листом від 09.06.2015 №КО-8689/5, №КО-8460/5, №КО-8199/5, №КО-8457/5, №10140/5, №10467/5, №ПІ-П-1761/5, №П-6962 повідомлено, що у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відсутні відомості щодо перерахування грошових коштів у розмірі 1 700,00
євро, які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 №25476/02. Подальший хід виконання вищезазначених виконавчих документів буде організовано у відповідності до вимог чинного законодавства.

18. Вважаючи вказану відповідь необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

19. Конституція України.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до
15.12.2017 року)

Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина 1 статті 3 Закону України "Про звернення громадян").

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (ч. 3 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян").

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У силу ч. 1 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Вказане також кореспондується з приписами ч. 1 ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" якими, зокрема, передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян").

VІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.

24. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка посилалася на те, що відповідь на заяву від 05.05.2015 року №1л надана не за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки, тобто не міністром і не його виконуючим обов'язки, що не відповідає приписам Закону України "Про звернення громадян".

25. Суди попередніх інстанцій правильно зазначили про те, що положеннями ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що виключно заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

26. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості та докази того, що позивач або/та третя особа відносяться до переліку вказаних вище категорій громадян, відтак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що таке посилання позивачки є необґрунтованим та безпідставним.

27. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в заяві від 05.05.2015 року №1л заявники просили розглянути таку заяву за участі останніх. Так, на виконання зазначених вимог, Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про попередній запис на особистий прийом до заступника Міністра з питань виконавчої служби, який відбудеться 27.05.2015 з 10:00 до 12:00 за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73.

28. В подальшому 27.05.2015 року заступником Міністра юстиції України з питань державної виконавчої служби було проведено особистий прийом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно виконання судових рішень, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії реєстраційно-контрольної картки від 27.05.2015 №П-10467 та картки особистого прийому заявника.

29. Згідно з вказаними вище реєстраційно-контрольною карткою та карткою особистого прийому заявника, за результатами проведеного особистого прийому,
27.05.2015 року доручено опрацювати звернення позивача та третьої особи.

30. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що з урахуванням строку проведення особистого прийому, відповідь на заяву від 05.05.2015 року №1л надана у строк, встановлений ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян".

31. Щодо посилання касаторів на необґрунтованість розгляду вказаної заяви по суті, колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне зазначити таке.

32. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
05.02.2015 року, у справі №826/15694/14 постановлено: визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України Бірюкової Олени Олександрівни, що проявилась в невиконанні законних вимог державного виконавця Державної виконавчої служби України від
26.02.2014 року №П-2589/5.-245/8 та від 14.05.2014 року №П-5918/5-8 про здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів (1700 євро) які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 року № 25476/02; визнати протиправними дії директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України Бірюкової Олени Олександрівни, що проявились в поверненні безпосередньо голові Державної виконавчої служби України Сторожуку Д. А. без виконання законної вимоги державного виконавця Державної виконавчої служби України від 26.02.2014 року № П-2589/5.-245/8 про здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів (1700 євро) які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини №-25476/02 від 15.02.2007 року; зобов'язати Міністерство юстиції України, директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України виконати вимоги державного виконавця Державної виконавчої служби України від 26.02.2014 року № П-2589/5.-245/8 та від
14.05.2014 року №П-5918/5-8 про здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів (1700євро) які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини № 25476/02 від 15.02.2007 року.

33. На виконання рішення суду, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2015 року ВП №47136566, згідно з якою боржником у вказаному виконавчому провадженні виступає Міністерство юстиції України.

34. Вважаючи незаконним повернення без виконання вказаної постанови Державної виконавчої служби України, позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України Борковської Ірини Олександрівни про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов'язання вчинити певні дії.

35. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
01.10.2015 року, позов задоволено в повному обсязі.

36. В подальшому, на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2015 року, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2016 ВП №49911002.

37. Оскільки боржником виступає Міністерство юстиції України, то примусове виконання вказаного рішення покладено на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який відповідності до Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2015 №1134/к, є самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України, на якого приписами п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" покладено виконання рішень, за якими боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи.

38. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у разі неналежного виконання у примусовому порядку судового рішення у справі №826/15694/14, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не позбавлені права на оскарження рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання даного судового рішення у порядку, визначеному ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження". Дії відповідачів, які є предметом спору у цій справі, вчинені у зв'язку з виконанням вимог державного виконавця в межах конкретного виконавчого провадження і з виконанням ними владних управлінських функцій по відношенню до позивача безпосередньо не пов'язані.

39. Посилання скаржників в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

40. Інші доводи касаторів не впливають на правильне вирішення по суті цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій.

41. З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

42. У зв'язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

IХ. Судові витрати

43. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року в справі №826/19456/15 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко