Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року

Київ

справа №826/19987/16

адміністративне провадження №К/9901/36324/18, К/9901/36325/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ ЛО ГРУП»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 (суддя Ісаєнко Ю.А.)

у справі № 826/19987/16

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ ЛО ГРУП»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ Ло Груп» (далі - відповідач, скаржник, ТОВ «ДСТ Ло Груп») про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2017 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2017.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2017 апеляційну скаргу ТОВ «ДСТ Ло Груп» залишено без руху, в зв'язку з тим, що скаржником не надано документа про сплату судового збору та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 12.04.2017.

Копію вказаної ухвали надіслано на адресу відповідача, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою «організація не зареєстрована за адресою» (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0315057338815).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та зобов'язати суд відкрити апеляційне провадження. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що справа № 826/19987/16 про стягнення податкового боргу є похідною від № 826/18398/14 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яка на дату звернення податкового органу до суду з позовом є нерозглянутою, а відтак суми за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженими податковими зобов'язаннями. Таким чином, суд першої інстанції повинен був відмовити у відкритті провадження у даній справі, оскільки вбачається спір про право.

11.04.2017 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ТОВ «ДСТ Ло Груп» про приєднання до матеріалів справи копії касаційної скарги про оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2017.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 в зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 24.03.2017 апеляційну скаргу повернуто ТОВ «ДСТ Ло Груп».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не була вручена товариству, а суд апеляційної інстанції не перевірив достовірності відомостей відділення поштового зв'язку інформації щодо фактичного місцезнаходження відповідача. Крім того, в зв'язку з оскарженням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції повинен був зупинити провадження у справі до прийняття рішення Вищим адміністративним судом України.

Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018 касаційні скарги було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Ухвалою від 10.05.2018 провадження К/9901/36325/18 та К/9901/36324/18 об'єднано в одне касаційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції, яка діяла на момент звернення з апеляційною скаргою) до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом) за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є вимога про стягнення податкового боргу, тобто вимога майнового.

За правилами статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено пільги щодо сплати судового збору.

З матеріалів справи не вбачається, що скаржником подавалися до суду клопотання про зменшення розміру судового збору, відстрочення сплати судового збору чи звільнення від такої сплати та не надавалися докази незадовільного майнового стану. До категорії осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору товариство не відноситься. В зв'язку з чим, немає підстав вважати, що судовий збір в даній справі не підлягає сплаті.

Згідно частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За правилами статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з частиною 3 статті 108 позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції) судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно частини 2 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана на адресу відповідача, яка зазначена в апеляційній скарзі. Конверт з копією ухвали повернувся до суду з відміткою «організація не зареєстрована», тобто поштове відправлення не вручене адресату з незалежних від суду причин та за правилами частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим.

Крім того, свідченням того, що товариство було ознайомлене зі змістом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є наявне в матеріалах справи клопотання про приєднання до матеріалів справи копії касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2017.

Також, положеннями частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено випадки, в яких суд зупиняє провадження у справі. Позивач в своїй касаційній скарзі посилається на положення пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, та вважає, що суд апеляційної інстанції повинен був зупинити провадження у справі, оскільки відповідачем оскаржується ухвала про залишення апеляційної скарги без руху. Однак, оскарження ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є підставою для зупинення провадження у справі згідно положень статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України та не підпадає під дію положень пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, як підстава, за умови виникнення якої на суд покладається обов'язок зупинити провадження у справі.

В зв'язку з чим, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції норми процесуального права, які б могли призвести до скасування рішень, порушені не були.

Доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ ЛО ГРУП» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко