Історія справи

Постанова КАС ВП від 08.11.2024 року у справі №823/1437/17
Ухвала КАС ВП від 01.03.2018 року у справі №823/1437/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

15 травня 2018 року

справа №823/1437/17

адміністративне провадження №К/9901/29254/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у складі судді Рідзеля А.О. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у складі колегії суддів Василенка Я.М., Чаку Є.В., Троян Н.М. у справі № 823/1437/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 вересня 2017 року №0001234057, яким за порушення частини першої статті 9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000 грн, №0001244057, яким за порушення частини першої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000 грн, №0001254057, яким за порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000 грн.

14 листопада 2017 року Черкаський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, позовні вимоги задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновками акту перевірки та матеріалами справи не доведено зберігання позивачем належної їй алкогольної продукції немаркованої акцизними марками для подальшої її реалізації, а відтак, у складі вчиненого позивачем правопорушення відсутня така складова як вина

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що склад здійснених позивачем правопорушень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) є доведеним.

Від позивача відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, вбачає підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 12 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2187712340, здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 (ліцензія від 04 травня 2017 року №172305-64-2349).

16 серпня 2017 року податковим органом здійснена фактична перевірка позивача з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами за місцем здійснення господарської діяльності в АДРЕСА_1 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», за результатами якої 22 серпня 2017 року складений акт № 58/23-00-40-043/2187711340 (далі - акт перевірки).

Під час перевірки виявлено факт зберігання прозорої рідини з характерним запахом спирту в пластиковій тарі об'ємом 5 літрів, кількістю 3 шт., чим порушено частина перша статті 9, пункти 1, 4 статті 11 Закону №481/95-ВР, абз.8 пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі - Положення №1251).

07 вересня 2017 року податковим органом на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абз.15 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0001234057, яким за порушення частини першої статті 9 Закону №481/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000 грн.

№ 0001244057, яким за порушення частини першої статті 11 Закону №481/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000 грн.

№ 0001254057, яким за порушення Положення №1251 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд виходить з наступного.

Щодо порушень частини першої статті 9, частини першої статті 11 Закону №481/95-ВР.

Частиною першою статті 9 Закону №481/95-ВР передбачено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону №481/95-ВР, маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином:

на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника (у разі зміни найменування виробника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство); знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).

На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.

Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (частина перша статті 17 Закону №481/95-ВР).

Відповідно до частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Відтак, Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій установлений факт зберігання за місцем здійснення господарської діяльності позивача прозорої рідини з характерним запахом спирту в пластиковій тарі без марок акцизного податку, ці обставини також підтверджені свідченнями продавця магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2, наданими в суді першої інстанції.

При цьому, матеріали справи містять результати аналізу горілок від 23 серпня 2017 року, акт прийому-передачі водно-спиртової суміші для проведення дослідження рідини, пояснення позивача, надані в.о. начальника головного управління Державної фіскальної служби, про передачу рідини для встановлення вимог ДСТУ, проте зазначеним документам оцінка судами попередніх інстанцій не надана. Не встановлено факту того, чи є вилучена у позивача сумнівна рідина фальсифікованим алкогольним напоєм.

Натомість суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про недотримання податковим органом порядку відібрання у позивача тари із рідиною, зокрема, що така дія здійснювалась без опечатування, опломбування та без складання відповідного акту зняття матеріальних цінностей, при цьому суди застосували положення Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 серпня 2009 року № 453 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок окремих видів діяльності суб'єктів господарювання», який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, та не підлягає застосуванню, як джерело права відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після15 грудня 2017 року).

Щодо порушення Положення №1251.

Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій також не здійснено аналізу норм Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, за порушення якого відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0001254057 застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, не встановлено чи є позивач суб'єктом відповідальності за порушення норм цього Положення, яка саме норма даного нормативно-правового акту покладена податковим органом в основу правопорушення.

Відтак, Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не встановлені фактичні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, підставою для висновку про неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень стали норми акту, який не підлягає застосуванню, як джерело права в розумінні Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 823/1437/17 скасувати.

Справу № 823/1437/17 направити до Черкаського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер