Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року

Київ

справа №819/833/17

касаційне провадження №К/9901/40353/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного підприємства «Білявинці» (далі - Підприємство) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 (суддя - Підлісна І.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (головуючий суддя - Гуляк В.В., судді - Коваль Р.Й., Судова-Хомюк Н.М.) у справі за позовом Приватного підприємства «Білявинці» до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Управління) про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У травні 2007 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.03.2017 №0001131201.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалось на те, що: Управління порушило строки проведення камеральної перевірки, чим порушило пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017), з огляду на що безпідставно притягнуло Підприємство до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, граничний строк реєстрації яких припадав на період до 01.01.2017; з 01.01.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII, згідно якого, зокрема, статтю 201 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції, положеннями якої передбачені інші строки реєстрації податкових накладних в залежності від дати складення таких накладних.

Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що: камеральна перевірка Підприємства була здійснена Управлінням у порядку та у спосіб, передбачений законодавством; нова редакція статті 201 Податкового кодексу України, яка набрала чинності 01.01.2017, застосовується до податкових накладних, складених від 01.01.2017.

Підприємство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.11.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки в силу положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться виключно на підстав даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку, тобто термін реєстрації податкових накладних не є тим об'єктом, який підлягав перевірці податковим органом шляхом камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.05.2018 прийняв касаційну скаргу Підприємства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 15.05.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління провело камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних Підприємства за період з 13.10.2016 по 26.12.2016, за результатами якої був складений акт № 223/19-00-12-01/07/30811807 від 23.02.2017, за висновками якого було встановлено порушення Підприємством граничного терміну реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: 9 податкових накладних, датованих 13.10.2016 (№3), 01.11.2016 (№1), 03.11.2016 (№1), 04.11.2016 (№1), 03.11.2016 (№3), 03.11.2016 (№2), 26.12.2016 (№8), 26.12.2016 (№9) на загальну суму податку на додану вартість 162749,22 грн. були зареєстровані Підприємством після спливу 15 дня від дати їх виписки.

09.03.2017 на підставі вказаного акту перевірки Управління прийняло податкове повідомлення-рішення № 0001131201, яким застосувало до Підприємства штраф у розмірі 10% у сумі 16274,92 грн.

Податковим кодексом України (у редакції, чинній до 01.01.2017) серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Кодексу) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу).

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1201.1 статті 120 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2017) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що порушення Підприємством терміну реєстрації податкових накладних, встановленого у абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017), є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 120 цього Кодексу.

Доводи Підприємства щодо не охоплення камеральною перевіркою питань своєчасності реєстрації податкових накладних, з огляду на положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2017) правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій як безпідставні, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції як до 01.01.2017, так і з 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, об'єктом перевірки за положеннями абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2017) є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим згідно з яким предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, на дату складення Управлінням акту камеральної перевірки № 223/19-00-12-01/07/30811807 від 23.02.2017 у податкового органу були наявні усі правові підстави для перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на відсутність у діях Управління порушень податкового законодавства щодо порядку та способу проведення камеральної перевірки, рішення судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення відповідає правильному застосуванню приписів Податкового кодексу України.

Таким чином, доводи Підприємства, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 та ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Підприємства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Білявинці» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна