Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року

Київ

справа №815/7434/16

адміністративне провадження №К/9901/2493/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 (головуючий суддя - Бойко О.Я., судді - Потоцька Н.В., Вовченко О.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017 (головуючий суддя - Лук'янчук О.В., судді: Градовський Ю.М., Стас Л.В.) у справі № 815/7434/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (далі - ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №19 від 24.11.2016, №3 від 07.12.2016, №4 від 07.12.2016, №5 від 14.12.2016, №6 від 14.12.2016, №7 від 14.12.2016, №8 від 17.12.2016, №9 від 20.12.2016 №10 від 31.12.2016, №11 від 30.12.2016, №12 від 30.12.2016, №13 від 30.12.2016, №1 від 13.01.2017, №2 від 19.01.2017, №3 від 20.01.2017, №4 від 21.01.2017, №5 від 24.01.2017, №6 від 25.01.2017, №7 від 26.01.2017 та визнати їх прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем), коли були направлені засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії ДФС України щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних видані ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» наступні податкові накладні:№19 від 24.11.2016 доставлену до ДФС України 09.12.2016 в 10:49:40; №3 від 07.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:36:57; №4 від 07.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:36:57; №5 від 14.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:32:07; №6 від 14.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:32:07; №7 від 14.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:36:57; №8 від 17.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:32:08; №9 від 20.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:32:08; №10 від 31.12.2016 доставлену до ДФС України 13.01.2017 в 16:49:22; №11 від 30.12.2016 доставлену до ДФС України 13.01.2017 в 16:49:22; №12 від 30.12.2016 доставлену до ДФС України 13.01.2017 в 16:53:55; №13 від 30.12.2016 доставлену до ДФС України 13.01.2017 в 16:53:54; №1 від 13.01.2017 доставлену до ДФС України 26.01.2017 в 12:15:28; №2 від 19.01.2017 доставлену до ДФС України 26.01.2017 в 15:42:26; №3 від 20.01.2017 доставлену до ДФС України 27.01.2017 в 10:09:27; №4 від 21.01.2017 доставлену до ДФС України 30.01.2017 в 09:44:45; №5 від 24.01.2017 доставлену до ДФС України 31.01.2017 в 11:42:59; №6 від 25.01.2017 доставлену до ДФС України 31.01.2017 в 16:40:37; №7 від 26.01.2017 доставлену до ДФС України 31.01.2017 в 16:40:51; визнано прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем), коли були направлені засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних видані ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» вказані податкові накладні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ДФС України оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДФС України зазначає, що договір про визнання електронних документів від 04.12.2015 є чинним, позивач безперешкодно реєструє через систему електронного документообігу податкові декларації та інші податкові накладні, а перешкоди, на які посилається позивач, для реєстрації спірних накладних у даному реєстрі податкових накладних були відсутні.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» укладено з ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області договір про визнання електронних документів №021220151 від 02.12.2015.

08.12.2016 року позивач сформував та відправив для реєстрації податкову накладну № 19 з датою виписки 24.11.2016.

У відповідь надійшла квитанція №1 відповідно до якої: «Документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 09.12.2016 в 10:49:40», «Документ не прийнято», «При необхідності виправте документ та відправте його знову», «Виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - Зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки».

09.12.2016 ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» звернулося з листом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області з проханням повідомити про причини помилки та не реєстрації податкових накладних.

09.12.2016 та 12.12.2016 року позивач направив для реєстрації зазначену податкову накладну, однак надходили квитанції з аналогічною вказівкою.

12.12.2016 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області надало позивачу відповідь, що станом на 12.12.2016 договір про визнання електронних документів від 02.12.2015 є чинним. Строк дії договору до 30.11.2017. Жодних перешкод щодо подачі звітності та реєстрації податкових накладних з боку ДПІ не встановлювалось.

Також позивач сформував та відправив для реєстрації наступні накладні: №3 від 07.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:36:57; №4 від 07.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:36:57; №5 від 14.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:32:07; №6 від 14.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:32:07; №7 від 14.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:36:57; №8 від 17.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:32:08; №9 від 20.12.2016 доставлену до ДФС України 22.12.2016 в 12:32:08; №10 від 31.12.2016 доставлену до ДФС України 13.01.2017 в 16:49:22; №11 від 30.12.2016 доставлену до ДФС України 13.01.2017 в 16:49:22; №12 від 30.12.2016 доставлену до ДФС України 13.01.2017 в 16:53:55; №13 від 30.12.2016 доставлену до ДФС України 13.01.2017 в 16:53:54; №1 від 13.01.2017 доставлену до ДФС України 26.01.2017 в 12:15:28; №2 від 19.01.2017 доставлену до ДФС України 26.01.2017 в 15:42:26; №3 від 20.01.2017 доставлену до ДФС України 27.01.2017 в 10:09:27; №4 від 21.01.2017 доставлену до ДФС України 30.01.2017 в 09:44:45; №5 від 24.01.2017 доставлену до ДФС України 31.01.2017 в 11:42:59; №6 від 25.01.2017 доставлену до ДФС України 31.01.2017 в 16:40:37; №7 від 26.01.2017 доставлену до ДФС України 31.01.2017 в 16:40:51.

У відповідь надходили квитанції №1 з аналогічною відповіддю: «Документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України», «Документ не прийнято», «При необхідності виправте документ та відправте його знову», «Виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - Зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки».

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, ДФС, як адміністратор реєстру має нести відповідальність за неприйняття до реєстрації податкових накладних, а отже такі дії є протиправними. Водночас, суд дійшов висновку, що з боку ДПІ у Суворовському районі м. Одеси немає перешкод для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлених ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ».

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Так, відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Під час вирішення даного спору судами попередніх інстанцій, відповідачами не повідомлено жодної обставини, передбаченої статтею 201.10 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, які слугували підставами неприйняття до реєстрації в Єдиному реєстрів зазначених податкових накладних. Не зазначено таких підстав і в квитанціях про неприйняття податкових накладних до реєстрації.

За встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що відповідачем, всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вирішення спору) не доведено наявність законних підстав неможливості реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду