Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.08.2018 року у справі №820/3160/17
Постанова КАС ВП від 14.08.2018 року у справі №820/3160/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа № 820/3160/17

адміністративне провадження № К/9901/40529/18

№ К/9901/40527/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 (суддя Заічко О.В.) та постанову Харківського апеляційного окружного адміністративного суду від 31.08.2017 (головуючий суддя Старосуд М.І., судді: Яковенко М.М., Лях О.П.)

у справі № 820/3160/17 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Центральна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області) у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 19.07.2017: № 76/20-30-40/НОМЕР_1 на суму 17000 грн., № 77/20-30-40/НОМЕР_1 на суму 17000 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 позовні вимови задоволено, рішення про застосування фінансових санкцій, які винесені відносно ФОП ОСОБА_2 скасовано.

Центральна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області оскаржила рішення Харківського окружного адміністративного суду в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного окружного адміністративного суду від 31.08.2017 постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення від 19.07.2016 № 77/20-30-40/НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_2 фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру скасовано та прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів сторони оскаржили їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В свою чергу, позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, якою позов задоволено.

В обґрунтування касаційної скарги податковий орган зазначає наступні доводи. Так, оскаржувані рішення були прийняті на підставі матеріалів, що надійшли з оперативного управління Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, протокол підписаний позивачем без зауважень. Відповідно до опису оглянутих та вилучених товарно-матеріальних цінностей, вбачається наявність товару, а саме пиво. Відповідач вказує, що опис товарно-матеріальних цінностей підписаний ФОП ОСОБА_2, в якому зазначено про згоду з переліком вилучених товарів.

Отже, на думку відповідача, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а місце зберігання зазначених напоїв не внесено до Єдиного реєстру.

Таким чином, позивачем вчинено порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно яких роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

А тому, відповідач вважає, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу прийняті Центральною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

В свою чергу, позивач у касаційній скарзі вказує, що апеляційним судом порушено правило належності та допустимості доказів, суд апеляційної та касаційної інстанції не повинен брати до уваги докази, які добуті незаконним шляхом, щодо незаконності яких є відповідне судове рішення. Порушення позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яке полягало у продажу пива без ліцензії, недоведеність якого підтверджується постановою Київського районного суду м.Харкова від 24.06.2016 про закриття провадження у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, а порушення правил щодо місця зберігання зазначених напоїв - є похідним від основного.

Позивач вважає, що порушення, які привели до прийняття рішення судом апеляційної інстанції, носять характер порушень норм процесуального права та з цих підстав просить задовольнити касаційну скаргу.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг сторін, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що співробітниками оперативного управління Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 20.05.2016 в ході проведення комплексу профілактичних заходів в межах операції "акциз-2016" було виявлено реалізацію пива без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру за адресою: АДРЕСА_1, в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, що є порушеннями вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", складено протокол про адміністративне правопорушення від 20.05.2016 за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідачем відносно ФОП ОСОБА_2 прийняті рішення від 19.07.2016 про застосування фінансових санкцій: № 76/20-30-40/НОМЕР_1 на суму 17000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії та № 77/20-30-40/ НОМЕР_1 на суму 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Проте, постановою Київського районного суду м.Харкова від 24.06.2016 провадження по справі № 640/9628/16-п про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 164 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З вказаної постанови слідує, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 20.05.2016 серії АА № 631505 відсутня сума, яку отримав позивач за продане пиво, кому було воно продане і скільки разів була проведена реалізація пива в кафе, тобто будь-які докази на підтвердження факту реалізації алкогольних напоїв відсутні.

Таким чином, оскільки постановою Київського районного суду м.Харкова від 24.06.2016, яка набрала законної сили, було встановлено відсутність факту продажу пива без дозвільних документів, за таких обставин, відповідне рішення від 19.07.2017 № 76/20-30-40/НОМЕР_1 на суму штрафних санкцій 17000 грн. як відповідальність за вчинення позивачем таких дій Харківський окружний адміністративний суд скасував.

Суд першої інстанції зазначив, що в ході розгляду справи відповідачем жодним чином не було доведено факт зберігання позивачем алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, тому рішення № 77/20-30-40/ НОМЕР_1 на суму 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру також було скасовано, з чим не погодився суд апеляційної інстанції.

Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Згідно статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 за № 670/6958 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, оскільки постановою Київського районного суду м. Харкова від 24.06.2016 по справі № 640/9628/16-п, яка набрала законної сили, було встановлено відсутність факту продажу пива без дозвільних документів (вказані обставини в рамках розгляду справи № 820/3160/17 не доказуються), тому були наявні підстави для скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 76/20-30-40/НОМЕР_1 від 19.07.2016 на суму 17000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Проте, згідно рапорту оперуповноваженого оперативного управління Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 20.05.2016, протоколу про адміністративне правопорушення від 20.05.2016, опису оглянутих та вилучених товарно-матеріальних цінностей до протоколу від 20.05.2016 в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 у ФОП ОСОБА_2 вилучено пиво у кількості 74 пляшки.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Опираючись на вищевикладену норму закону, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими доводи податкового органу щодо встановленого на підставі протоколу про адміністративне правопорушення факту реалізації позивачем алкогольних напоїв без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Окрім того, Верховний суд приходить до висновку про неспростовність доводами позивача, викладеними у касаційній скарзі, стосовно порушення правил щодо місця зберігання зазначених напоїв є похідним від основного - реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Статтею 69 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Касаційний суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що документальними доказами, які містять в матеріалах справи об'єктивно підтверджується факт зберігання ФОП ОСОБА_2 в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» алкогольних напоїв, тобто у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Частиною першою-другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційних скаргах, не вбачається.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України унормовано, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного окружного адміністративного суду від 31.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду