ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №639/2222/17

адміністративне провадження №К/9901/2632/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ) на постанову Жовтневого районного суду міста Харкова від 22 серпня 2017 року (суддя Іванова І.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (судді Спаскін О.А., Любчич Л.В., Дюкарєва С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ щодо обчислення розміру та виплати йому пенсії за вислугу років з грошового забезпечення без урахування суми доплат за службу в нічний час та святкові дні, премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби; зобов`язати ГУ ПФУ призначити та виплачувати пенсію за вислугу років у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до складу якого включені суми доплат за службу в нічний час та у святкові дні, премії, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога, які він отримав протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; зобов`язати ГУ ПФУ здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії за вислугу років з 07 квітня 2016 року.

Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та з 20 січня 2015 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

20 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою про врахування при обчисленні розміру його пенсії - суми доплат за службу в нічний час та у світкові дні, премії, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні, які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення зі служби.

ГУ ПФУ листом від 28 березня 2017 року за вих. № 546/Б-14 відмовило ОСОБА_1 у задоволені його заяви з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 та зазначило, що додаткові грошові виплати, встановлені наказами силових міністерств та відомств (не законами України), в тому числі і Міністерством внутрішніх справ України, як-от грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова допомога при звільненні, квартальні та заохочувальні премії, компенсаційні виплати за роботу в святкові дні та нічний час до додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсій, встановлених виключно законами України, не відносяться.

Не погодившись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Жовтневий районний суд міста Харкова постановою від 22 серпня 2017 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо обчислення розміру та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з грошового забезпечення без урахування сум доплат за службу в нічний час та у святкові дні, премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації. Зобов`язав ГУ ПФУ призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до складу якого включені суми доплат за службу в нічний час та у святкові дні, премії, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації з 07 квітня 2016 року .

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, вказує на те, що всі виплати, які просить позивач врахувати при обчисленні його грошового забезпечення, носять тимчасовий характер.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року (справа № 522/2738/17), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про необхідність включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих ним грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виплата яких здійснюється не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку складових грошового забезпечення.

Не входять до такого переліку і доплата за роботу у нічний час та за роботу (службу) у святкові дні, оскільки їх виплата також здійснюється не щомісячно, та більш того, такі виплати мають компенсаційний характер, і пов`язані, як правило, з виконанням додаткових обов`язків (доплата за роботу у нічний час та у святкові дні). Тобто ці виплати не є щомісячними і не мають систематичного характеру, їх розмір не є фіксованим, а тому вони не є складовою грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року (справа № 266/2322/16-а).

Водночас висновок судів попередніх інстанцій щодо необхідності включення до грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється пенсія, індексації грошових доходів населення узгоджується з вимогами законодавства з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2019 року (справа № 638/9697/17) відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 та 13 березня 2019 року у справах № 522/11262/16-а (провадження № К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та № 522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17) відповідно, та сформулював наступний правовий висновок.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягають скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 345, пунктом 3 частини першої статті 349, статтями 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду міста Харкова від 22 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, індексації грошових доходів населення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 07 квітня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошових доходів населення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко