Історія справи

ВЕРХОВНИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2018 м. Київ К/9901/13571/18 №826/6927/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016р. (суддя - Лічевецький І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, третя особа - управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У квітні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду від 06.10.2016р. позов задоволено частково.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду від 06.10.2016р. та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016р. апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю поданої апеляційної скарги вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності надання документа про сплату судового збору в розмірі 1818,96 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016р. апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

У поданій касаційній скарзі Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація) із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з її невідповідності вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності надання документа про сплату судового збору; заявнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 12.12.2016р.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем надано платіжне доручення на суму 606,33 грн. та клопотання про відстрочення/розстрочення сплати решти судового збору, яке мотивоване тим, що рахунки Департаменту соціальної політики було заблоковано Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, з огляду на що здійснити оплату судового збору у повному розмірі не можливо.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, оскільки клопотання мотивоване блокуванням рахунків Департаменту соціальної політики, водночас відповідачем по справі є Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), та повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, у строк встановлений судом недоліки відповідачем не усунуто, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про повернення апеляційної скарги.

Посилання в обґрунтування касаційної скарги на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині не задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору є необгрунтованими, оскільки розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо його необгрунтованості, крім того за змістом частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017р.) розстрочення та відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук