Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа №682/1917/17

адміністративне провадження №К/9901/38478/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 682/1917/17

за позовом ОСОБА_1 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (далі - об'єднане управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою об'єднаного управління ПФУ

на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Шевчука В.В. та

ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Мельник-Томенко Ж.М., суддів Сторчака В.Ю., Ватаманюка Р.В., -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії об'єднаного управління ПФУ щодо обчислення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік при вирішенні питання про переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком;

- зобов'язати об'єднане управління ПФУ перевести ОСОБА_1 з 09 червня 2017 року на пенсію за віком, яку обчислити із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 18 липня 2006 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). 09 червня 2017 року досягнувши 61 року, що є достатнім у відповідності до статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) для призначення пенсії за віком та маючи необхідний страховий стаж звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Проте листом від 15 червня 2017 року відповідач повідомив, що при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію по віку за матеріалами пенсійної справи розмір пенсії зменшується тому відмовлено в переведені з пенсії за вислугу років на пенсію по віку. З такими діями відповідача позивач не погодився та, вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 20 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, є правом позивача на призначення такої пенсії вперше, а не перехід з одного виду пенсії на інший в розумінні Закону № 1058-IV. Оскільки, пенсія за вислугу років, яку позивач отримував до цього, передбачена за спеціальною нормою Закону № 1788-ХІІ, та не відноситься до виду пенсійних виплат, передбачених Законом №1058-IV.

25 жовтня 2017 року об'єднане управління ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в об'єднаному управлінні ПФУ та з 18 липня 2006 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

Маючи достатній вік, ОСОБА_1, 09 червня 2017 року звернувся до об'єднаного управління ПФУ про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Листом від 15 червня 2017 року № 3081/03 об'єднане управління ПФУ повідомило позивача про відмову в переведені з пенсії за вислугу років призначеної відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, оскільки переведення призведе до зменшення розміру пенсії.

При цьому, для обчислення пенсії ОСОБА_1 було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік в розмірі 1197 грн 91 коп.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Водночас, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.

Аналогічний правовий висновок у спорах цієї ж категорії міститься у постановах Верховного Суду України від 29 листопада 2016 року (справа №133/476/15-а; 21-6331а15) та Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 310/3774/17.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі № 682/1917/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду