Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

Київ

справа №804/16536/15

адміністративне провадження №К/9901/36194/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «Местро А.Г. «Фабрика столярних виробів»»

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (головуючий суддя - Чепурнов Д.В.)

у справі №804/16536/15

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Местро А.Г. «Фабрика столярних виробів»»

до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Товариство з обмежено відповідальністю «Местро А.Г. «Фабрика столярних виробів»» (далі - Товариство) звернулося в Донецький окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду першої інстанції, Товариство оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам ст. 160 КАС України (в редакції, що була чинною на момент подання апеляційної скарги) та запропоновано апелянту протягом 30 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, вказавши поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Копію зазначеної ухвали позивач отримав 01.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

На виконання вимог зазначеної ухвали, 07.06.2017 Товариство подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому представник позивача зазначив, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважним причин, а саме у зв`язку з перебуванням адвоката - Текут`єва Є.Ю. в період з 12.04.2017 по 15.04.2017 та з 18.04.2017 по 19.04.2017 у закордонному відрядженні в Республіці Білорусь та директора Товариства - Статівки Л.В. з 10 по 21 квітня 2017 року у відпустці. Також, позивач зазначає, що був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого КАС України, з огляду на неможливість сплати судового збору в той період.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені скаржником причини пропуску строку не є поважними.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на грубе порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, та зазначає, що наведені ним у клопотанні (вх. 19653/17 від 07.06.2017) підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 186 КАС України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо скаржником не буде подано особою в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав 10.04.2017 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (том 4 а.с. 233).

З апеляційною скаргою Товариство звернулось лише 16.05.2017 (том 5 а.с. 3), тобто з пропуском строку, встановленого статтею 186 КАС України.

Суд погоджується в висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені скаржником причини пропуску строку не є поважними, оскільки перебування адвоката у відрядженні, а директора Товариства у відпустці такі обставини не пов`язані з зовнішніми, об`єктивними обставинами і не можуть свідчити про поважність причин пропуску встановленого процесуальним законом строку апеляційного оскарження, який є однаковим для всіх осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції наголошує на тому, що скаржником не надано жодних доказів неможливості подання апеляційної скарги у період після 21 квітня 2017 року.

Покликання скаржника на неможливість сплати судового збору в межах строку апеляційного оскарження Суд також не бере до уваги, оскільки зазначене не позбавляло скаржника можливості звернутися з апеляційної скаргою в межах строків, встановлених КАС України, надавши при цьому відповідні докази неможливості сплати судового збору та просити суд зменшити, відстрочити або розстрочити йог сплату.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю « Местро А.Г. «Фабрика столярних виробів»» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова