Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.03.2018 року у справі №826/25399/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 826/25399/15

адміністративне провадження № К/9901/32934/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/25399/15

за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання відмови неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Данилишина В. М.) від 12 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: Мельничука В. П., Лічевецького І. О., Мацедонської В. Е.) від 08 лютого 2018 року, встановив:

I. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») Стрюкової Ірини Олександрівни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просила:

- визнати неправомірною відмову відповідача включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» вимоги на суму 740 грамів золота (цифровий код літерний 956 ХАU);

- зобов'язати відповідача включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» вимогу на суму 740 грамів золота (цифровий код літерний 956 ХАU);

- стягнути з Державного бюджету України на її користь 1102,40 грн. сплаченого судового збору за подання адміністративного позову.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що її вимога до ПАТ «КБ «Надра» на суму 740 грамів золота є чинною та документально підтвердженою договором строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» від 22 січня 2018 року № 811145/04-Д, один примірник якого зберігається у відповідача, тому вважає, що відмова Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І. О. включити її до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» є неправомірною.

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, позов задоволено повністю:

- визнано протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І. О. включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» вимогу ОСОБА_2 на суму 740 грамів золота (цифровий код літерний 959 XAU);

- зобов'язано відповідача включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» вимогу позивача на суму 740 грамів золота (цифровий код літерний 959 XAU);

- присуджено на користь ОСОБА_2 здійснений нею судовий збір у розмірі 1102,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкова І. О. звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

5. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. 30 березня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2. В якому позивач просить касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І. О. залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2019 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

8. Станом на 13 лютого 2019 року відзив на касаційну скаргу від третьої особи до Верховного Суду не надходив.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій установлено, що 22 січня 2008 року між позивачем - ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Надра» укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» № 811145/04-Д, відповідно до умов якого позивач внесла через касу банку банківський метал, а саме, золото в зливках 999,9 проби номіналом 100 грамів у кількості 9 штук.

10. У зв'язку із неповерненням банком вкладу (золота) після закінчення дії вказаного договору, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

11. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 червня 2015 року у цивільній справі № 761/4303/15-ц встановлено наступне.

11.1. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2010 року, в якому виправлено описку ухвалою від 26 березня 2010 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ВАТ «КБ «Надра» про стягнення незаконно привласнених коштів; стягнуто з ВАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 за договором № 811145/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» від 22 січня 2008 року заборгованість по депозитному вкладу - банківський метал: золото в зливках 999,9 проба номіналом 100 грам в кількості 9 (дев'ять) шт., золото в зливках 999,9 проби вагою 40 грам в кількості 1 (одна) шт., 5 грамів, які в гривневому еквіваленті 1065 грн., всього: 940 грам, що складає в гривневому еквіваленті 261320 грн. та 1065 грн., а всього: 262710 грн.

11.2. 18 листопада 2010 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві відкрито виконавче провадження № 22676216.

11.3. 26 листопада 2010 року виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження, за яким ВАТ «КБ «Надра» є боржником.

11.4. 22 липня 2014 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України відкрито ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві рахунок НОМЕР_1.

11.5. Боржником ПАТ «КБ «Надра» частково виконано рішення суду шляхом видачі ОСОБА_2 через касу банку 200 грамів золота 999,9 роби у вигляді штампованих банківських зливків та перерахування ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві на рахунок стягувача 1065 грн. у якості гривневого еквіваленту 5 грамів золота 999,9 проби, залишок боргу складає 740 грамів золота 999,9 проби (959XAU).

12. 05 лютого 2015 року виконавчою дирекцією Фонду, на підставі постанови правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», прийнято рішення № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Надра», згідно з яким з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра».

13. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову І. О. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Надра» запроваджено строком на три місяці з 06 лютого 2015 року по 05 травня 2015 року включно.

14. 23 квітня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 85 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» до 05 червня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи до 05 червня 2015 року включно.

15. На підставі постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову І. О. строком на 1 рік з 05 червня 2015 року до 04 червня 2016 року включно.

16. Оголошення про ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» опубліковане 12 червня 2015 року в газеті «Голос України» № 103.

17. 17 червня 2015 року ОСОБА_2 надіслано відповідачу заяву від 17 червня 2015 року (вручено 19 червня 2015 року), в якій позивач просила включити її до реєстру кредиторів з метою повернення банківських металів у вигляді золота 999,9 проби (959 XAU) загальною вагою 740 грамів згідно договору строкового банківського вкладу (депозиту) у банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» № 811145/04-Д.

18. Відповідь уповноваженої особи Фонду за результатами розгляду вказаної вище заяви позивача в матеріалах справи відсутня. Позивача до зазначеного реєстру включено не було.

19. Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернулася з адміністративним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про протиправну відмову відповідача включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» вимогу позивача на суму 740 грамів золота (цифровий код літерний 956 ХАU), оскільки:

- позивач у визначений законодавством термін (протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії ПАТ «КБ «Надра», ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду) звернулась до відповідача із заявою від 17 червня 2015 року про включення її до реєстру кредиторів з метою повернення банківських металів у вигляді золота 999,9 проби (959 XAU) загальною вагою 740 грамів згідно договору строкового банківського вкладу (депозиту) у банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» № 811145/04-Д;

- належних доказів виконання відповідачем дій, визначених в ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ, у відношенні позивача матеріали справи не містять;

- станом на час розгляду справи відсутні докази закриття виконавчого провадження № 22676216 та відповідачем не надано суду належних доказів отримання позивачем залишку боргу ПАТ «КБ «Надра» у розмірі 740 грамів золота (959XAU).

21. Крім того, суд першої інстанції відступив від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 21-4846а15 та від 15 червня 2016 року у справі № 826/20410/14, та, з посиланням на правову позицію викладену у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20 травня 2013 року № 8, зазначив, що Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а уповноважена особа Фонду виконує від імені Фонду делеговані останнім повноваження щодо ліквідації банку та гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають вирішенню за правилами КАС України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що в Уповноваженої особи були відсутні законні підстави для включення позивачки до реєстру акцептових вимог кредиторів, оскільки мала документальне підтвердження примусового списання органами ДВС на користь позивачки грошових коштів з ПАТ «КБ «Надра». Суди першої та апеляційної інстанцій цих обставин не враховували та в порушення приписів п. 54 ч. 1 ст. 2, ст. 45, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». зобов'язали Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_2 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «надра» на суму 740 грамів золота, без врахування раніше списаних з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 - 487844 грн. та 0,93 тр. унції золота.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

24. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

25. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначає, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

26. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

27. Згідно п. 1, 7 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

28. Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

29. Як встановлено ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

30. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

31. Як свідчать матеріалами справи, позивач звернулася до адміністративного суду з позовом про включення вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра».

32. За змістом ст. 2, 3, 4, 37, 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452-VI) на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

33. Отже, за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

34. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

35. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

36. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

37. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

38. Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог особи до суб'єкта господарювання - Банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.

39. Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону № 4452-VI.

40. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.

41. З аналізу наведених норм слід дійти висновку про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.

42. Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договору, уповноважена особа Фонду та Фонд діють як представники сторони договірних відносин.

43. Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України у редакції, чинній на час прийняття рішень) завданням цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

44. Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

45. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

46. Предметна підсудність, юрисдикція цивільних прав передбачена у ч. 1 ст. 15 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

47. З огляду на вказане та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд справи в порядку адміністративного судочинства є помилковим.

48. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16, від 23 травня 2018 року у справі № 811/568/16 та від 27 червня 2018 року у справі № 819/583/16.

49. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

50. Згідно із ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

51. Відповідно до ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1).

52. Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

53. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що за предметом спору та суб`єктним складом сторін, вказаний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства, а тому судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. 242, 345, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі № 826/25399/15 скасувати.

Провадження у справі закрити.

Роз'яснити ОСОБА_2 право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.ї

Суддя - доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб